ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/3895/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіІльков В.В.
при секретарі
за участю:
представника позивача представника відповідача Ганчевої С.Г., Левашової О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про часткове скасування п. 8 вимог від 13.10.2011р. за № 04-08-02-13/11064
ВСТАНОВИВ:
Підгородненська міська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати п. 8 вимог про усунення виявлених ревізією порушень від 13.10.2011р. за № 04-08-02-13/11064 Контрольно-ревізійного управління Дніпропетровської області у частині суми забезпечення отримання доходів місцевими бюджетами у сумі 214254,88 гривень, зменшивши суму на 166830,07 гривень.
В обґрунтуванні позову зазначено, що у ході ревізії законного використання земельних ділянок міста встановлено, що внаслідок невнесення змін до шести договорів оренди земельних ділянок щодо збільшення розміру орендної плати у відповідності до законодавства України, недоотримана орендна плата за землю міським бюджетом у сумі 160691,16 грн. та обласним бюджетом - 53563,72 грн. У зв'язку з чим необхідно забезпечити отримання доходів місцевими бюджетами в сумі 214254,88 грн. за рахунок землекористувачів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи та внести зміни щодо збільшення розміру орендної плати до діючих договорів. Актом ревізії № 08-21/106 від 21.09.2011р. проведений відповідний розрахунок недоотриманих доходів від орендної плати по договорах оренди землі, у яких розмір орендної плати за землю складає менше, ніж мінімальний розмір орендної плати по Підгородненській міській раді за період з 01.07.2009р. по 31.07.2011р., у якому зазначений орендар - публічне акціонерне товариство «Металургмаш» та загальна сума недоотриманої орендної плати за підприємством становить 166830,07 гривень. 20 лютого 2006 року між Підгородненською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Металургмаш» строком на 49 років укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,1446 га в межах міста Підгородне та території Підгородненської міської рада (№ 40612000573 від 16.11.2006р.). 04 жовтня 2011 року господарським судом Дніпропетровської області по справі №1/5005/9073/2011 задоволені позовні вимоги прокурора Дніпропетровського району інтересах держави в особі Державної Служби автомобільних доріг України «Укравтодор» Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області до ВАТ «Металургмаш», Підгородненської міської ради та визнано недійсним договір оренди орендої ділянки від 20.02.2006 року. Наслідком визнання правочину недійсним є двостороння реституція. На теперішній час земельна ділянка, що була орендована ПАТ «Металургмаш» повернута міській раді. Недійсний договір не створює правових наслідків, крім наслідків, які пов'язані з його недійсністю. Це означає, що недійсний договір не створює прав та обов'язків ані для сторін договору, ані для третіх осіб. Таким чином, нарахування недоотриманої орендної плати за орендарем ВАТ «Металургмаш» у розмірі 166830,07 гривень не повинно здійснюватись і, відповідно, підлягає частковому скасуванню п. 8 вимог від 13.10.2011р. за № 04-08-02-13/11064.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що ревізією щодо правильності застосування орендної ставки при наданні в оренду земельних ділянок встановлено, що по договорах оренди, укладених міською радою з ТОВ «Ветпрепарати», ТОВ СВ «Стандарт-Авто», ТОВ «Княжич», ВАТ «Металургмаш», ТОВ «Дніпропласт» розмір орендної плати встановлено у відсотках від нормативної грошової оцінки землі.
Довідки про нормативну грошову оцінку надані відділом держкомзему. До договорів оренди з ТОВ «Ветпрепарати» (договір зареєстрований за № 40512001031 від 21.06.2005р.), ТОВ «Княжич» (договір зареєстрований за №40612000547 від 16.10.2006р.), ВАТ «Металургмаш» (договір зареєстрований за №40612000573 від 16.11.2006р.) не додані довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Розрахунок нормативної грошової оцінки проведений виходячи з даних вартості ріллі по області з урахуванням індексу Інфляції та функціонального коефіцієнту, що не відповідає вимогам п.2 Порядку від 27.01.2006р. за №18/15/21/11 та п.21 «Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженої постановою КМУ від 23.03.2005р. у частині застосування локальних факторів при розрахунку нормативної грошової оцінки земель в межах населенного пункту. У ході ревізії, Дніпропетровською МДПІ листом від 23.08.2011р. за № 18739/10/15-347 надано кількість договорів оренди землі, які не відповідають вимогам чинного законодавства у частині мінімального розміру орендної плати за землю. Також, надано інформацію щодо стану розрахунків з орендної плати по Підгородненській міській раді в розрізі землекористувачів. Враховуючи інформацію Дніпропетровської МДПІ, з причини невнесення змін до 6 договорів щодо збільшення розміру орендної плати у відповідності до законодавства України, бюджетами недоотримано орендної плати за землю за період з 01.07.2009р. по 31.07.2011р. на загальну суму 214254,88 грн. (до бюджету міста (75%) - 160691,16 грн., до обласного бюджету (25%) - 53563,72 грн.), у тому числі: 2009 рік - 31956,04 грн. (до бюджету міста (75%) - 23967,03 грн., до обласного бюджету (25%) - 7989,01 грн.), 2010 рік - 67438,34 грн. (до бюджету міста (75%) - 50578,75 грн., до обласного бюджету (25%) - 16859,58 грн., 7 місяців 2011р. - 114860,50 грн. (до бюджету міста (100%) та нанесено збитки відповідним бюджетам на вказані суми. Вищезазначене є порушенням ст. 21 Закону «Про оренду землі» та ст. 288 Податкового кодексу України. Враховуючи вищенаведене, п. 8 оскаржуваної вимоги відповідача щодо усунення порушень 13.10.2011р. за № 04-08-02-13/11064 є законним та обґрунтованим та не може бути скасованим.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. за № 2939-XII (далі - Закон України № 2939-XII).
Відповідно до положень ст. 2 Закону України № 2939-XII головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взятті зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідачем проведено ревізію виконання бюджету, стану збереження і використання грошових коштів та матеріальних ресурсів Підгородненської міської ради за період з 01.07.2009р. по 31.07.2011 року. Ревізію проведено у термін з 15.08.2011р. по 21.09.2011р. у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома міського голови Дудки Петра Федоровича та головного бухгалтера Войнікової Ірини Миколаївни. У ревізії брали участь: провідний контролер-ревізор Дворський А.О. з 15.08.2011р. по 21.09.2011р. (направлення від 15.08.2011р. за №1161-11); старший контролер-ревізор Пахомов О.О. з 17.08.2011р. по 16.09.2011р. (направлення від 15.08.2011р. за №1162-11).
Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою регулюється положеннями Закону України № 2939-XII та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою» від 20.04.2006р. за № 550 (далі - Порядок № 550).
Відповідно до п. 4 розділу «Організація і проведення ревізій» Порядку № 550 планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами контрольно-ревізійної служби відповідно до Закону та цього Порядку.
Відповідно до абз. 6 ч. 3 п. 3 «Загальної частини» Порядку № 550 планова виїзна ревізія - ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані контрольно-ревізійної роботи органу служби і проводиться за місцезнаходженням такої підконтрольної установи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться ревізія, не частіше, ніж один раз на календарний рік.
Статтею 11 Закону України № 2939-XII встановлено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Відповідно до пунктів 4-5 «Організації і проведення ревізій» Порядку № 550 планові виїзні ревізії проводяться органами служби відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку.
Планова ревізія фінансово-господарської діяльності Підгородненської міської ради була проведена, зокрема, відповідно до п. 1.2.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на III квартал 2011 року та на підставі направлення від 15.08.2011 № 1160-11, виданого в.о. начальника КРУ в Дніпропетровській області Дудником В.В., головним контролером-ревізором КРУ в Дніпропетровській області Прус І.В.
