Справа № 0511/1401/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2012 року Дебальцевський міський суд Донецької області
в складі: головуючої -судді Крилової Ю. П.
при секретарі Радченко Н. А.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Дебальцевому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товарної біржі «Мегаполіс»про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТБ «Мегаполіс»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги мотивувала тим, що наказом № 15 від 22.04.2011 року по направленню з Дебальцевського міського центру зайнятості вона була прийнята на роботу в Товарну біржу «Мегаполіс»на посаду менеджера в сфері надання інформації. Робоче місце було розташоване в місті Дебальцевому. Наказом № 15 від 16.03.2012 року з даної фірми вона була звільнена за прогули на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Даний наказ вона вважає незаконним, оскільки перед звільненням їй не було пред'явлено конкретних претензій відносно можливих допущених прогулів. Крім того, їй ніхто не запропонував написати пояснення відносно здійснених, на думку адміністрації, прогулів. Також, вчинити прогули 15 та 16 березня 2012 року вона не могла, оскільки в цей вона хворіла, що підтверджується листком непрацездатності. Такими незаконним діями їй було завдано моральної шкоди, яка виразилася у стражданнях в результаті незаконного звільнення, внесення до її трудової книжки записи про звільнення за прогули, що принижує її як особу втраченими нормальними життєвими зв'язками, від неї потребувались додаткові зусилля для організації свого життя, в тому числі, втрата часу та душевних сил на юридичні консультації, судовий розгляд. Просить суд визнати незаконним наказ Генерального директора Товарної біржи «Мегаполіс»№ 15 від 16.03.2012 року про її звільнення з посади менеджера в сфері надання інформації та поновити її на даній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень та 100 гривень за складання позовної заяви.
Від представника відповідача -ТБ «Мегаполіс»Макарова А.А., надійшли заперечення на позов, згідно з якими ОСОБА_1 відповідно до усного трудового договору була прийнята на роботу у ТБ «Мегаполіс»22.04.2011 року на посаду менеджера у сфері надання інформації. За позивачкою було закріплено робоче місце у офісі, що розташований в будинку № 24-а по вул. 346-ої Дебальцевської стрілкової дивізії, в якому також працювала працівник ТБ «Мегаполіс»ОСОБА_4. 15.03.2012 року ОСОБА_1 не з*явилася на своє робоче місце, ОСОБА_5 намагалася в телефонному режимі з*ясувати причину її неявки, однак на телефонні дзвінки остання не відповідала. Про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці ОСОБА_5 повідомила керівництво ТБ «Мегаполіс»службовою запискою. Також докладною запискою від 16.03.2012 року менеджер ТБ «Мегаполіс»ОСОБА_5 повідомила керівництво ТБ «Мегаполіс»про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 16.03.2012 року. Відповідно до наданої докладної ОСОБА_1 була відсутня 16.03.2012 року на робочому місці до 13 год. 40 хв., коли вона з*явилася до службового приміщення ТБ «Мегаполіс»та намагалась забрати з робочого місця особисті речі та службові документи, то пояснити причину своєї відсутності на робочому місці протягом 15.03.2012 року та 16.03.2012 року ОСОБА_1 відмовилась. Про відмову у наданні пояснення був складений акт. В цей же час ОСОБА_1, перебуваючи у службовому приміщенні ТБ «Мегаполіс», вчинила скандал із ОСОБА_6, про що також свідчить постанова по відмову в порушенні кримінальної справи від 20.03.2012 року, що була складена дільничним інспектором Дебальцевського МВ ГУМВС України в Донецькі області. Після скандалу, позивачка, не зважаючи на те, що тривав робочий час, покинула приміщення офісу ТБ «Мегаполіс». Відповідно до діючого законодавства 16.03.2012 року ТБ «Мегаполіс»був винесений наказ про звільнення позивачки на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. З метою проведення розрахунку відповідно до ст.. 116 КЗпП України та спроби з'ясувати причину поведінки ОСОБА_1, 19.03.2012 року співробітниками ТБ «Мегаполіс»- генеральним директором Назаровою О.А., комерційним директором Назаровим А.