Справа № 1570/2909/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2012 року м. Одеса
14 год. 25 хв.
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Балан Я.В.,
розглянувши у скороченому проваджені справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7 711 грн. 45 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7 711 грн. 45 коп., в якому позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в управлінні як платник страхових внесків та є страхувальником відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV. Згідно розрахунку заборгованості по страховим внескам з урахуванням фінансових санкцій та пені, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має узгоджену заборгованість по страховим внескам у розмірі 7 711 грн. 45 коп. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
З огляду на викладене, ухвалою судді від 11.05.2012 року було відкрите скорочене провадження по адміністративній справі за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7 711 грн. 45 коп., в якій відповідачу було запропоновано надати на адресу суду заперечення проти позову та докази, які у нього є або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали безпосередньо до канцелярії суду або шляхом надіслання поштою.
Вказана ухвала була надіслана відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 за якою відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте поштове повідомлення було повернуто на адресу суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особі було надіслано судову кореспонденцію на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі, вона вважається належним чином повідомленою.
Відповідно до ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. В даному випадку справа розглядається судом не за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.
24.11.1997 р. Ізмаїльським міськвиконкомом зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за номером № 1471, дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію 05.02.1998 р. (аркуш справи 4).
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по страховим внескам у розмірі 7 711 грн. 45 коп. яка виникла у зв'язку з несплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості по фінансовим санкціям та пені (аркуш справи 8-9).
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.
Відповідно до вимог статей 1, 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV відповідач є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки, є простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
За несвоєчасну сплату сум страхових внесків та відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV позивачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до ОСОБА_1 № 29 від 12.01.2012 р. на суму 7 711 грн. 45 коп. , за яким фінансові санкції -720 грн. 48 коп., пеня -6990 грн. 97 коп. Дане рішення було надіслано на адресу відповідача та отримане ОСОБА_1., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням із відміткою про вручення (аркуш справи 6, 7). Таким чином вищевказана сума заборгованості являється узгодженою, оскільки не була оскаржена відповідачем у встановлений термін до органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Сума за рішенням про застосування фінансових санкцій підлягає сплаті через 10 робочих днів після їх отримання.
Згідно ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV строки давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафних санкцій не застосовуються.
Станом на час розгляду справи сума пені та штрафних санкцій відповідачем не сплачена.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7 711 грн. 45 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 р., ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7 711 грн. 45 коп. -задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 7 711 (сім тисяч сімсот одинадцять) грн. 45 (сорок п'ять) коп. на користь Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі р/р 256073126666 та 256063136666, код 37743414 в Ізмаїльському відділенні Ощадбанку № 6708, МФО 388120.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
: Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Я.В. Балан