УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0603/1-213/2011
Стаття ч.2 ст.263, ч.1 ст.121 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого.................................... Гузовського О.Г.,
суддів..............................Романова О.В., Крижанівського В.В.
з участю: прокурора.........................Селюченко І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Бердичівського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2012 року, яким засуджено
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Княжин Чу?днівського району Житомирсь?кої області, одруженого, з середньою освітою, приватного підприємця, раніше не судимого, п?роживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
- за ч. 2 ст. 263 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_5 до відбутт?я 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
Строк відбуття покарання засудженому рахувати з моменту приведення вироку у виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 5693,83 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Житомирської о?бласної клінічної лікарні ім?. О.Ф. Гербачевського 5055,60 грн. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Бердичівської? центральної міської лікарні? 1206,30 грн. витрат на лікування поте?рпілого ОСОБА_6
Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 309,60 грн. судових витрат.
Речові докази по справі: шкіряну куртку та штани, як?і знаходяться на зберіганні у? потерпілого ОСОБА_6, залишити потерпілому нунчаку, яка знаходиться на зберіганні в Бердичівському МВВС, знищити.
Згідно вироку 4 жовтня 2010 року бл?изько 20 години 30 хвилин ОСОБА_5, знаходячись у майстерні? «Ремонт взуття», яка розташова?на по вул. Котовського в м. Бердичеві поруч з автобусною зупинкою «Цегельний завод», із дерев'яних ніжок та капронової мотузки незаконно виготовив нунчаку, яку заховав під куртку і б?ез передбаченого законом доз?волу носив при собі до 23 години 45 хвилин цього ж дня.
4 жовтня 2010 року приблиз?но о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи поблизу будин?ку № 9 по вул. П. Комуни в м. Бердиче?ві, на ґрунті раптово виниклих? неприязних відносин, під час суперечки, нунчакою умисно наніс два удари по голові ОСОБА_6, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми; субдуральної гематоми лівої половини головного мозку; гемарогічного забою головного мозку в лівій скроневій частині; забійних саден обличчя (лобна? та навколоочна ділянка справ?а) та шиї справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1434 від 27 грудня 2010 року віднос?яться до тяжких тілесних ушко?джень, як небезпечні для життя?.
25 жовтня 2010 року о 12 годині 45 хвилин в приміщенні Бердичі?вського МВВС у ОСОБА_5 було вилучено нунчаку, яку він д?обровільно видав.
Згідно висновку експерта № 408 від 17 грудня 2010 року надан?ий на дослідження предмет, вил?учений у ОСОБА_5, є холодною зброєю ударно - дробильної дії - нунчакою.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить вирок змінити, звільнити від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Вважає, що вирок підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання.
Вважає, що при призначені покарання судом не в повній мірі враховано те, що він свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
Вказує на те, що після скоєного злочину не вчинив жодного іншого злочину чи правопорушення, тобто, став на шлях виправлення, страждає захворюванням - ліпомою спини, що підтверджується довідкою, має постійне місце проживання, характеризується позитивно по місцю роботи, має дружину, яка в на даний час є вагітною та знаходиться на стаціонарному лікуванні з загрозою переривання вагітності, матеріальну шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі.
В апеляції потерпілий ОСОБА_6 просить вирок відносно засудженого ОСОБА_5 змінити, пом'якшити покарання, обрати покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Вказує на те, що засуджений добровільно відшкодував потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 6000 грн., про що свідчить розписка.
У розписці ОСОБА_6 вказує, що більше претензій до ОСОБА_5 не має.
Посилається на те, що своїми діями засуджений сприяв розкриттю злочину, крім того після вчинення злочину пройшло вже майже півтора року.
Вважає, що судом не в повній мірі враховано, що ОСОБА_5 раніше не судимий, а вагітна дружина потребує опіки та піклування, дані про характеристику особи засудженого.
В апеляції захисник ОСОБА_7, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок змінити, звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
На її думку, покарання за вироком не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки при обранні засудженому покарання, судом першої інстанції не було враховано те, що ОСОБА_5 вину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, після скоєння злочину пройшло вже майже півтора року, за цей термін засуджений не вчинив жодного іншого злочину, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, приймає участь у розбудові церкви, має роботу, створив сім'ю, дружина на даний час вагітна, та знаходиться під загрозою переривання вагітності, ОСОБА_5 хворіє на ліпому спини, заподіяну матеріальну шкоду ОСОБА_6 відшкодував в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія апеляції залишає без задоволення з наступних підстав.
Суд всебічно і повно перевірив матеріали кримінальної справи, ретельно дослідив надані досудовим слідством докази та прийшов до обґрунтованого висновку про повну доведеність пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення та його вини у вчиненні інкримінованого злочину.
Що стосується покарання, то призначаючи його засудженому ОСОБА_5 суд першої інстанції виходячи з вимог ст. 65 КК України врахував, ступінь тяжкості вчинених злочинів - злочини середньої тяжкості та тяжкий злочин, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудному, суд визнав активне сприяння розкриттю злочину.
При призначені покарання також враховано, тяжкість заподіяних наслідків здоров'ю потерпілого, а саме - встановлена 3-тя група інвалідності, думку потерпілого, який наполягав на суворості покарання, стверджував про телефонні погрози на його адресу зі сторони ОСОБА_5, що той не приймав мір до відшкодування заподіяних збитків.
При цьому, за відсутністю обставин, що обтяжують покарання, з уваги, що ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, судом йому визначене остаточне покарання більш до мінімальної межі передбаченої санкцією ч.1 ст.121 КК України, якою поглинуто покарання за ч.2 ст.263 КК України, яке в цілому складає 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Оскільки ОСОБА_5 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено до відбуття більше п'яти років позбавлення волі, щодо нього неможливо застосувати ст. 75 КК України ще й за терміном призначеного до відбуття покарання.
Таким чином, призначене судом першої інстанції засудженому ОСОБА_5 покарання в межах, встановлених в санкціях ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі, в повній мірі відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу, вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для його пом'якшення нема. Не дають для цього і підстави наведені в апеляції, у тому числі, відшкодування шкоди засудженим вже після постановленого вироку та запізніле розкаяння у скоєному злочині.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Судді: