Судове рішення #24186811

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/5034/2012Головуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.


РІШЕННЯ


"01" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого суддіДралла І.Г.,

СуддівПономаренко А.В., Павловської І.Г.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 березня 2008 року, -

в с т а н о в и л а :


ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди 525200 гривень, упущену вигоду 4 471 775 гривень та на відшкодування моральної шкоди 1 500 000 гривень.

Вимоги мотивовані тим, що вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 18 січня 2006 року, який набрав чинності, відповідача ОСОБА_7 засуджено до позбавлення волі за скоєння злочинів у відношенні позивача за ч.2 статті 190, ч.4 статті 190, ч.2 статті 15 та ч.4 статті 190 КК України. Цивільний позов у кримінальній справі залишений без розгляду. Вироком суду встановлено, що у 1993-1995 роках ОСОБА_7 заволодів грошима ОСОБА_6 в сумі 104 000 доларів США для будівництва двох котеджів, але побудував один котедж і оформив його на свого брата, а іншій котедж не збудував, гроші ОСОБА_6 не повернув чим заподіяв йому майнову шкоду. Таким чином позивач вважає, що злочинними діями відповідача йому заподіяно майнову шкоду в сумі 104000 доларів США, що становить 525200 гривень, якими ОСОБА_7 незаконно заволодів на свою користь. Посилається на те, що якщо б ОСОБА_7 виконав свої договірні зобов'язання своєчасно, то позивач міг би отримати прибуток в сумі 4.471.775 гривень використовуючи котеджі на березі моря. Крім того, йому заподіяна моральна шкода у сумі 1.500.000 гривень.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 березня 2008 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду завдану злочином в сумі 525.200 гривень, на відшкодування моральної шкоди завданої злочином стягнуто 1.000.000 гривень, а загалом стягнуто 1.525.200 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати або змінити рішення суду першої інстанції зменшивши суму відшкодування шкоди. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що стягнута судом сума відшкодування моральної шкоди не відповідає завданим моральним стражданням, є занадто великою. Крім того посилається на те, що будинок, який був збудований на кошти позивача, переданий ОСОБА_6 за рішенням суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та засновані на законі. Сума матеріальної шкоди, яка заподіяна ОСОБА_6, підтверджена вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 18 січня 2006 року, згідно з яким, злочинним діями засудженого ОСОБА_7 заподіяно пряму дійсну матеріальну шкоду в сумі 525.200 гривень, оскільки він заволодів грошима ОСОБА_6 в сумі 104 000 доларів США для будівництва двох будинків для ОСОБА_6, але отримавши гроші будинки ОСОБА_6 не збудував і гроші не повернув.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення на відшкодування моральної шкоди у сумі 1.000.000 гривень, суд першої інстанції виходив з того, що діями ОСОБА_7 завдано моральну шкоду позивачу, оскільки він потерпів від злочину, був позбавлений грошей, не отримав у власність будинки та земельну ділянку.

Проте цілком погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Рішення суду оскаржено тільки ОСОБА_7

ОСОБА_6 не оскаржив рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 18 січня 2006 року з врахуванням змін внесених ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 4 квітня 2006 року та ухвалою Верховного Суду України від 31 травня 2007 року ОСОБА_7 засуджений до позбавлення волі за статтею 190 ч.2, 4, статтями 15 ч.2, 190 ч.4 КК України за те, що він зловживаючи довірою ОСОБА_6 зобов'язався у 1993 році побудувати для останнього два будинки на земельній ділянці і оформити право власності на будинки і земельну ділянку на ОСОБА_6, у зв'язку з чим останній передав ОСОБА_7 104000 доларів США на протязі 1994-1995 років. ОСОБА_7 побудувавши один будинок оформив його на свого брата, а інший будинок не збудував, гроші ОСОБА_6 не повернув і у такій спосіб заволодів грошима ОСОБА_6 на вказану суму. Цивільний позов ОСОБА_6 у кримінальній справі залишено без розгляду.

Таким чином, факт заподіяння майнової шкоди на 525.200 гривень ОСОБА_6 з боку ОСОБА_7 доведений вироком суду відповідно до правил статті 61 ч.4 ЦПК України.

Будь-яких безперечних та переконливих доказів того, що на час розгляду справи судом першої інстанції або судом апеляційної інстанції, ОСОБА_7 відшкодував ОСОБА_6 завдану злочином майнову шкоду повністю або частково, відповідач суду не надав.

Посилання ОСОБА_7 на те, що збудований будинок належить на праві власності ОСОБА_6 суд не може прийняти до уваги, оскільки право власності на будинок перейшло до ОСОБА_6 на підставі цивільно-правової угоди, а не в порядку відшкодування шкоди. Крім того, ОСОБА_7 отримав гроші від ОСОБА_6 на будівництво двох будинків.

Відповідно до статті 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічні положення містилися у статті 440 ЦК УРСР, що діяла на час завдання шкоди.

За таких обставин, оскільки особа, яка завдала майнову шкоду ОСОБА_6 в сумі 525.200 гривень встановлена вироком суду, ця шкода правильно стягнута судом першої інстанції з ОСОБА_7

Доводи апеляційної скарги в цієї частині не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду в частині стягнення відшкодування майнової шкоди.

Стосовно відшкодування моральної шкоди суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до правил статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Аналогічне положення містилося у статті 440-1 ЦК УРСР.

Виходячи з того, що вчиненим ОСОБА_7 злочином відносно ОСОБА_6, останньому було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в тому, що він був позбавлений свого майна, потерпів від злочину, були порушені його звичайні життєві зв'язки та від нього потребувалося додаткових зусиль для організації свого життя, ОСОБА_7 повинен відшкодувати ОСОБА_6 моральну шкоду завдану злочином.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що стягнута судом першої інстанції сума на відшкодування моральної шкоди в 1.000.000 гривень є занадто великою і не відповідає завданим моральним стражданням ОСОБА_6

Згідно правил статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи, що іншим потерпілим у кримінальній справі від аналогічних злочинних дій ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди стягнуто по 100.000 гривень кожному, а також враховуючи те, що на теперішній час ОСОБА_7 відбув міру покарання у вигляді позбавлення волі, що з часу вчинення злочину пройшов тривалий період часу, виходячи з принципів статті 23 ЦК України, у тому числі виваженості, розумності та справедливості, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути зменшений до 50.000 гривень, оскільки саме ця сума відшкодування моральної шкоди в грошовому вираженні відповідає завданим моральним стражданням з врахуванням усіх обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи викладені обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні відповідно до ч.1 п.3 статті 309 ЦПК України в частині стягнення на відшкодування моральної шкоди до 50.000 гривень, а загально стягнута сума підлягає зменшенню до 575.200 гривень, у зв'язку з чим апеляційна скарга задовольняється частково.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -


в и р і ш и л а :


Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 березня 2008 року змінити в частині стягнення на відшкодування моральної шкоди зменшивши стягнуту суми на відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 до 50.000 гривень, а загальну стягнуту суми зменшити до 575.200 гривень.

В інший частині рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 березня 2008 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.



Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Пономаренко А.В.


  • Номер: 6/357/337/15
  • Опис: заява про зняття арешту
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-41/2008
  • Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
  • Суддя: Дралло І. Г.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.11.2015
  • Дата етапу: 30.11.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація