КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2804/11 Головуючий у 1-й інстанції: Соколов О.О.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" липня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н.Е.

суддів: Файдюка В.В., Маслія В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Городянської районної державної адміністрації на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Городянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 24 серпня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Городянської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 4).

Зазначені обставини відповідачем не оспорюється.

У відповідності до абз. 4 ч. 4 ст. 48 ЗУ 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі -п'яти мінімальних заробітних плат.

Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у меншому розмірі, визначеному постановою КМ України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 17 липня 2005 року.

Оскільки доплата до пенсії позивачу проводилася у розмірі, значно меншому, ніж передбаченому вказаним Законом, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що він має право на виплату частини щорічної допомоги на оздоровлення, що не була виплачена раніше.

Судова колегія погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як на підставу для задоволення своїх вимог апелянт посилається на те, що положеннями ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат.

Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати на 2010 рік розміри щорічної допомоги на оздоровлення саме у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, а постанова КМ України, на яку посилається апелянт, була прийнята у 2005 році і бюджетні асигнування не стосуються 2010 р.

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що вказана постанова КМ України не може розглядатися як така, що прийнята на виконання спеціальних повноважень, наданих Кабінету Міністрів України ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з вказаною постановою, та є пріоритетним у застосуванні.

Адміністративний позов був задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові суду першої інстанції, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 24 серпня 2011 року -без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Городянської районної державної адміністрації -залишити без задоволення.

Постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 24 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.