ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.07.06р.

Справа № 41/135(21/120-06)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромресурс”,

м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Діком”, м. Дніпропетровськ

за участю:

третьої особи без самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс", м. Дніпропетровськ

третьої особи без самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс", м. Дніпропетровськ

третьої особи без самостійних вимог: Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс", м. Дніпропетровськ 

про визнання недійсним договору поставки № 1/2001/К від 12.03.2001 року та додаткової угоди до нього від 03.01.02 року

Суддя  Орешкіна Е.В.

Представники:

  Від позивача: Рудницький О.С., керуючий санацією

Від відповідача: Бондаренко Т.О., довіреність № 13/05 від 16.05.06 року

Від третьої особи ТОВ "Прмресурс": Мінков Ю.І., протокол № 1 від 14.11.1997 року, директор

Від третьої особи: ТОВ "Промресурс": Ковтюх Л.В., довіреність № 02 від 10.01.05 року

Від ТОВ "Імпульс": Мінков Ю.І., довіреність № 3 від 16.05.06 року

Від ВАТ "Дніпрококс": не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору поставки № 1/2001/К від 12.03.2001 року та додаткової угоди до нього від 03.01.02 року, укладеними між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромресурс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Діком”, крім того просить суд все отримане за вказаним договором і додатковою угодою до нього повернути сторонам.

В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що спірний договір з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромресурс” підписаний менеджером Кравченко А.А., який не мав на те повноважень в виду відсутності у нього довіреності № 1 від 09.03.01 року, на яку є посилання в договорі № 1/2001/К від 12.03.01 року; з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Діком” вказаний договір  підписаний директором Тесленко Р.В., який одночасно був директором товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромресурс”, тобто сам собі продав товар, являючись заінтересованою особою; додаткова угода від 03.01.02 року к договору № 1/2001/К від 12.03.01 року підписана з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромресурс” директором Тесленко Р.В., який на час її підписання був звільнений з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромресурс” і не мав належних повноважень на підписання даної угоди.

Відповідач проти позову заперечує, вважає вимоги позивача необгрунтованими, просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що:

- позивачем не визначено предмету та підстав позову;

- на момент набрання чинності Цивільного кодексу України правовідносини за договором № 1/2001/К від 12.03.01 року припинено, оскільки сторони в повному обсязі виконали прийняті за ним зобов’язання, тому вважає застосування позивачем норм Цивільного кодексу України при поданні позову невірним;

- позивачем не доведено, що оскаржувані угоди є такими, що укладені відповідачем із заінтересованими особами в розумінні Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

Третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю „Промресурс” та третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю  „Імпульс”, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, позов підтримали, просить суд його задовольнити.

Третя особа –відкрите акціонерного товариства "Дніпрококс”, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судові засідання не з’явилася, пояснень по суті спору не надала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталась, про час і місце проведення судових засідань повідомлена судом належним чином.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.06 року порушено провадження у справі № 21/120-06 її розгляд призначено на 23.05.06 року.

Головою господарського суду Дніпропетровської області Парусніковим Ю.Б. задоволено самовідвід судді Алмазової І.В., справу передано на розгляд судді Орєшкіній Е.В., про що 23.05.06 року винесено ухвалу господарського суду Дніпропетровської області у справі 21/120-06.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.06 року суддєю Орєшкіною Е.В. справу № 21/120-06 прийнято до свого провадження та присвоєно номер 41/135(21/120-06), її розгляд призначено на 22.06.06 року.

Вказаною ухвалою господарський суд вимагав від сторін надати низку документів, в тому числі оригінал договору № 1/2001/К від 12.03.2001 року та додаткової угоди до нього від 03.01.02 року, докази, що підтверджують поставку коксу  доменного позивачем відповідачу на виконання умов договору № 1/2001/К від 12.03.01 року, докази часткового або повного розрахунку відповідачем за отриманий товар.

22.06.06 року сторони в судовому засіданні вищевказані документи, крім тих, що разом з позовною заявою долучені до матеріалів справи, а саме: векселі та акти їх приймання-передачі, розрахунок якими за спірною угодою оспорюються позивачем, на вимогу суду не надали.

Позивач посилається на їх відсутність в зв’язку з вилученням правоохоронними органами, відповідач причини неподання вказаних документів пояснив їх втратою та знищенням в зв’язку з тривалим зберіганням.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.06 року розгляд справи відкладений на 03.07.06 року.

Вказаною ухвалою суд зобов’язав позивача вдруге надати оригінал спірного договору та додаткової угоди до нього та первинні документи, за якими позивачем був поставлений відповідачу товар та відповідачем сплачена його вартість; у разі неможливості їх подання надати докази вилучення правоохоронними органами первинних документів щодо поставки відповідачу у справі коксу доменного за договором № 1/2001/К від 12.03.2001 року та щодо оплати отриманої продукції товариством з обмеженою відповідальністю „Діком”, та задовольнивши клопотання третьої особи у справі - товариства з обмеженою відповідальністю „Промресурс”, суд зобов’язав позивача забезпечити явку в судове засідання посадових осіб та працівників Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромресурс” Тесленко Р.В., Рябоконь О.В. для надання пояснень по суті спору; та зобов’язав відповідача забезпечити явку в судове засідання посадових осіб та працівників товариства з обмеженою відповідальністю „Діком” для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи: Семчук (Носовицьку) Н.С., Рябоконь О.В., Козинську Р.В., Козинську О.В., Тесленко Р.В., Тищенко О.А. Крім того, вказаною ухвалою суд вдруге зобов’язав відповідача надати в судове засідання оригінал договору № 1/2001/К від 12.03.2001 року та додаткової угоди до нього від 03.01.02 року та первинні документи, які підтверджують поставку коксу доменного позивачем відповідачу за договором № 1/2001/К від 12.03.2001 року, а також фінансові документи, що підтверджують повну або часткову оплату отриманої від позивача продукції за договором № 1/2001/К від 12.03.2001 року.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

03.07.06 року позивач витребуваних вищевказаних судом оригіналів та належним чином засвідчених копій документів не надав, в обгрунтування поважності причин їх неподання на вимогу суду подав копію постанови про здійснення виїмки від 12.12.02 року прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська та протокол виїмки від 02.04.03 року, з яких не вбачається, що правоохоронними органами вилучено саме ті документи, які господарський суд витребував від позивача.

