ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7642/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Боженко Н.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4774,10 грн , -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 4774,10 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не виконав обов'язків покладених на нього законодавством, внаслідок чого, виникла заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень-грудень 2010 року у розмірі 1540,80 грн. та зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 3233,30 грн.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.07.2012 року, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.
Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали від 12.07.2012 року на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яку він отримав 25.07.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.. Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, судове повідомлення надсилається фізичним особам - підприємцям - за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідач заперечення проти позову в десятиденний строк з дня одержання ухвали до суду не надав, позов не визнав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області.
Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV11 (надалі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п.5, ч.2, ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також керуватися номативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 8 липня 2010 року № 2461-VI було внесено зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно яких фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є квартал.
Згідно Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік та даних картки особового рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 недоїмка складає 1540,80 гривень. Відповідач, у зазначені Законом строки внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість зі сплати сум єдиного внеску.
Так, у зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області було винесено та направлено на адресу відповідача вимоги про сплату боргу №Ф-60 від 05.11.2010 року на суму 758,46 грн., яка отримана відповідачем 18.11.2010 р., та №Ф-114 від 07.06.2011 року на суму 782,34 грн., яка отримана відповідачем 11.06.2011 р.
Згідно з п. 3, ч.3, ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції що була чинна на момент виникнення правовідносин) та п.8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.04 за № 64/8663, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі суму сплати боргу та суму фінансових санкцій.
Абзацом 8 ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення правовідносин) визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до пп. «б» п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.04 за №64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Згідно з абз. 5 ст.7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набув чинності з 01.01.11 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно з вимогами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України № 2464 - VІ платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до статті 5 Закону України № 2464 - VІ облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 5, 8, 12 статті 9 Закону України № 2464 - VІ встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до статті 13 Закону України № 2464 - VІ Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Управлінням Пенсійного фонду України м. Тернівці Дніпропетровської області зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, з урахуванням часткової сплати, складає 3233,30 гривень. Відповідач, у зазначені Законом строки єдиний внесок у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість зі сплати сум єдиного внеску.
Так, у зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни Управлінням Пенсійного фонду України м. Тернівці Дніпропетровської області 10.04.2012 року було винесено вимогу про сплату боргу №Ф-81, яку вона отримала 14.05.2012 р. та яка не була оскаржена.
Відповідно до пп. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за №994/18289, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Відповідно до статті 13 Закону України № 2464 - VІ Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу в повному обсязі відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4774,10 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1540 (одна тисяча п'ятсот сорок) гривень 80 копійок та зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 3233 (три тисячі двісті тридцять три) гривні 30 копійок.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Н.В. Боженко