М., головним бухгалтером Шевцовой Я.Ю., експертом -оцінювачем Ковальовою В.Г., за участю двох співробітників Дебальцевського МВ ГУМВС України та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 була навідана ОСОБА_1 за місцем її проживання, однак позивачка не відчинила двері, про що був складений відповідний акт. 20.03.2012 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення № 111 про необхідність отримання грошових коштів та трудової книжки. Відповідно до вимог ст.. 116 КЗпП України, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 отримати грошові кошти, кінцевий розрахунок із нею був здійснений 20.03.2012 року шляхом відправлення поштового переказу. 26.03.2012 року ОСОБА_1 з*явилася до офісу ТБ «Мегаполіс», розташований в м. Краматорську з метою отримання трудової книжки, під час отримання якої позивачка відмовилась надати пояснення стосовно відсутності на робочому місці у період з 15.03.2012 року по 16.03.2012 року, про що був складений відповідний акт. Таким чином, керівництво ТБ «Мегаполіс»вжило усіх заходів щодо вияснення причин відсутності робітника на робочому місці та встановлення обставин, які б могли стати причиною виникнення трудового спору між працівником та роботодавцем. Про існування листка непрацездатності від 17.03.2012 року керівництво ТБ «Мегаполіс»дізналося лише отримавши у Дебальцевському міському суді копії документів, доданих до матеріалів справи. Тобто, ОСОБА_1 протягом часу з 15.03.2012 року до дня отримання представником ТБ «Мегаполіс»копії позовних матеріалів, порушуючи свої обов'язки, жодного разу не повідомила керівництво ТБ «Мегаполіс»про наявність в неї листа непрацездатності. Відповідно до п.п. 2.5 та п.п. 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня. Як вбачається ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 15.03.2012 року весь день. 16.03.2012 року вона з'явилася на робочому місці лише приблизно о 13 год. 40 хв. та через деякий час, після вчинення скандалу, знов самовільно покинула робоче місце. Відповідно до фотокопії листка непрацездатності лист був виданий ОСОБА_1 у зв'язку із загальним захворюванням 17.03.2012 року. Таким чином, ОСОБА_1 звернулася за медичною допомогою лише 17.03.2012 року, тобто ні 15.03.2012 року, а ні 16.03.2012 року вона за медичною допомогою не зверталася, а її твердження про її хворобливий стан нічим об'єктивно не підтверджується. Тобто на час відсутності на робочому місці 15.03.2012 року та 16.03.2012 року ОСОБА_1 не має підтверджуючих документів чи поважних причин. Просить в задоволенні позову відмовити. (а.с. 21-23).
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що з 15.03.2012 року по 20.12.2012 року ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АВП № 766612, тому причина її відсутності на робочому місці 15.03.2012 року по 16.03.2012 року є поважною. Таким чином, факт звільнення позивачки з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України є незаконним. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача, за довіреністю Макаров А.А., позов не визнав та надав пояснення, що відповідають змісту письмових заперечень. Крім того, додав, що відповідно до п. 2.5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність № 455 від 13.11.2001 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 1005/6196 від 04.12.2001 року) листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Тому вважає, що непрацездатність ОСОБА_1 була встановлена саме 17.03.2012 року, в день видачі листка непрацездатності.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона працює заступником головного лікаря Центральної міської лікарні м. Дебальцевого, крім того, вона- лікар-терапевт, який веде прийом хворих. Її робочий день триває з 08.00 години до 15.00 години. 15.03.2012 року, о 14.30 годині, до неї звернулася позивачка ОСОБА_1 зі скаргами на самопочуття. Пацієнтка була прийнята і оглянута. У хворої була висока температура, коньюктивіт, всі ознаки гострої респіраторної вірусної інфекції, після чого вона дала їй жарознижувальне. У хворої були всі ознаки непрацездатності. Вона зробила всі записи в амбулаторній картці хворої, в тому числі зробила запис про випис листка непрацездатності, виписала призначення для лікування та віддала амбулаторну картку хворій на руки, щоб вона виписала листок непрацездатності, після чого ОСОБА_1 пішла. Наступного дня вона знаходилась у відрядженні, у вечірній час їй зателефонувала ОСОБА_14 і повідомила що в неї підвищилася температура. Оскільки вони мешкають в сусідніх будинках, вона прийшла до ОСОБА_1 додому і оглянула її, під час огляду було встановлено, що у ОСОБА_1 збільшилась температура та розвинулись ознаки ангіни. В цей же час їй ОСОБА_1 повідомила, що вона не змогла оформити листок непрацездатності, оскільки, коли вона підійшла до кабінету, в якому виписують листки, то двері були зачинені, вона деякий час почекала, після чого вона разом з амбулаторною карткою пішла додому. Наступного дня, 17.03.2012 року, коли вона пришла на роботу, то одразу звернулася до заступника головного лікаря ОСОБА_15 з заявою про те, що листок непрацездатності ОСОБА_1 не був виписаний, та вказала причини. З цього приводу було проведено службове розслідування, за результатами якого був виписаний ОСОБА_1 листок непрацездатності з 15.03.2012 року, тобто з дня фактичного встановлення непрацездатності.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона працює заступником головного лікаря Центральної міської лікарні м. Дебальцевого. 17.03.2012 року лікар ОСОБА_13 принесла до неї доповідну з проханням провести службове розслідування комісією ЛКК, оскільки хворій не був своєчасно виписаний листок непрацездатності. В доповідній було зазначено, що 15.03.2012 року після 14.00 години до неї на прийом прийшла хвора ОСОБА_1, яка була оглянута, призначено лікування, після чого ОСОБА_1 підійшла до кабінету, в якому виписують листки непрацездатності, однак двері кабінету були зачинені, оскільки робочий час цього кабінету закінчився, тому хвора пішла додому з амбулаторною карткою. 16.03.2012 року був повторний виклик ОСОБА_1, оскільки стан її погіршився. Після чого комісією ЛКК було надано дозвіл на видачу листка непрацездатності, оскільки наказом № 189 «Про експертизу тимчасової непрацездатності», який регулює питання непрацездатності в певних випадках, коли на це є підстави, видається листок непрацездатності заднім числом. Також, у функції ЛКК входить розгляд питань щодо можливості видачі листка непрацездатності по медичним документам лікаря.
Вислухавши учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.
Згідно з наказом генерального директора № 15 від 22.04.2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду менеджера в сфері надання інформації Товарної біржі «Мегаполіс»з 22.04.2011 року. (а.с. 4).
Згідно з наказом генерального директора № 15 від 16.03.2012 року ОСОБА_1 звільнено з посади менеджера в сфері надання інформації Товарної біржі «Мегаполіс»на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 5).
Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку ТБ «Мегаполіс»на 2012 рік встановлений наступний режим роботи: початок роботи о 08.00 годині, кінець роботи -17.00 годині, обідня перерва з 12.00 до 13.00 години, вихідні дні -субота та неділя, а також святкові дні, робота перед святковими днями скорочена на 1 годину. Для працівників із скороченим робочим часом початок роботи- о 8.00 годин, закінчення роботи- згідно з тривалістю робочого дня (а.с. 64).
Відповідно до п. 4 ст. 40 ЗКпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно з службовою запискою працівника ТБ «Мегаполіс»ОСОБА_5 від 15.03.2012 року адресованою генеральному директору ТБ «Мегаполіс», ОСОБА_1 15.03.2012 року була відсутньою на робочому місці. (а.с. 25).
Також, службовою запискою ТБ «Мегаполіс»ОСОБА_5 від 16.03.2012 року адресованою генеральному директору ТБ «Мегаполіс»,було повідомлено про те, що 16.03.2012 року до 13.40 годин ОСОБА_1 була відсутньою на роботі, після чого вона з'явилася на робочому місці в супроводі свого чоловіка та матері, вчинила з нею скандал та спричинила тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_1 покинула робоче місце, забравши особисті речі та документи фірми, які були необхідні необхідні для роботи біржі. (а.с. 26).