Відповідно до положень ст.11 Закону України № 2939-XII посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку, зокрема, направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної контрольно-ревізійної служби, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної контрольно-ревізійної служби, скріпленого печаткою органу державної контрольно-ревізійної служби.
Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної контрольно-ревізійної служби до проведення ревізії.
Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженій особі підприємства - керівнику були вручені примірники програми ревізії та направлення на перевірку під підпис.
Відповідно до п. 35 «Оформлення результатів ревізії» Порядку № 550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу служби, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника.
Акт ревізії містить:
- вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб служби та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;
- констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.
За результатами перевірки складено акт за № 08-21/106 від 21.09.2011р., в якому зафіксоване, зокрема, таке.
Відповідно до п. 14 акту за № 08-21/106 від 21.09.2011р. ревізію проведено вибірковим способом за період з 01.07.2009р. по 31.07.2011 року.
Згідно з посадовою інструкцією контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням землевласниками та землекористувачами земельного та екологічного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно їх цільового призначення та умов надання здійснювали керівник відділу з земельних та архітектурних питань Середюк О.І, весь ревізуємий період та землевпорядник Сергієнко В.В. у період з 30.08.2010р. по теперішній час.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України (зі змінами та доповненнями), розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства та інше належить до повноважень міської ради.
Рішеннями сесії міської ради встановлювалися ставки орендної плати для всіх категорій земель від 10 до 12 відсотків нормативної грошової оцінки, а в разі відсутності нормативної грошової оцінки землі - в трикратному розмірі земельного податку.
Ревізією правильності застосування орендних ставок при наданні в оренду земельних ділянок встановлено, що по договорах оренди, укладених міською радою з ТОВ «Ветпрепарати», ТОВ СВ «Стандарт-Авто», ТОВ «Княжич», ВАТ «Металургмаш», ТОВ «Дніпропласт» розмір орендної плати встановлено у відсотках від нормативної грошової оцінки землі.
До договорів оренди з ТОВ «Ветпрепарати» (договір зареєстрований за № 40512001031 від 21.06.2005р.), ТОВ «Княжич» (договір зареєстрований за №40612000547 від 16.10.2006р.), ВАТ «Металургмаш» (договір зареєстрований за №40612000573 від 16.11.2006р.) не додані довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Згідно з вимогами п.4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерством аграрної політики України, Міністерством будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Довідки про нормативну грошову оцінку, надані відділом Держкомзему, не відповідають встановленій формі, передбаченій Додатком 1 Порядоку від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.
Розрахунок нормативної грошової оцінки проведений виходячи з даних вартості ріллі по області з урахуванням індексу Інфляції та функціонального коефіцієнту, що не відповідає вимогам п.2 Порядку від 27.01.2006р. за №18/15/21/11 та п.21 «Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженої постановою КМУ від 23.03.2005р. у частині застосування локальних факторів при розрахунку нормативної грошової оцінки земель в межах населеного пункту. У ході ревізії до відділу Держкомзему направлено запит від 22.08.2011р. за №04-08-05-15/9045 щодо надання нормативної грошової оцінки землі по зазначеним договорам оренди.
Листом від 25.08.2011р. за №5523 відділом Держкомзему відмовлено у наданні нормативної грошової оцінки у зв'язку з відсутністю технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно ст.7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535 (зі змінами та доповненнями) та ст. 275 Податкового кодексу України - з 01.01.2011р. передбачено ставки земельного податку за земельні ділянки, грошову оцінку, яких не проведено у гривнях за 1 кв.м. в залежності від чисельності населення.
Крім того, вимогами ст. 21 Закону «Про оренду землі», дія якої поширювалася у ревізійному періоді та ст.288 Податкового кодексу України, визначено, що річна оренда плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється законодавством.
Також, відповідно до умов розділу «Орендна плата» в договорах оренди землі, розмір орендної плати переглядається у разі збільшення ставки земельного податку та інших випадках передбачених законодавством.
