У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за  апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області  від 24 квітня 2008 року  у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” до ОСОБА_1про відшкодування шкоди,

                                                В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ВАТ „Укрнафта” ставиться питання про скасування рішення Прилуцького міськрайонного суду від 24.04.2008 року, яким було відмовлено в задоволенні позову ВАТ ”Укрнафта” до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди. Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує порушенням судом під час розгляду справи норм матеріального і процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та їх невірної оцінки.

         Так, відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що обов'язок надавати  заявку на техніку, оформляти шляхові листи, контролювати повну  загрузку та ефективне використання спецтехніки покладено не на відповідача, а на  майстра  цеху ПіКРС та на не проведення зустрічної перевірки з Полтавським тампонажним управлінням, а розмір шкоди визначено лише на підставі актів КРУ. Проте, суд не  взяв до уваги п. 3.11 посадової інструкції старшого майстра цеху ПіКРС, згідно якої  саме  старший майстер слідкує за раціональним використанням транспортних засобів та підписує шляхові листи за відпрацьований термін роботи. Крім того, суд не звернув уваги, що  в акті КРУ №31-ЧР-2-0181 від 30 листопада 2007 року зазначалося, що „В ході перевірки правильності використання цехом підземного та капітального ремонту свердловин спеціальної техніки Полтавського ТУ, яка розташована в м. Прилуки (цех№4) та в с.м.т. Варва (цех №6), проводилися порівняння актів-нарядів на виконання тампонажних робіт (підписані замовником і виконавцем) з даними зведеного журналу ЦПіКРС, яким підтверджувалися роботи, при виконанні яких була необхідність в замовленні відповідної тампонажної техніки. Крім цього, проводилася звірка з заявками-замовленнями на вказану техніку, з журналами реєстрації подорожніх листів, в окремих випадках проводилася звірка з подорожніми листами.” Суд не взяв до уваги довідки Бази матеріально-технічного забезпечення НГВУ „Чернігівнафтогаз” від 2.04. 2008 року згідно якої, агрегат СМ-4М, розташований на базі автомобіля ЗІЛ-131 7, 15, 23, 24, 25, 29 та 30 травня 2007 року цементом не завантажувався, тобто автомобіль в ці дні не здійснював робіт, які вказані в шляхових листах та актах-нарядах, підписаних ОСОБА_1 та завірених штампом  цеху підземного і капітального ремонту свердловин. Згідно актів  КРУ №31-ЧР-2/0181 від 30 листопада 2007 року та акту  №31-ЧР-2/0186 від 30 грудня 2007 року ОСОБА_1 в порушення  правил підписував акти-наряди до шляхових листів на використання тампонажної техніки, по роботам, які не вносилися до журналу зведень, який є основним документом, що підтверджує виконання ремонтних робіт на свердловинах та використовується  провідними спеціалістами для контролю за виконанням робіт. Відповідно до підписаних актів-нарядів до шляхових листів оформлялися акти приймання-передачі виконаних робіт, по яким Полтавському тампонажному управлінню проводилася  оплата за надані транспортні послуги.

         Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

 Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебував в трудових правовідносинах з позивачем з 30.06.1969 року по 12.10.2007 року, коли звільнився з посади старшого майстра з ремонту свердловин (капітального, підземного) цеху капітального і підземного ремонту свердловин за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Згідно актів КРУ №31-ЧР-2/0181 від 30 листопада 2007 року та акту  №31-ЧР-2/0186 від 30 грудня 2007 року було виявлено 34 випадки незаконного використання спецтехніки Полтавського тампонажного управління Цехом підземного та капітального ремонту свердловин  з вини відповідача під час його роботи старшим майстром  на  загальну суму 39561 грн. 21 коп..  Позивач  же звернувся з позовом,  посилаючись на завдання шкоди 11 випадками незаконного використання техніки на суму 10255 грн. 77 коп..

Звертаючись з позовом до ОСОБА_1про  відшкодування матеріальної шкоди в розмірі середньомісячної заробітної плати, позивач наявність шкоди обґрунтовував надміру сплаченими коштами  Полтавському тампонажному управлінню в сумі 10255 грн. 77 коп. за  надані тампонажною технікою послуги, які фактично за доводами позивача  не виконувалися. Сплату надмірних коштів Полтавському тампонажному управлінню позивач обгрунтовував  винними діями відповідача, який в порушення пункту 3.11 посадової інструкції не забезпечив належного раціонального використання транспортних засобів, які замовлялися для потреб цеху Пі КРС.

         Проте, як вбачається з матеріалів справи,  чого і не оспорювали сторони в судовому засіданні, мало місце перерахування коштів однією структурною одиницею Нафтогазовидобувним управлінням „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” іншій структурній одиниці даного відкритого акціонерного товариства -  Полтавському тампонажному управлінню.

Таким чином,  кошти, в сумі 10255 грн. 77 коп. не вибули з володіння власника, яким є  відкрите акціонерне товариство „Укрнафта”, а не структурні одиниці товариства, які не є юридичними особами, а тому вони не  є шкодою, що підлягає відшкодуванню працівником в порядку глави 1Х КЗпП, оскільки виходячи  зі змісту ч. 1 ст. 130 працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації, тобто юридичній особі, якою є ВАТ„Укрнафта”, а не його структурній одиниці.

Крім того, з врахуванням   роз'яснень, викладених в п. 17  постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року з наступними змінами „Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками”, що до прямої дійсної шкоди заподіяної приписками  й іншими викривленнями даних про виконання робіт можуть бути  віднесені: суми незаконно нарахованої заробітної плати і премій, зайві виплати у вигляді штрафу, накладеного відповідними органами, вартість пального і мастил, сировини, напівфабрикатів та інших матеріальних цінностей, безпідставно списаних у зв'язку з викривленням даних про обсяг робіт, надмірно перераховані кошти  однією структурною одиницею іншій структурній  одиниці тієї ж юридичної особи кошти також не можна віднести до  шкоди в розумінні ст. 130 КЗпП.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, виходячи з заявлених підстав та предмету спору, суд  обґрунтовано прийшов до висновку щодо  відсутності достатніх правових підстав для   задоволення позову.

За викладених обставин, доводи апеляційної скарги  щодо наявності підстав для скасування рішення суду в зв'язку з порушенням місцевим судом при розгляді справи норм матеріального і процесуального права та  для ухвалення апеляційним судом нового рішення про задоволення позову є безпідставні, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню а рішення місцевого суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,  суд, -

                                   У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ”Укрнафта” відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2008 року залишити без змін.

            Рішення  набирає законної сили  з моменту його проголошення  і може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий                                      Судді: