УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
19 жовтня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Собіни І.М.,
Суддів: Буцяка З.І., Гордійчук C.O., Оніпко О.В., Шимківа С.С.
розглянувши в касаційному порядку в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним трудового договору, розірвання трудового договору, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, стягнення невиплаченої заробітної плати за період вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги при звільненні та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивував тим, що згідно трудового договору, укладеного з відповідачкою 20 вересня 2003 року, працював водієм і здійснював перевезення пасажирів. 30 листопада 2004 року відповідачка забрала в нього ключі від автомашини, не допустила його до роботи, але не розірвала з ним трудовий договір, чим позбавила його можливості працевлаштуватись на іншу роботу. Просив стягнути кошти за вимушений прогул, вихідну допомогу, 5000 грн. моральної шкоди, розірвати трудовий договір та зареєструвати звільнення у державній службі зайнятості.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2005 року позов задоволено частково. Розірвано трудовий договір від 20 вересня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Зобов'язано ОСОБА_2 внести відповідні записи про звільнення в трудову книжку ОСОБА_1. та зареєструвати звільнення у державній службі зайнятості, в решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. задоволено частково. Рішення місцевого суду змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 3752 грн. втраченого заробітку, 664 грн. вихідної допомоги, 1000 грн. моральної шкоди. В решті рішення місцевого суду залишено без зміни.
Справа № 33-Ц-631 Категорія: 01
Головуючий у 1 інст. Островський Л.Є Суддя-доповідач Оніпко О.В.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2005 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, що помилково скасовано судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку про те, що саме через порушення відповідачкою трудового законодавства позивач не міг влаштуватися на роботу, оскільки у його трудовій книжці відсутній запис про звільнення з роботи. Вимушений прогул також виник з вини відповідачки.
Однак, апеляційний суд Івано-Франківської області припустився помилки, нараховуючи вихідну допомогу ОСОБА_1 за два місяці у сумі в розмірі 664 грн.
Відповідно до вимог ст. 44 КзПП при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.
Оскільки судом апеляційної інстанції було помилково визначено вихідну допомогу, його рішення відповідно до ст. 338 ЦПК України у цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2005 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. вихідної допомоги у розмірі 664 грн. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до апеляційного суду Івано-франківської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.