Відповідач на вимогу суду вдруге не надав витребуваних оригіналу спірного договору та додаткової угоди до нього та первинних документів, які підтверджують поставку та оплату коксу доменного на його виконання. В якості доказу припинення зобов’язань за договором №1/2001/К від 12.03.2001 року належним виконанням, на що посилався відповідач, ним подана копія акту № 5 державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 17.02.04 року про результати позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю „Діком” з питань фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю  „Укрпромресурс” за період з 01.03.01 року по 01.01.03 року.

Вимогу суду щодо забезпечення явки в судове засідання, призначене на 03.07.06 року посадових осіб та працівників, вказаних в ухвалі господарського суду від 22.06.06 року сторони не виконали, поважність причин її невиконання ними не доведена.

Письмові докази, згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд, відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язаний витребувати від  підприємств та організацій документи та матеріали, необхідні для вирішення спору. При цьому, сторона, яка порушує клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинна докладно зазначити, який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація і обставини, які можуть підтвердити ці докази.

В даному випадку суд не може витребувати документи, без яких неможливо розглянути спір, у правоохоронних органів, оскільки сторонами та третіми особами у справі не доведено належними доказами, що саме ці документи, а саме: оригінал договору № 1/2001/К від 12.03.2001 року, додаткову угоду до нього від 03.01.02 року, первинні документи щодо поставки на виконання вказаного договору позивачем коксу доменного відповідачу та щодо сплати відповідачем отриманої продукції ними вилучені.

Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків. Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення поставки другій стороні, прийняття оплати та інше).

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а якщо це неможливе, - відшкодувати вартість одержаного за цінами, які існують в момент відшкодування.

Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який  мав місце до вчинення недійсного правочину.

У разі задоволення позову господарському суду необхідно у резолютивній частині рішення зазначити про визнання угоди недійсною і одночасно про застосування передбачених законом наслідків, вказавши, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню та/або найменування майна, що підлягає передачі, місце його знаходження (п. 4 ст. 84 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах Цивільного кодексу України та враховуючи заперечення відповідача з приводу того, що зобов’язання за спірним договором між сторонами припинені їх належним виконанням, яке відбулося до 01.01.04 року, тобто до моменту набрання чинності Цивільного кодексу України, для правильного застосування норм законодавства, під які підпадають спірні взаємовідносини сторін, для встановлення факту поставки позивачем продукції на виконання спірного договору, часткової або повної її оплати відповідачем, факту припинення зобов’язань за спірним договором сторін їх належним виконанням або продовження існування прав та обов’язків сторін за спірним договором на момент розгляду справи суду необхідно:

- по-перше, мати договір № 1/2001/К від 12.03.01 року та додаткову угоду до нього в оригіналі;

- по-друге, оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії в справу первинних документів (видаткових накладних, актів приймання-передачі коксу доменного, тощо) для встановлення факту поставки позивачем продукції відповідачу за ними на виконання саме договору № 1/2001/К від 12.03.01 року, її загальної кількості та загальної суми, на яку був поставлений товар;

- по-третє, оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії в справу фінансових документів (платіжних доручень, виписок банку, рахунків, на підставі яких були здійснені платежі, тощо, з яких би вбачалось призначення кожного платежу) для встановлення факту повної або часткової оплати відповідачем отриманого товару саме за спірним договором.

Жодного первинного вищевказаного документу та оригіналу спірного договору  та додатку до нього на неодноразову вимогу суду сторонами не подано, в матеріалах справи вони відсутні.

Більш того, позивач сам не може остаточно визначити ані ціну позову, ані борг відповідача, який існує за його твердженням.

Подана сторонами копія акту № 5 державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 17.02.04 року, в якому є посилання на накладні, за якими товариство з обмеженою відповідальністю „Діком” отримало продукцію від товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромресурс” та на платіжні доручення, за якими відповідач погасив заборгованість за отриманий від позивача товар, суд не може прийняти в якості доказу у справі, на підставі якого судом можуть бути встановлені факти поставки товару позивачем відповідачу на виконання саме договору № 1/2001/К від 12.03.01 року; а також факту оплати відповідачем товару, отриманого саме за цим договором, оскільки, по-перше, вказаний акт не містить таких відомостей; по-друге, не потребують доказуванню лише преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони. Відомості, які містяться в вказаному акті не є преюдиціальними фактами, доказів встановлення преюдиціальних фактів щодо спірних взаємовідносин сторін суду не надано.

Одже, неподання сторонами витребуваних судом документів, без яких неможливо розглянути спір з вищенаведених підстав, порушує засади правосуддя, перешкоджає вирішенню  справи по суті. Поважні причини неможливості їх подання, сторонами належними доказами не доведені.

З огляду на викладене, керуючись п. 5. ч. 1. ст. 81, ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Суддя

Е.В. Орешкіна