КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2012 № 44/249-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від боржника: Левицький Є.В. (довіреність б/н від 23.09.2011);

ліквідатор: не з'явився;

від товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк": не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2012

у справі № 44/249-б (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM"

про визнання банкрутом

Склад колегії суддів змінено згідно розпоряджень секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012, 09.07.2012.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.08.2012.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2011 порушено провадження у справі № 44/249-б за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" про визнання його банкрутом.

Постановою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 товариство з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" визнано банкрутом в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Литвина І.О., інше.

29.09.2011 в газеті „Урядовуй кур'єр" № 179 (4577) опубліковано оголошення про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" на суму 26 336 024,60 грн., визнано кредиторами боржника першої черги: публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" на суму 4 423,69 грн., товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на суму 18 450 903,64 грн., публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на суму 1 923 154,70 грн.; четвертої черги: публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" на суму 388 878,84 грн., товариство з обмеженою відповідальністю "Система масових платежів України" на суму 1 584 677, 95 грн.; шостої черги: публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" на суму 29 890,40 грн., товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на суму 3 807 561,51 грн., публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на суму 146 533,87 грн.; всього на загальну суму 26 336 024,60 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV СОМ" на суму 26 336 024,60 грн.; вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглянуті і визнані такими, що вважаються погашеними.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині залишення без задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" у розмірі 3 360 732,00 грн., останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу в цій частині та включити відповідні вимоги до четвертої черги задоволення вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM".

Скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не враховано те, що заявлені ним вимоги підтверджуються документальними доказами.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" висловився за відхилення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до приписів Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема статей 14, 15, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом. В силу положень статті 14 названого Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Отже, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Виходячи зі змісту статті 14 названого закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

В процедурі банкрутства при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.

Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, визнати або відхилити грошові вимоги.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" з вимогами до боржника на суму 25 619 197,15 грн. направлена до господарського суду 21.10.2011, тобто в межах строку, встановленого частиною 3 статті 51 Закону.

В якості підстави виникнення грошових зобов'язань боржника у розмірі 22 258 465,15 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" зазначає:

- укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" кредитний договір на відкриття відновлювальної мультвалютної кредитної лінії від 13.03.2008 № 52/КВ-08, на підставі якого у боржника виникла заборгованість по кредиту, процентам за користування кредитом та пені на загальну суму 10 418 780,18 грн.;

- укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 09.07.2007 № 223/КВ-07, на підставі якого у боржника виникла заборгованість по кредиту, процентам за користування кредитом та пені на загальну суму 11 839 684,97 грн.

Крім того, фактичні обставини справи свідчать про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", які виникають із зобов'язань за названими договорами, є такими що забезпечені заставою майна шляхом укладення банком з товариством з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" договору застави товарів в обороті від 13.03.2008 № 52Zкв-08, від 09.07.2007 № 223/Zкв-07.

Факт укладення названих договорів, отримання кредитних коштів на їх підставі та наявність боргу визнається ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", підтверджується наявними в матеріалах справи документальними доказами - витягами з банківського реєстру про рух коштів, а також меморіальними ордерами, які свідчать про надання боржнику кредитних коштів.

Оскільки вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" є підтвердженими, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав його грошові вимоги до боржника в частині 22 258 465,15 грн.

Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для визнання решти вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в сумі 3 360 732,00 грн., нарахованих на підставі укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" договору від 16.04.2008 № 14-к/08.

В якості підстави виникнення відповідного зобов'язання заявник зазначає ту обставину, що на виконання пункту 2.5 зазначеного договору боржник прийняв на зберігання майно - банкомати, після їх реалізації банку.

Наявними матеріалами підтверджується, що на виконання пункту 2.1 договору від 16.04.2008 № 14-к/08, боржник поставив банку банкомати в кількості 170 одиниць згідно видаткової накладної від 22.04.2008 № Lа-0000075, підписаної з боку одержувача представником товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM" на підставі довіреності останнього від 22.04.2008 серії ЯПБ № 07040.

Докази повернення поставленого товару для його подальшого зберігання продавцю в матеріалах справи відсутні, скаржником не надані.

Складений сторонами акт прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 21.04.2008 таким доказом не є, оскільки був складений до передачі товару банку згідно видаткової накладної від 22.04.2008 № Lа-0000075.

Не може вважатися належними доказами і решта наявних в матеріалах справи складених сторонами договору актів прийому-передачі обладнання, оскільки в них відсутні відомості про дату їх складення та дату передачі товару.

Матеріали листування та акт звірки залишків банкоматів на відповідальному зберіганні товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV COM", на які посилається скаржник в обґрунтування своїх вимог, також не вважаються належними доказами у даній справі, оскільки не є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, в той час як згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За таких обставин товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" не доведено виникнення у боржника зобов'язань на суму 3 360 732,00 грн.

Доводи апеляційної скарги правильності висновку суду не спростовують.

Оскільки зазначений висновок міститься лише в мотивувальній частині оскарженої ухвали, ухвала підлягає зміні, шляхом включення відповідного висновку до її резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2012 у справі № 44/249-б змінити.

Доповнити резолютивну частину ухвали господарського суду міста Києва від 21.05.2012 у справі № 44/249-б пунктом наступного змісту: „Кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" у сумі 3 360 732,00 грн. відхилити".

Справу № 44/249-б повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.