За фактом відмови ОСОБА_1 у наданні пояснень комісією в складі комерційного директора ТБ «Мегаполіс»Назарова А.М., менеджера ОСОБА_5 16.03.2012 року було складено акт щодо відмови менеджера у сфері надання інформації ОСОБА_1 пояснити причину відсутності на робочому місці 15.03.2012 року та 16.03.2012 року та ненадання нею документів, що підтверджують наявність поважних причин. (а.с. 24).
19.03.2012 року комісією в складі комерційного директора ТБ «Мегаполіс»Назарова А.М., головного бухгалтера Шевцової Я.Ю., експерта -оцінювача Ковальової З.Г. було складено акт про те, що ОСОБА_1 прибувши 16.03.2012 року до офісу ТБ «Мегаполіс»не змогла надати документи, які б підтверджували поважну причину її відсутності на робочому місці 15.03.2012 року та 16.03.2012 року, також оплату праці в розмірі 475,86 грн. та трудову книжку отримати відмовилась. Також, прибувши за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, остання двері не відчинила. (а.с. 27).
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнені не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
20.03.2012 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення, за підписом генерального директора ТБ «Мегаполіс»Назарова О.А. про те, що отримати трудову книжку ОСОБА_1 має можливість в центральному офісі ТБ «Мегаполіс», який розташований в місті Краматорську та оплата праці буде вислана поштовим переведення. (а.с. 31).
На підтвердження даної обставини, представником відповідача в судовому засіданні було надано копію квитанції від 20.03.2012 року про переказ грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 494,89 грн. (а.с. 36). Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що отримала зазначені грошові кошти.
Відповідно до журналу реєстрації та видачі трудових книжок в ТБ «Мегаполіс»трудова книжка ОСОБА_1 була видана 22.04.2011 року. (а.с. 38).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 15.03.2012 року о 14год. 30 хв. зверталася до Дебальцевської Центральної міської лікарні за медичною допомогою, що підтверджується записами в амбулаторній картці ОСОБА_1 (а.с. 50-51).
Також, перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні в Дебальцевському Центрі первинної медико -санітарної допомоги з 15.03.2012 року по 23.03.2012 року підтверджується довідкою № 172 від 22.05.2012 року (а.с. 47).
В судовому засіданні ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_13 пояснили, що листок непрацездатності не був виданий ОСОБА_1 15.03.2012 року, тобто в перший же день її звернення за медичною допомогою до лікарні, оскільки робочий час працівників, які виписують листки непрацездатності закінчився, у зв'язку з чим було проведено службове розслідування за фактом видачі листка непрацездатності з 15.03.2012 року.
Даний факт підтверджується проведеним службовим розслідуванням комісією ЛКК 17.03.2012 року в складі заступника головного лікаря по медичному обслуговуванню населення КП «Дебальцевький Центр ПМСД»ОСОБА_15, лікаря -терапевта Жулковської Л.В., лікаря загальної практики сімейної медицини Кисельової Л.А. за фактом несвоєчасної видачі листка непрацездатності хворій ОСОБА_1 За результатами розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 15.03.2012 року о 14.30 годині звернулася на прийом до лікаря -терапевта. Хвора була оглянута, призначено лікування та з діагнозом ГРВІ в амбулаторній картці направлена до кабінету централізованої виписки листків непрацездатності. Однак лист непрацездатності не був виписаний, оскільки кабінет централізованої видачі листків непрацездатності був зачинений, тому хвора з амбулаторною карткою пішла додому. Рішенням ЛКК № 88/7 від 17.03.2012 року було дозволено видати листок непрацездатності ОСОБА_1 з 15.03.2012 року. (а.с. 62).
На підставі службового розслідування 17.03.2012 року до амбулаторної картки хворої ОСОБА_1 був внесений запис про те, що ЛКК № 88/7 на підставі службового розслідування та пояснювальної лікаря дозволена видача листка непрацездатності з 15.03.2012 року. (а.с. 52).
В судовому засіданні представник відповідача Макаров А.А. пояснив, що листок непрацездатності ОСОБА_1 був виданий 17.03.2012 року у зв'язку із загальним захворюванням, в той час, коли відповідно до п.п. 2.5 та п.п. 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та дати видачі листка непрацездатності, листок непрацездатності видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі, таким чином, ОСОБА_1 звернулася за медичною допомогою лише 17.03.2012 року, а ні 15.03.2012 року чи 16.03.2012 року.
Проте, суд не може погодитися з даними доводами відповідача з наступних підстав.
Відповідно до п. 1.4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність № 455 від 13.11.2001 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 1005/6196 від 04.12.2001 року) право видачі листків непрацездатності надається лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров*я.
Відповідно до п. 1.6 даної Інструкції видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров*я незалежно від форм власності.
Відповідно до п. 1.7 Інструкції видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.
Також, як вбачається з п. 2.1 Інструкції у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико -соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.
Крім того, згідно з п.п. 2.2 Інструкції при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно -поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.
Згідно з п.п. 2.5 Інструкції листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі.
Разом з тим, відповідно до п. 3.3 Наказу Міністерства охорони здоров*я України «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності»№ 189 від 04.04.2008 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 589/15280 від 04.07.2008 року) безпосередньо в закладах охорони здоров'я незалежно від форм власності організацію Експертизи тимчасової непрацездатності (далі ЕТН) здійснює керівник (головний лікар) шляхом: затвердження персонального складу ЛКК, порядку, часу та режиму її роботи; установлення порядку оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, з урахуванням особливостей роботи закладу.
Норма п. 4 ст. 40 КЗпП України містить положення про те, що власник має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин. Звільнення на цій підставі допускається тільки в тому випадку, якщо працівник здійснив прогул або був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважної причини. Поважними причинами варто визнати такі причини, що виключають вину працівника. Наявність поважних причин визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча б вона і не була підтверджена лікарняним листком.
Як було встановлено в судовому засіданні за медичною допомогою ОСОБА_1 звернулася саме 15.03.2012 року, про що свідчать записи лікуючого лікаря хворої, зроблені в амбулаторній картці. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні та найшло своє підтвердження в проведеному службовому розслідуванні, проведеного комісією ЛКК, листок непрацездатності не був виданий ОСОБА_1 в день установлення її непрацездатності, тобто 15.03.2012 року, тому що кабінет централізованої видачі листків непрацездатності на момент її звернення був закритий, у зв'язку із закінченням робочого часу.
Також вказану обставину підтвердили в судовому засіданні й свідки.
Таким чином, суд визнає наявність у ОСОБА_1 поважної причини відсутності на роботі 15.03.2012 року та 16.03.2012 року, а саме її непрацездатності в цей період.
За таких обставин, суд дійшов до переконання, що звільнення ОСОБА_1 з посади було проведено з порушеннями трудового законодавства, отже оскаржуваний наказ генерального директора ТБ «Мегаполіс»№ 15 від 16.03.2012 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера в сфері надання інформації Товарної біржі «Мегаполіс», є незаконним.
Таким чином, звільнення позивача ОСОБА_1 16.03.212 року було проведено з порушеннями вимог ст. 40 КЗпП України, трудові права позивача підлягають відновленню, а самого позивача необхідно поновити на посаді менеджера в сфері надання інформації Товарної біржі «Мегаполіс»з 16.03.2012 року.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно з довідкою № 258 від 21.06.2012 року, виданою генеральним директором ТБ «Мегаполіс», за вересень 2011 року ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату в сумі 450,00 гривень, за жовтень 2011 року -506,25 грн., за листопада 2011 року -506,25 грн., за грудень 2011 року -506,25 грн., за січень 2012 року - 252,00 грн., за лютий 2012 року -525,00 грн. (а.с. 63).
Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ от 8.02.1995 року №100 середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, -на число календарних днів за цей період.
Заробітна плата позивача за 2 повних місяці роботи, що передували звільненню: січень 2012 року і лютий 2012 року, складає відповідно: 252,00 гривні і 525,00 гривень, а кількість робочих днів за зазначені місяці складає відповідно: 20 та 21 день, що підтверджується листом Мінпраці від 23.08.2011 р. N 8515/0/14-11/13 тобто всього 41 день.
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача, перед звільненням складала: (252,00+525,00):41 = 18 грн. 95 коп.
З дня звільнення до дня ухвалення судового рішення робочі дні становили: за березень 2012 року -11 днів, квітень 2012 року - 20 днів; травень 2012 року - 20 днів; червень 2012 року -19 днів; липень 2012 року - 22 дні, серпень 2012 року- 1 день, що складає 93 робочі дні, що підтверджується листом Мінпраці від 23.08.2011 р. N 8515/0/14-11/13, тому розмір середнього заробітку становить 18,95 х 93 = 1762 гривні 35 копійок.
При визначенні середнього заробітку за 1 місяць суд виходить із середньоденної заробітної плати позивача (18 грн. 95 копійок) помножену на середню кількість робочих днів за період січень - лютий 2012 року, тобто (41/2=21), таким чином середній заробіток позивача за 1 місяць становить 397 гривень 95 копійок.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його за конних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно із вимогами ст.237-1 КЗПП України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, на користь позивача моральну шкоду, оскільки, вказаними неправомірними діями із боку відповідача були порушені трудові права позивача, що призвело до моральних страждань з її боку, а саме: вона почувала себе приниженою, їй було образливо опинитися у ситуації, коли відповідач без жодних сумнівів порушує її трудові права, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача у якості матеріальної компенсації її моральних страждань -2 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.
Частиною 1 ст. 56 ЦПК України визначено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Повноваження представника позивача підтверджуються нотаріально завіреною довіреністю (а.с.13).
Так, відповідно до ч.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат, на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до ст.13 «Про Державний бюджет України на 2012 рік»розмір мінімальної заробітної плати становив з 1 квітня 2012 року -1094 гривні, з 1 липня 2012 року- 1102 гривні.
Як вбачається з матеріалів справи, особа, яка надавала правову допомогу, працювала в судових засіданнях: 18 травня 2010 року -26 хвилин (а.с.39), 01 червня 2012 року -1 годину 3 хвилини (а.с.53-54), 21 червня 2012 року -46 хвилин (а.с.67-68), 1 серпня 2012 року - 17 хвилин ( а. с. 77)
Таким чином граничний розмір витрат на правову допомогу у справі складає: (26 хв. х 1094 грн./60 хв. х 40%) + ( 63 хв. х 1094 грн./60 хв. х 40%) + (46 хв. х 1094 грн./60 хв. х 40%) + (17хв. х 1102 грн/60 хв. х 40%)= 189,62 грн. + 459,48 грн. + 335,49 грн. + 124,89= 1109,48 грн.
Щодо надання інших форм правової допомоги з розрахунком витраченого на неї часу доказів надано не було.
Таким чином, підлягає стягненню з Товарної біржі «Мегаполіс»на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 1109,48 грн.,., а також, судовий збір в сумі 321,90 грн.
Оскільки статтею 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню, необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за 1 місяць.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 40, п. 2 ч. 1 ст. 232 , ст.. 235 КЗпП України, п. п. 18, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 8.02.1995 року, ст.. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215,217-218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товарної біржі «Мегаполіс»про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на роботі в Товарній біржі «Мегаполіс»на посаді менеджера в сфері надання інформації з 16 березня 2012 року.
Стягнути з Товарної біржі «Мегаполіс»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 березня 2012 року до 1 серпня 2012 року в сумі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 35 (тридцять п'ять) копійок.
Стягнути з Товарної біржі «Мегаполіс»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товарної біржі «Мегаполіс»на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1109 (тисяча сто дев'ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.
Стягнути з Товарної біржі «Мегаполіс»на користь держави судовий збір в сумі 321 (триста двадцять одну) гривня 90 (дев'яносто) копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за 1 місяць в сумі 397 (триста дев'яносто сім) гривень 95 (дев*яносто п'ять) копійок .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю.П. Крилова