ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/3095/12

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вергелес Андрій Валерійович, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі

до: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості в сумі 1515, 60 грн

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1515 грн. 60 коп.

Судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.

Ухвалою суду від 27.06.2012 року, яку згідно поштового повідомлення відповідач отримала 04.07.2012 року, останній встановлено строк для подачі заперечень проти позову. В десятиденний термін з дня її одержання ОСОБА_1 своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористалась, хоча і заяви про визнання позову через канцелярію суду теж подано не було.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Липовецькому районі та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. є платником єдиного внеску.

Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

31 березня 2011 року ОСОБА_1 подала звітність до управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2010 рік, в якій самостійно визначено суму, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Всупереч вимогам статті 20 Закону, відповідач не сплатила суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим виникла недоїмка в сумі 1515 грн. 60 коп., що підтверджується звітом, вимогою про сплату боргу, карткою особового рахунку та розрахунком боргу (а.с. 8-11) .

Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась відповідачу вимога про сплату боргу №Ф 284У від 30.04.2012р.(а.с. 8), яка отримана ним. Однак боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ у Липовецькому районі в розмірі 1515 грн. 60 коп., що підтверджується вимогою про сплату боргу №Ф 284У від 30.06.2012 року, карткою особового рахунку.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі (вул. Шевченка, 9 м. Липовець Вінницька область 22500, р/р 25608323560103 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 302076, код 20115403) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1515 грн. 60 коп. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень 60 копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Вергелес Андрій Валерійович