Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5341/2012
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И В :
11 липня 2012 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до державного підприємства «Луганськвугілля» (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1266496,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу в судовому порядку.
Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні (аркуш справи 31).
30 липня 2012 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, та зазначив, що підприємство немає можливості здійснити погашення податкового боргу одним платежем (аркуш справи 32).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що державне підприємство «Луганськвугілля» є юридичною особою, 09.04.2003 року зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради (аркуш справи 8).
Відповідача 06.06.2003 року за № 13 взято на податковий облік в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (аркуш справи 10).
Відповідно до свідоцтва № 16033049 від 24.06.2003 року відповідач є платником податку на додану вартість (аркуш справи 17).
Відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1266496,00 грн., яка підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість, актом звірення розрахунків платника з бюджетом, довідкою про розрахунки з бюджетом (аркуші справи 21-22, 23, 24).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу, який виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати як норми раніше діючого законодавства, так і норми Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Відповідно до п.п. 14.1.175 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зв'язку з з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 30.06.2012 року утворився податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1266496,00 грн., згідно самостійно наданої відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість № 9034675480 від 19.06.2012 року (аркуші справи 21-22).
Крім того заборгованість відповідача підтверджується актом звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, довідкою про розрахунки з бюджетом станом на 30.06.2012 року (аркуші справи 23, 24).
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 59.1. ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивачем вживались заходи щодо погашення платником податків заборгованості, а саме на адресу відповідача направлялись податкові вимоги № 1/16 від 30.07.2003 року, № 2/22 від 05.09.2003 року, які отримані уповноваженою особою відповідача під особистий підпис (аркуші справи 18,19).
Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 30936146 від 05.04.2011 року підтверджується, що рухоме майно і майнові права відповідача, згідно акту опису майна № 13/24-016 від 04.04.2011 року знаходить у податковій заставі (аркуш справи 20).
Оскільки відповідачем було самостійно визначено суму податкового боргу, вимоги про сплату податкового боргу не були оскаржені, та суму заборгованості у повному обсязі у добровільному порядку сплачено не було, позовні вимоги відповідачем визнано, суд вважає за необхідне задовльнити позовні вимоги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби та стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 1266496,00 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (91000, Луганська область, м. Луганськ, вул.. Лермонтова, 1в, і.к. 32473323) на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1266496,00 грн.(один мільйон двісті шістдесят шість тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 00 копійок), шляхом стягнення коштів із рахунків у банках, які обслуговують державне підприємство «Луганськвугілля».
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяА.А. Лагутін