ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/1/12
"27" січня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі судового засідання Винярського В.Б.
за участю:
представника позивача - Ярош О.П.
представника відповідача -Хічій А.М.
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -не з'явилась;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовною заявою Тернопільської міської ради
до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4
про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська міська рада звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_4 про скасування постанови головного державного виконавця Наконечної І.В. від 21.12.2011 року серії ВП № 25863565.
В судовому засіданні представник позивача надав суду письмову заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить скасувати постанову головного державного виконавця Наконечної І.В. від 13.12.2011 року серії ВП № 25863565 та постанову від 21.12.2011 року серії ВП № 25863565. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на підставі виконавчого листа № 2-а-1/2010 виданого Тернопільським міськрайонним судом 29.03.2011 року відповідачем 15.04.2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в частині зобов'язання Тернопільську міську раду поновити ОСОБА_4 на посаді начальника управління комунальної власності Тернопільської міської ради з 21.02.2009 року та стягнення з Тернопільської міської ради в користь ОСОБА_4 757,15 грн. різниці середньомісячного заробітку за час вимушеного за один місяць із врахуванням установлених законодавством України податків, зборів та обов'язкових платежів.
Представник позивача відмітив, що з метою повного та своєчасного виконання постанови суду слід звернути увагу на те, що рішенням Тернопільської міської ради № 6/4/51 від 05.01.2011 року «Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради»затверджено Положення управління економіки, промисловості та праці та управління обліку та контролю за використанням комунального майна, а тому існування такого виконавчого органу Тернопільської міської ради, як управління комунальної власності не передбачено.
У зв'язку з цим та з метою належного виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 12.03.2010р. у справі № 2-а-1/2010 в частині поновлення ОСОБА_4 на вищевказану посаду і надання можливості Тернопільській міській раді розглянути питання структури виконавчих органів ради, керуючись вимогами чинного законодавства, позивач 13.10.2011 року звернувся до Тернопільського міськрайонного суду про відстрочення виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 12.03.2010р. у справі № 2-а-1/2010. На підставі чого 17.10.2011 року відповідачем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій.
Щодо виконання постанови суду, в частині стягнення з Тернопільської міської ради в користь ОСОБА_4 757,15 грн. різниці середньомісячного заробітку за час вимушеного за один місяць із врахуванням установлених законодавством України податків, зборів та обов'язкових платежів, то представник позивача зазначив, що 16.05.2011 року Тернопільською міською радою проведена виплата відповідних коштів ОСОБА_4, про що свідчить платіжне доручення № 636.
Таким чином, представник позивача вважає, що міською радою виконано вимоги в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного за один місяць із врахуванням установлених законодавством України податків, зборів та обов'язкових платежів, та у зв'язку із фактичним виконанням постанови суду виконавче провадження підлягає закінченню, а головний державний виконавець повинен винести відповідну постанову. Однак, головний державний виконавець 13.12.2011 року виносить постанову серії ВП № 25863565 про накладення штрафу у розмірі 680 грн. та 21.12.2011 року постанову серії ВП № 25863565 про накладення штрафу в розмірі 1360 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів викладених в письмових запереченнях. Додатково відмітив, що за невиконання у встановлений державним виконавцем термін рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12.03.2010р. у справі № 2-а-1/2010, відповідачем 13.12.2011 року винесено постанову серії ВП № 25863565 про накладення штрафу у розмірі 680 грн. та 21.12.2011 року винесено постанову серії ВП № 25863565 про накладення штрафу в розмірі 1360 грн. Вважає, що оскільки боржник (позивач у даній справі) на момент винесення оскаржуваних постанов не виконав в повному обсязі судове рішення, яке по своїй суті може бути виконане лише ним, то відповідні постанови винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-а-1/2010 виданого Тернопільським міськрайонним судом 29.03.2011 року відповідачем 15.04.2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25863565 про зобов'язання Тернопільську міську раду поновити ОСОБА_4 на посаді начальника управління комунальної власності Тернопільської міської ради з 21.02.2009 року та стягнення з Тернопільської міської ради в користь ОСОБА_4 757,15 грн. різниці середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць із врахуванням установлених законодавством України податків, зборів та обов'язкових платежів.
На підставі заяви позивача про відкладення проведення виконавчих дій, у зв'язку зверненням Тернопільської міської ради до Тернопільського міськрайонного суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, та згідно постанови про внесення змін до постанови №25863565 від 27.01.12р., головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Наконечною І.В. 17.10.2011 року було винесено постанову ВП 25863565 про відкладення провадження виконавчих дій до 27.10.2011р.
Як слідує із матеріалів справи, та не заперечується сторонами у справі, позивачем ухвалу про відстрочку виконання рішення суду відповідачеві не надано та рішення суду в частині поновлення боржником станом на 13.12.2011року не виконано, у зв'язку з чим відповідачем винесено постанову про накладення штрафу ВП № 25863565 від 13.12.2011 року в розмірі 680 грн.
Судом також встановлено, що у задоволені заяви Тернопільської міської ради до про відстрочення виконання постанови суду у справі №6-а-42/11 згідно Ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2011 року, відмовлено.
21.12.2011 року відповідачем винесено постанову серії ВП № 25863565, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 1360 грн., у зв'язку з повторним невиконанням боржником рішення суду.
Не погоджуючись із постановою серії ВП № 25863565 від 21.12.2011 року про накладення штрафу, позивач звернувся з позовом у суд.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями (далі-Закон № 606-ХІV) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 76 Закону № 606-ХІV рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.
Статтею 89 Закону № 606-ХІV передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Як слідує із матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, позивачем як боржником у виконавчому провадження наказ або розпорядження про поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника управління комунальної власності Тернопільської міської ради відповідачу станом на 20.12.2011 року не надано та судом доказів, які б підтверджували виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 не здобуто.
Також, позивачем не надано та судом не здобуто доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивачем відповідача про наявність поважних причин невиконання Тернопільською міською радою станом на 20.12.2011 року рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі № 2-а-1/2010, яке підлягає до негайного виконання, а саме в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника управління комунальної власності Тернопільської міської ради.
Відповідно, враховуючи встановлені судом обставини стави, а також положення статті 89 Закону № 606-ХІV, суд приходить до висновку, що державним виконавцем правомірно та обґрунтовано винесено постанову від 21.12.2011 року серії ВП № 25863565 про накладення на позивача штрафу.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Тернопільської міської ради є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову Тернопільської міської ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про скасування постанови головного держаного виконавця Наконечної І.В. від 21.12.2011 року серії ВП № 25863565 про накладення штрафу, відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 січня 2012р.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.