У ході ревізії, Дніпропетровською МДПІ листом від 23.08.2011р. за № 18739/10/15-347 надано кількість договорів оренди землі, які не відповідають вимогам чинного законодавства у частині мінімального розміру орендної за землю. Також, надано інформацію щодо стану розрахунків з орендної плати по Підгородненській міській раді в розрізі землекористувачів. Враховуючи інформацію Дніпропетровської МДПІ, з причини невнесення змін до 6 договорів. щодо збільшення розміру орендної плати у відповідності до законодавства України, бюджетами недоотримано орендної плати за землю за період з 01.07.2009р. по 31.07.2011р. на загальну суму 214254,88 грн. (до бюджету міста (75%) - 160691,16 грн., до обласного бюджету (25%) - 53563,72 грн.), у тому числі: 2009 рік - 31956,04 грн. (до бюджету міста (75%) - 23967,03 грн., до обласного бюджету (25%) - 7989,01 грн.), 2010 рік - 67438,34 грн. (до бюджету міста (75%) - 50578,75 грн., до обласного бюджету (25%) - 16859,58 грн., 7 місяців 2011р. - 114860,50 грн. (до бюджету міста (100%) та нанесено збитки відповідним бюджетам на вказані суми. Відповідне є порушенням ст. 21 Закону «Про оренду землі» та ст. 288 Податкового кодексу України.
З приводу зазначених фактів, зафіксованих в акті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII (діяв на час проведення ревізії) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII (діяв на час проведення ревізії) ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII (діяв на час проведення ревізії) розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Положеннями ст. 275 ПК України встановлені ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Крім того, положеннями ст. 275 ПК України визначено, що ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті. Рішення рад щодо затвердження ставок податку за земельні ділянки набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII (діяв на час проведення ревізії) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII (діяв на час проведення ревізії) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Судом встановлено, що між Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області та ВАТ «Металургмаш» було укладено 20.02.2006р. договір оренди земельної ділянки. У пункті 9 зазначеного договору встановлено, що орендна плата за землю встановлена у розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки - 7038,83 гривні.
Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Договір оренди земельної ділянки, укладений 20.02.2006р. між Підгородненської міською радою та ВАТ «Металургмаш», зареєстрований Дніпропетровським відділом ДРФ центру ДЗК у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 16.11.2006р. за № 040612000573.
04.10.2011р. Господарським судом Дніпропетровської області визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 20.02.2006 року (по справі №1/5005/9073/2011).
Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Положення ЦК України про правові наслідки нікчемного правочину є імперативними і, відповідно до ч. 4, не можуть піддаватися змінам за домовленістю сторін. Однак це правило не слід розуміти буквально, оскільки сторона нікчемного договору може вимагати визнання правочину нікчемним, але не зобов'язана вимагати відшкодування завданих збитків чи моральної шкоди. Тобто в ч. 4 йдеться про заборону сторонам змінювати законодавчі положення щодо правових наслідків нікчемного правочину, але її норми не зобов'язують їх застосовувати в усіх випадках, якщо це не порушуватиме інтереси третіх осіб.
Суд зауважує на наступному.
У відповідності до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі - орендна плата).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України «Про оренду землі»).
Платники (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України).
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається (Закон України «Про оренду землі»), тому у разі визнання у судовому порядку недійсним договору оренди землі, строк дії якого закінчився, суб'єкт господарської діяльності не має права зменшити податкові зобов'язання з орендної плати за фактичний строк перебування землі в оренді за таким договором.
У разі якщо строк дії договору оренди землі не закінчився та рішенням суду такий договір визнається недійсним, суб'єкт господарської діяльності має право зменшити податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки тільки з дати набрання законної сили таким рішенням суду.
Крім того, представник позивача у процесі судового розгляду справи неодноразово надавав суду пояснення про те, що ВАТ «Металургмаш» дійсно по договору оренди використовувало фактично земельну ділянку і сплачувало орендну плату за її використання.
Крім того, положення п. 8 вимоги були частково виконані - різниця у розмірі орендної плати по інших договорах оренди, укладених не з ВАТ «Металургмаш», погашено.
Тобто, не зважаючи на визнання договору оренди від 20.02.2006р. нікчемним, до бюджету підлягають сплаті податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за весь період її фактичного використання, при цьому суб'єкт господарської діяльності має право зменшити податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку з дати набрання законної сили рішенням суду по справі за №1/5005/9073/2011, яким визнано договір нікчемним.
Крім того, суд врахував положення ст. 15 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII (діяв на час проведення ревізії), відповідно до яких власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно із ст.18 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII (діяв на час проведення ревізії) платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.
Згідно з абз. 1 ч. 3 п. 3 «Загальної частини» Порядку № 550 акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати ревізії. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Відповідно до п. 36 «Оформлення результатів ревізії» Порядку № 550 акт ревізії підписується посадовою особою служби та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.
Пунктом 38 «Оформлення результатів ревізії» Порядку № 550 встановлено, що акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для органу служби, другий - для об'єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством.
Відповідно п. 40 «Оформлення результатів ревізії» Порядку № 550 керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.
Акт від за № 08-21/106 від 21.09.2011р. підписано: головним контрролером-ревізором КРУ в Дніпропетровській області Прус І.В., міським головою Дудкою Петром Федоровичем (із запереченнями) та головним бухгалтером Войніковою Іриною Миколаївною (із запереченнями)
Примірник акту був вручений 03.10.2011р. під підпис позивачу.
Відповідно до п.7 ст. 10 Закону України № 2939-XII контрольно-ревізійному управлінню надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства України.
Пунктом 46 Порядку № 550 передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше, ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Відповідно до п.7 ст. 10 Закону України № 2939-XII Контрольно-ревізійним управлінням Дніпропетровської області винесено 13.10.2011р. за № 04-08-02-13/11064 вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, згідно з якою відповідачу необхідно вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, пункт 8: у ході ревізії законного використання земельних ділянок міста встановлено, що внаслідок не внесення змін до 6 договорів оренди земельних ділянок щодо збільшення розміру орендної плати у відповідності до законодавства України, недоотримано орендної плати за землю міським бюджетом в сумі 160691,16 грн. та обласним бюджетом - 53563,72 грн., що є порушенням ст. 21 Закону України від 06.10.1998р. за №161-XIV «Про оренду землі» та ст.288 Податкового кодексу України. В зв'язку з чим забезпечити отримання доходів місцевими бюджетами у сумі 214254,88 грн. за рахунок землекористувачів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, внести зміни щодо збільшення розміру орендної плати до діючих договорів. В іншому випадку стягнути з осіб, якими здійснювався контроль за справлянням орендної плати за землю, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
Крім того, у вимозі зазначено, що про вжиті заходи і виконання цих обов'язкових вимог прошу надіслати на адресу контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області рішення виконавчого комітету міської ради за результатами розгляду матеріалів ревізії та відповідну письмову інформацію із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення виявлених порушень до 14 листопада 2011 року.
Відповідно до ст. 15 № 2939-XII законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються чи перевіряються.
Однак, позивач вважає що п. 8 вимоги не у повному обсязі є законним, тому і звернувся з цим позовом до суду. При цьому, у процесі судового розгляду справи представник позивача зазначив, що п. 8 вимоги частково виконано іншими підприємствами за відповідними договорами оренди.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010р. за № 1085/2010 утворено Державну фінансову інспекцію України шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України, тому позивач, враховуючи правонаступництво, пред'явив позов саме до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно -правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України від 28.06.1996р. за № 254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду вищевикладене, враховуючи те, що відповідачем правомірно при проведенні перевірки, оформленні її результатів на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, було виставлено до виконання позивачу вимогу від 10.05.2011р. за № 28/683 в частині п. 8, що доведено у процесі судового розгляду, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про часткове скасування п. 8 вимог від 13.10.2011р. за № 04-08-02-13/11064 - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 03 серпня 2012 року
Суддя В.В Ільков