ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1930/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого, судді Смокович В.І.,
при секретарі Литвиненко І.П.,
за участю представника позивача Ємчика Р.І.,
представника відповідача 1 Остапюка С.П.,
представника відповідача 2 Вербич М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" (далі - ТзОВ "Завод "Галичина", позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі -Луцька ОДПІ Волинської області ДПС), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі -ГУ ДКС України у Волинській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року № 0000392302 та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3971111,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Завод "Галичина" у зв'язку з поданням декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування більше 100 000 грн. За результатами перевірки складено акт від 21 лютого 2012 року №1019/23-3/33513052 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року № 0000392302. В ході перевірки встановлено, що товариством порушено абзац «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок чого ТзОВ "Завод "Галичина" завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року на 3971111,00 грн.
ТзОВ "Завод "Галичина" не погоджується з висновками перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 29 лютого 2012 року № 0000392302 з таких підстав. З акту перевірки слідує, що виявлене порушення виникло внаслідок того, що до бюджетного відшкодування за грудень 2011 року підприємством віднесено операції по придбанню в листопаді 2011 року нежилої будівлі (автозаправної станції) та ТМЦ обладнання АЗС, а також операції зі здійснення ТзОВ "Галичинабуд" будівельно-монтажних робіт на автозаправних станціях та попередню оплату за комплекс ремонтно-оздоблювальних робіт з ребрендингу АЗС надані ТзОВ «Будівельна компанія «Партнер». Одночасно, доходи в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах від здавання в оренду придбаного майна (АЗС з ТМЦ) відсутні про що свідчать дані бухгалтерського обліку, тобто у період виникнення від'ємного значення (листопад 2011 року) придбане майно не використовувалось відповідачем у господарській діяльності підприємства. Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 29 лютого 2012 року № 0000392302 та стягнути з Державного бюджету України на його користь ТзОВ "Завод "Галичина" бюджетне відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 3971111,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.
Представник Луцької ОДПІ у письмових запереченнях від 13 липня 2012 року № 774/10/10-007 (а.с.101-103) та в судовому засіданні позову не визнав. В обґрунтування заперечення пояснив, що перевіркою встановлено факт завищення ТзОВ «Завод «Галичина» суми бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на 3971111,00 грн., оскільки до податкового кредиту підприємством включено ПДВ сплачене при придбанні у ТзОВ «Оксі Груп» нежилої будівлі (автозаправної станції), проведення попередніх оплат за обладнання АЗС, ТзОВ «Галичинабуд» за послуги по будівельно-монтажних роботах на АЗС та ТзОВ «Будівельна компанія «Партнер» за комплекс ремонтно-оздоблювальних робіт з ребрендингу АЗС. Враховуючи те, що при проведенні перевірки ТзОВ «Завод «Галичина» документально не підтвердило факт використання у листопаді-грудні 2011 року придбаного майна у господарській діяльності та отримання послуг від вищезазначених контрагентів, то перевіряючими зроблено висновок про те, що товариством порушено абзац «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року на 3971111,00 грн. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області адміністративний позов не визнала з підстав викладених у письмових поясненнях від 03 липня 2012 року № 15-08/309-4263 (а.с. 20-21) та повідомила, що станом на 19 липня 2012 року висновків Луцької ОДПІ на повернення бюджетного відшкодування на користь позивача по декларації за грудень 2011 року до ГУ ДКС України у Волинській області не надходило. Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ "Завод "Галичина" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 450695 (а.с.23), з 22 квітня 2005 року знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, про що Луцькою ОДПІ видана довідка про взяття на облік платника податків від 26 січня 2007 року № 71 (а.с.24). Позивач з 24 травня 2005 року зареєстрований платником ПДВ згідно з виданим Луцькою ОДПІ свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100020035 від 07 лютого 2007 року (а.с.8 зворот), здійснює такі види діяльності за КВЕД: організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, здавання в оренду власного нерухомого майна, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля паливом, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18 травня 2010 року № 034994/577 (а.с.25).
Луцькою ОДПІ (правонаступником якої є Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) з 06 лютого 2012 року до 15 лютого 2012 року на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України, а також на підставі наказу та направлення на перевірку було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Завод "Галичина" у зв'язку з поданням декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування більше 100 000 грн.
За результатами перевірки було складено акт від 21 лютого 2012 року № 1019/23-3/33513052 (а.с.8-11) яким зафіксовано, що ТзОВ "Завод "Галичина" до бюджетного відшкодування за грудень 2011 року включено ПДВ сплачене при придбанні у ТзОВ «Оксі Груп» нежилої будівлі (АЗС), також було включено проведену попередню оплату за послуги по будівельно-монтажних роботах на АЗС контрагентом ТзОВ «Галичинабуд» (м. Івано-Франківськ) та за комплекс ремонтно-оздоблювальних робіт з ребрендингу АЗС наданих ТзОВ "Будівельна компанія "Партнер"(м. Харків). Перевіркою, з посиланням на абзац "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України, зроблено висновок про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року на 3971111,00 грн.
На підставі складеного акту Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року № 0000392302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за грудень 2011 року у розмірі 3971111,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1985556,00 грн. (а.с.7). Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, рішенням ДПС у Волинській області від 30 березня 2012 року № 1017/10/10-206 та ДПС України від 07 червня 2012 року №9503/6/10-2115 первинна та повторна скарги платника податків були залишені без задоволення (а.с.4).
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Луцької ОДПІ від 29 лютого 2012 року № 0000392302 суд виходить з наступного.
Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктами 200.1, 200.3 -200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ "Завод "Галичина" здійснює такі види діяльності за КВЕД: організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, здавання в оренду власного нерухомого майна, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля паливом, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18 травня 2010 року № 034994/577 (а.с.25). В межах господарської діяльності позивачем було укладено з ТзОВ "Оксі Груп" договір купівлі-продажу адміністративних будівель АЗС від 02 листопада 2011 року (а.с.109-115) та договір купівлі-продажу ТМЦ АЗС від 02 листопада 2011 року (а.с.118-125). Також позивачем було здійснено попередню оплату за послуги по будівельно-монтажних роботах на АЗС контрагентом ТзОВ «Галичинабуд» (м. Івано-Франківськ) (згідно укладених договорів підряду від 18 липня 2011 року №231, від 08 вересня 2011 року №84/1, від 11 березня 2011 року №37 та № 36 (а.с.26-34, 71-82) та за комплекс ремонтно-оздоблювальних робіт з ребрендингу АЗС наданих ТзОВ "Будівельна компанія "Партнер"(м. Харків) (згідно укладених договорів підряду від 29 липня 2011 року №254, від 10 жовтня 2011 року №101001, від 13 жовтня 2011 року №131001 (а.с.35-36, 59-70).
Таким чином, укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: АЗС, нежитлових будівель, придбання послуг по будівельно-монтажних роботах на АЗС та ремонтно-оздоблювальних робіт з ребрендингу АЗС узгоджується із статутними видами діяльності позивача і спрямоване на отримання економічної вигоди від здійснення таких операцій в майбутньому. До такого висновку суд дійшов на підставі аналізу підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, позивач довів правомірність нарахування податкового кредиту у листопаді 2011 року у зв'язку із придбанням нежилої будівлі та попередньої оплати робіт на підставі належним чином оформлених податкових накладних (а.с.43-57), надавши при цьому платіжні доручення як докази проведення оплати за зазначені вище роботи (а.с.87-99).
Крім того, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2011 року суму, що складає 3971111,00 грн., відповідачем не доведено порушення позивачем абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України та не доведено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року на 3971111,00 грн.
Згідно із пунктами 200.7 -200.13 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Податкового кодексу України Луцька ОДПІ повинна була подати відповідний висновок до органу Державного казначейства України із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган Державного казначейства України повинен був перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Проте, такий обов'язок, передбачений ПК України, не був виконаний Луцькою ОДПІ, чим були порушені права позивача.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем, Луцькою ОДПІ, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року №0000392302, в свою чергу, позивач довів правомірність визначення в декларації за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3971111,00 грн., яку ним було сплачено в ціні товару за договорами купівлі продажу-товарів укладеного з ТзОВ "Оксі Груп", та в ціні наданих послуг за договорами підряду, укладених з ТзОВ "Галичинабуд" та ТзОВ "Будівельна компанія "Партнер", суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення та стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Завод «Галичина» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 3971111,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню повністю, то на користь позивача слід присудити понесені витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 4 292,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18 червня 2012 року №3425 (а.с.2).
Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року №0000392302 та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3971111,00 грн. задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції 29 лютого 2012 року №0000392302.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 3971111,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" судові витрати у сумі 4292,00 грн. (чотири тисячі двісті дев'яносто дві гривні нуль копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І.Смокович
Повний текст постанови виготовлений 24 липня 2012 року.