ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "08" листопада 2006 р. по справі № 3/77-38.1
за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Рокині Луцького району
про стягнення 13707 грн. 09 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних
Голова господарського суду Волинської області
Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Савич С.І. –провідний юрисконсульт Волинської філії ДК “Газ України” (дов. №5/102 від 03.01.2006р.)
від відповідача: Саломатін В.М. –головний інженер Рокинівського ВУЖКГ (дор. від 08.11.2006р.)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: Позивач –дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ просить стягнути з відповідача –виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Рокині Луцького району 13707,09 грн., в тому числі 11250,72 грн. заборгованості по оплаті поставленого у відповідності до укладеного між сторонами договору №06/05-554-ТЕ-1 від 01.04.2005р. природного газу (у період жовтня-листопада 2005 року), 1092,35 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та непроведення у встановлені строки і порядку належних розрахунків по оплаті поставленого і спожитого природного газу (за період прострочки платежів з 24.04.2006р. по 24.10.2006р.), а також 1013,58 грн. суми інфляційних нарахувань (за період прострочки платежів з 01.11.2005р. по 30.09.2006р.) та 350,44 грн. процентів річних (за період з 11.11.2005р. по 24.10.2006р.), нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача пред’явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні та у клопотанні від 08.11.2006р. існуючу перед ДК „Газ України” заборгованість в розмірі 11250,72 грн. визнав повністю зазначивши при цьому, що причиною несвоєчасних розрахунків по оплаті поставленого природного газу стало важке фінансове становище управління житлово-комунального господарства, відсутність у останнього достатніх коштів для своєчасних розрахунків з позивачем, що викликане наявністю заборгованостей перед управлінням споживачів послуг останнього, а саме боргів населення та бюджетних установ по оплаті послуг з теплопостачання. Одночасно з цим представником відповідача було наголошено на можливому погашенні управлінням заборгованості перед позивачем в термін до 01.02.2006р. у зв’язку з чим заявлене відповідне клопотання про відстрочку виконання рішення суду до вказаного терміну.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
01 квітня 2005 року між дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ та виробничим управлінням житлово-комунального господарства, смт. Рокині Луцького району було укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій за №06/05-554-ТЕ-2.
У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов’язання щодо забезпечення безперебійного постачання відповідачу природного газу.
На виконання умов вказаного договору дочірньою компанією „Газ України” впродовж періоду жовтня-грудня місяців 2005 року надавались виробничому управлінню житлово-комунального господарства послуги по постачанню природного газу.
Всього у зазначений період виробничому управлінню житлово-комунального господарства, смт. Рокині було поставлено, а останнім прийнято та спожито 189,220 тис.м.куб. природного газу загальною вартістю 40459,97 грн. Вартість 1000,0 стандартних куб.м. природного газу було погоджено сторонами в п.5.1 договору №06/05-554-ТЕ-2 від 01.04.2005р. та в додатковій угоді №1 від 27.09.2005р. до вказаного договору.
Загальна кількість поставленого відповідачу природного газу та його вартість підтверджені долученими до матеріалів справи документами, зокрема, підписаними між споживачем природного газу (ВУЖКГ смт. Рокині), постачальником газу (ДК “Газ України”) та газотранспортувальною організацією (ВАТ „Волиньгаз”) актами прийому-передачі природного газу за жовтень-грудень місяці 2005 року, а також оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 17-19).
Згідно п. 6.1 договору №06/05-554-ТЕ-2, оплата за спожитий природний газ повинна була здійснюватись покупцем (відповідачем) грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до десятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 01.04.2005р. №06/05-554-ТЕ-2 зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставленого останнім природного газу (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість спожитого газу в повному обсязі не оплатив. Останнім в рахунок оплати спожитого природного газу було перераховано позивачу лише 29209,25 грн.
У зв’язку з викладеним у виробничого управління житлово-комунального господарства смт. Рокині виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду та на час розгляду справи в судовому засіданні склала 11250,72 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на постачання природного газу предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, постачання позивачем відповідачу природного газу, отримання останнього та його використання виробничим управлінням житлово-комунального господарства смт. Рокині, а також не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 11250,72 грн. заборгованості, пред’явлені дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, підставні і підлягають до задоволення.
Разом з тим, відповідачу у відповідності до п. 7.2 договору №06/05-554-ТЕ-2 від 01.04.2005р., ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставленого та спожитого природного газу було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків за період прострочки платежів з 24.04.2006р. по 24.10.2006р. склала 1092,35 грн.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 1013,58 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 01.11.2005р. по 30.09.2006р. та 350,44 грн. процентів річних за період прострочки платежів з 11.11.2005р. по 24.10.2006р.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені, інфляційних та процентів річних суд вважає, що останні нараховані позивачем підставно, у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства та підлягають до задоволення в повному об’ємі.
Разом з тим, враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок виробничого управління житлово-комунального господарства смт. Рокині.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
На підставі викладеного, розглянувши заявлене клопотання відповідача, беручи до уваги важке фінансове становище виробничого управління житлово-комунального господарства, враховуючи відсутність у останнього відповідних коштів достатніх для проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті поставленого природного газу, повне визнання управлінням існуючої заборгованості перед позивачем та зобов’язання погасити останню, господарський суд прийшов до висновку про можливість задоволення клопотання ВУЖКГ смт. Рокині та відстрочки виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з виробничого управління житлово-комунального господарства (Луцький район, смт. Рокині, вул. Шкільна, 1, р/р 260094614 у ВОД АППБ „Аваль”, МФО 303569, код 13366895) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код 31301827) 11250,72 грн. заборгованості, 1092,35 грн. пені, 1013,58 грн. суми інфляційних нарахувань та 350,44 грн. процентів річних, а всього 13707,09 грн., 138 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Виконання п. 2 резолютивної частини рішення суду відстрочити до 01.01.2007р.
Голова господарського суду
Волинської області В.О. Кравчук