Справа № 2604/3560/2012
1/2604/417/2012
П О С Т А Н О В А
іменем України
"18" липня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Хіміча В.М.,
при секретарі: Сиволап О.Ю.,
з участю прокурора: Сокирки Я.М.,
з участю захисника: ОСОБА_6.,
потерпілого: ОСОБА_2,
провівши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва судовий розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона 10.05.2005 року, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, починаючи приблизно з 15 год. 00 хв. разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 вживала алкогольні напої. В подальшому, 11.06.2005 року приблизно о 05 год. 00 хв. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, правою рукою схопила зі столу ніж та нанесла ним навмисно удар ОСОБА_2 в область грудної клітини, а також удар в область лівого плеча, чим спричинила потерпілому умисні тяжкі тілесні ушкодження.
Прокурор в судовому засіданні при розгляді справи вважає що по результатам виконання судового доручення, наданого постановою суду від 26.03.2012 року, встановлено, що по даній кримінальній справі слідчі дії були виконані не належним чином, а тому заявив суду клопотання про направлення справи на додаткове розслідування для з'ясування всіх обставин по справі та притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення вимог закону при розслідуванні даної кримінальної справи.
Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора, просить направити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України на додаткове розслідування.
Захисник ОСОБА_6. та підсудна ОСОБА_3 також вважають, що справа повинна бути направлена до прокуратури Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування. Так, зазначили, що в даній справі порушені всі строки її розгляду та притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. Просять вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, що розслідували кримінальну справу, а саме колишнього слідчого ОСОБА_4. та слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, провівши службову перевірку в рамках прокурорського нагляду. Зазначили, що підсудна ОСОБА_3, не переховувалася від слідства та суду, не хворіла тяжкими хворобами, що б позбавляло її можливості з'явитися до слідчого та отримати у нього копію постанови про порушення кримінальної справи.
Суд вислухавши учасників процесу, прийшов до наступного.
Згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2012 року, дану кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України в порядку ст. 315-1 КПК України було направлено прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення виконання судового доручення.
В постанові приводиться ряд обставин, які необхідно було перевірити, а саме перевірити законність винесення постанов про зупинення досудового слідства від 10.08.2005 року, 11.10.2005 року, 22.01.2006 року в зв'язку з хворобами підсудної та неможливості встановлення її місця перебування.
Як показала в судовому засіданні сама підсудна, протягом 2005-2012 років, вона тяжкими хворобами не хворіла, постійно перебувала за місцем свого проживання та реєстрації, переховуватися від слідства наміру не мала, що не перешкоджало їй отримати копію постанови про порушення кримінальної справи. Крім того, кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була порушена 13.06.2005 року, в справі наявний протокол вручення копії постанови про порушення кримінальної справи, де дата виконання виправлена на 31.01.2012 року. При цьому, згідно протоколу про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи, винесена 30.01.2012 року.
До того ж, як пояснила підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні, явку з повинною та пояснення по обставинам справи вона подала 11.06.2005 року, однак, в матеріалах справи міститься протокол усної заяви про злочин, де виправлено дату з 11.06.2005 року на 13.06.2005 року. Жодних даних, які б свідчили про те, що підсудна ОСОБА_3 ухилялася від явки до слідчого -в справі немає.
Крім того, не встановлено наявність фотознімків, які, за посиланнями адвоката, були наявні в матеріалах справи та клопотань, заявлених останнім та результати їх розгляду.
Однак, згідно листа заступника начальника СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Пазинича С.М. вбачається, що за вказаною постановою суду було проведено службову перевірку, в ході якої встановлено, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 була порушена 13.06.2005 року та прийнята до провадження слідчим СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4, який в подальшому і приймав рішення по вказаній справі.
30.01.2012 року вказану кримінальну справу прийняв до свого провадження слідчий СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, який відновив досудове слідство та в порядку ст. 225 КК України направив її до прокуратури Дніпровського району м. Києва для затвердження обвинувального висновку та в подальшому для скерування до Дніпровського районного суду м. Києва.
Для отримання пояснень з приводу зазначених в постанові суду недоліків, до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві неодноразово викликався ОСОБА_4., на повістки та телефонні розмови не реагував, в зв'язку з чим з'ясувати на яких підставах останній зупиняв провадження у справі в порядку п. 2 ст. 206 КПК України. Під час прийняття до свого провадження слідчим ОСОБА_5 справи,фотознімків та клопотань адвоката ОСОБА_6. в справі не було. У справі наявні були лише ті документи, що направлені до суду, згідно опису.
Крім того, згідно поведеної звірки бази УІТ ГУ МВС України в м. Києві, оперативно-розшукова справа відносно оголошення в розшук ОСОБА_3 не заводилась.
Вказівки суду є обов'язковими для органу досудового слідства та прокурора. Разом з тим, судом встановлено, що у справі по обвинуваченню ОСОБА_3 фактично залишилася не виконаною постанова суду від 26.03.2012 року про направлення справи для виконання судового доручення.
Так, не встановлено, чи на законних підставах виносились постанови про зупинення кримінальної справи, чи були відповідні порушення зі сторони посадових осіб, що могло потягнути за собою незаконність здобутих в ході досудового розслідування доказів за межами встановлених строків для розслідування кримінальної справи.
До того ж, не встановлено, чи були наявні фотознімки, які, за посиланням захисника ОСОБА_6., були наявні в матеріалах справи та чи заявлялись клопотання адвокатом на досудовому слідстві і результати їх розгляду.
Крім того, прокуратурою не вирішено питання про притягнення до відповідальності винних осіб та не допитано колишнього слідчого ОСОБА_4. щодо правомірності зупинення кримінальної справи.
При даних обставинах досудове слідство визнається однобічним і неповним, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті обставини, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Відповідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11.02.2005 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про посилання досудового слідства на обставини, що унеможливлюють виконання постанови суду при виконанні окремих слідчих дій при виконанні судового доручення.
Згідно з положеннями ст. 16-1 КПК України, розгляд у судах справ відбувається на засадах змагальності. При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор, а у випадках передбачених цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 винесена 13.06.2005 року. Однак, 10.08.2005 року слідчим ОСОБА_4 винесена постанова про зупинення досудового слідства, так як обвинувачена ОСОБА_3 хворіє.
20.08.2005 року цим же слідчим винесена постанова про поновлення досудового слідства та прийняття кримінальної справи до свого провадження, однак, постановою від 11.10.2005 року досудове слідство зупиняється на підставі вищезазначених обставин.
16.01.2006 року слідчим ОСОБА_4 досудове слідство поновлюється та 22.01.2006 року зупиняється та ОСОБА_3 оголошується в розшук, так як вона переховується від органів досудового слідства та її місцезнаходження невідоме.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь - які дані, що свідчать про тяжку хворобу підсудної ОСОБА_3 та переховування останньої від органів досудового слідства.
Суд вважає, що органами слідства належно не було перевірено і не виконано вказівки суду про перевірку законності винесення даних постанов про зупинення досудового слідства та чи були відповідні порушення зі сторони посадових осіб, що могло потягнути за собою незаконність добутих доказів за межами встановлених строків для розслідування справи, а тому суду неможливо зробити відповідні висновки про виконання постанови про направлення справи для виконання судового доручення в цій частині.
Крім того, підлягають перевірці при проведенні додаткового розслідування і доводи адвоката ОСОБА_6. про наявність фотознімків підсудної ОСОБА_3 після її затримання, яка була з тілесними ушкодженнями та клопотань захисника на досудовому слідстві та результатів їх розгляду.
Неналежно були виконані і вказівки суду щодо відібрання пояснень у колишнього слідчого ОСОБА_4. з приводу розслідування ним даної кримінальної справи та притягнення останнього до відповідальності, а тому суду неможливо зробити відповідні висновки про виконання постанови суду по виконання судового доручення і в цій частині також.
До того ж, не проведено прокурорську службову перевірку по встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності.
Враховуючи, що судом були вичерпані передбачені процесуальним законом можливості перевірки всіх доказів по справі, а судове доручення органом досудового слідства не виконано, що істотно впливає на повноту і всебічність судового розгляду.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України на додаткове розслідування, в ході якого усунути зазначені вище порушення норм кримінально-процесуального закону, які перешкоджають судовому розгляду справи.
Підстав для зміни міри запобіжного заходу підсудній ОСОБА_3 суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 237, 281 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України повернути прокурору м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_3 -підписку про невиїзд з постійного місця проживання -залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена сторонами по справі до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.
СУДДЯ: