Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5465/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Коршикова С. К.

при секретарі: Кулигін А.Є.

за участю сторін:

представника позивача: Ганишнюка Є.В. (довіреність № 1951/10/10-013 )

Дломарєвої С.В. (довіреність № 464/10/19-040)

представника відповідача: Коваль О.Д. (довіреність № 14-3д від 23.02.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС до державного підприємства «Свердловантрацит» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1102678,97 грн. за рахунок майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2012 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС до державного підприємства «Свердловантрацит» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1102678,97 грн. за рахунок майна платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке:

Державне підприємство «Свердловантрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради від 24.04.2003р. за реєстраційним №13911200000000003. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 24.04.2003 р. з присвоєнням ідентифікаційного коду 32355669, про що видана довідка №422717.

ДП «Свердловантрацит» взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 01.03.2011 р., про що видана довідка №1/29-011.

Станом на 02.06.12 у відповідача лічиться податковий борг з податку на прибуток у загальній сумі 1 102 678,97 грн., який виник з нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань, згідно донарахування по податковому повідомленню-рішенню №0000162342/3 від 10.09.2007р. на загальну суму 768407,10грн., в т.ч. основний платіж - 587983,75 грн., штрафна санкція - 180423,35грн. та по податковому повідомленню-рішенню №0000312342/3 від 10.09.2007р. на загальну суму 334271,87грн., в т.ч. основний платіж - 10718,50 грн., штрафна санкція - 323553,37грн.

На виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року, позивачем виставлена відповідачу перша податкова вимога № 1/336 від 02.07.2003р., яка була отримана особисто уповноваженою особою відповідача, та друга податкова вимога № 2/360 від 11.08.2003р., яка була отримана особисто уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до статті 88, 89 ПКУ майно боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №36393664 від 08.06.2012 року.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС здійснено всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але суму боргу відповідачем до теперішнього часу сплачено не було.

На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача не заперечував, зазначивши, що підприємство на своїх рахунках не має грошових коштів, а тому єдиним джерелом погашення податкового боргу у підприємства може бути тільки належне йому майно.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Судом встановлено, що Державне підприємство «Свердловантрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради від 24.04.2003р. за реєстраційним №13911200000000003. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 24.04.2003 р. з присвоєнням ідентифікаційного коду 32355669, про що видана довідка №422717.

ДП «Свердловантрацит» взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 01.03.2011 р., про що видана довідка №1/29-011.

Судом встановлено, що у відповідача виник податковий борг у зв'язку з несплатою ним суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 1 102 678,97 грн., який виник з нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань, згідно донарахування по податковому повідомленню-рішенню №0000162342/3 від 10.09.2007р. на загальну суму 768407,10грн., в т.ч. основний платіж - 587983,75 грн., штрафна санкція - 180423,35грн. та по податковому повідомленню-рішенню №0000312342/3 від 10.09.2007р. на загальну суму 334271,87грн., в т.ч. основний платіж - 10718,50 грн., штрафна санкція - 323553,37грн.

Згідно наданої суду відповідачем довідки від 30.07.2012 за № 14-4/293, у підприємства на рахурках відсутні кошти, необхідні для сплати податкового боргу.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року, позивачем виставлена відповідачу перша податкова вимога № 1/336 від 02.07.2003р., яка була отримана особисто уповноваженою особою відповідача, та друга податкова вимога № 2/360 від 11.08.2003р., яка була отримана особисто уповноваженою особою відповідача.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 року податкові повідомлення-рішення №0000162342/3 від 10.09.2007р. та №0000312342/3 від 10.09.2007р. були визнанні чинними.

Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до статті 88, 89 Податкового кодексу України майно боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №36393664 від 08.06.2012 року згідно акту опису майна від 20.02.2012 № 6/19-036.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС до державного підприємства «Свердловантрацит» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1102678,97 грн. за рахунок майна платника податків - задовольнити повністю.

Надати дозвіл Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС на погашення суми податкового боргу державного підприємства «Свердловантрацит» з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 102 678,97 грн. за рахунок майна державного підприємства «Свердловантрацит», що перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна від 20.02.2012 № 6/19-036.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяС.К. Коршиков