УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів :
Ковалевича С.П., Мельника Ю.М., Собіни І.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки зі спільної власності,-
встановила:
У лютому 2003 рокуОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1. про реальний поділ житлового будинку АДРЕСА_1.
В позові вказував, що він є власником 7/10 частин вказаного будинку, а інші 3/10 частини належать ОСОБА_1. Спірний будинок складається з 3-х жилих кімнат, кухні, двох веранд та коридору. У зв"язку із відсутністю у нього іншого житла та наявністю на утриманні дитини-інваліда, просив задовольнити його вимоги щодо виділу із спільної власності належної йому частини будинку.
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2005 року, позов задоволено. Виділено ОСОБА_2 власнику 7/10 частин житлового будинку АДРЕСА_1, у володіння та користування приміщення двох кімнат, коридору, кухні та веранди, які позначені на схемі 1-1, 1-2, 1-3, 1-5 та II вартістю 19859 грн. 40 коп., що становить 68% вартості житлового будинку. У власності ОСОБА_1. залишено кімнату і веранду, які позначені на схемі 1-4 та І вартістю 9345 грн. 60 коп., що становить 32% вартості житлового будинку. Стягнуто з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2 584 грн. 10 коп.3а відхилення від ідеальної долі. Зобов"язано Крису Є.Л. відшкодувати ОСОБА_1. витрати по переобладнанню житлового будинку в сумі 757 грн. 20 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2005 року, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Справа № 33-ц-345 Категорія ЦК: 10
Головуючий у І інст. Клюба B.B. Суддя-доповідач Ковалевим СП.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.