№ 1-100/08
постанова
12 червня 2008 р. Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Мосьондза І.А.
при секретарі Табала Я.
з участю прокурора Менчиця С.Є.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
в с т а н о в и в :
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2008 року ОСОБА_1визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 31.03.2004 року, яким він був засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України, і остаточно призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п»ять) років і 3 місяці.
У мотивувальній частині зазначеного вироку допущена помилка: не зазначено, що ОСОБА_1, крім вказаних судимостей, був раніше засудженим 27.10.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки і 11 місяців, та будучи умовно - достроково звільненим від відбування покарання згідно постанови Вінницького районного суду від 16.06.2007 року на підставі ст.81 КК України строком на шість місяців 23 дні, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та протягом невідбутої частини покарання повторно вчинив новий злочин.
У резолютивній частині зазначеного вироку допущена помилка: при призначенні ОСОБА_1. покарання відповідно до ст. 71 КК України замість вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 27.10.2004 року, яким ОСОБА_1. було засуджено за ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки і 11 місяців, зазначено вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 31.03.2004 року, яким він був засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ст.70 КК України.
Керуючись ст. 409 КПК України,-
п о с т а н о в и в :
Уточнити мотивувальну частину вироку Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2004 року і вважати, що ОСОБА_1, будучи раніше засудженим 07.04.1998 року Староміським районним судом м. Вінниця, за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до двох років позбавлення волі, 16.09.1999 року Тульчинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 140, ст. 208, ч. 3 ст. 222, ст. 42, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до двох років трьох місяців позбавлення волі, 04.02.2000 року Тульчинським районним судом Вінницької області, за ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 222, ч. 3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до чотирьох років позбавлення волі, 31.03.2004 року Тульчинським районним судом Вінницької області, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України, до трьох років шести місяців позбавлення волі, 27.10.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки і 11 місяців, та будучи умовно - достроково звільненим від відбування покарання згідно постанови Вінницького районного суду від 16.06.2007 року на підставі ст.81 КК України строком на шість місяців 23 дні, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та протягом невідбутої частини покарання повторно вчинив новий злочин за наступних обставин.
Уточнити резолютивну частину вироку і вважати, що на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Староміського районного суду міста Вінниці від 27.10.2004 року, яким він був засуджений за ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки і 11 місяців і остаточно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п»ять) років і 3 місяці.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя