Справа №  2- 36/2008 р.

                               РІШЕННЯ

                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 червня  2008 року           м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді  Алькової С.М., при секретарі  Кирпа О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, де третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона» про визнання права власності на 1\2 частку квартири, про вселення, про визначення порядку користування  житловою площею, про визнання права власності на 1\2 частку  вкладів,

                               ВСТАНОВИВ:

     Відповідач  при судовому розгляді справи позов по суті та за обставинами справи не визнав.

     Позивачка звернулася  до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те,  що з відповідачем ОСОБА_2.  вона  перебувала  у зареєстрованому шлюбі з 21 листопада  1970 року,  який був  оформлений Палацом щастя  м. Дніпродзержинська, на час звернення до суду з  цим позовом їх з відповідачем  сім'я фактично розпалася, і у провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська знаходилася цивільна справа за позовом  ОСОБА_2 до  неї, позивачки,  про розірвання шлюбу.  За   час  шлюбу з відповідачем, а саме  08 квітня 1997 року,   вони  на ім'я  відповідача придбали двокімнатну квартиру, житловою площею  29,9 кв.м.,  загальною площею  55,1 кв.м. Крім цього за час шлюбу з відповідач відкрив на своє ім'я  рахунки   в банках України, а саме в  «Аваль банку» та в  ТАС Комерцбанку,  але  розмір  вкладів їй, позивачці,  невідомий. Вважає, що придбана квартира та  грошові  вклади, що знаходяться  у вищевказаних банках, які відкриті  на ім'я  відповідача, є  спільної сумісною власністю подружжя,  і їх  з відповідачем долі   у цьому  майні є рівними, тобто  їй на праві власності належить 1\2 частка квартири  та 1\2 частка  грошових вкладів. У своїй позовній заяві  позивачка також зазначила,  що у вересні 2006 року  відповідач  попросив  її тимчасово пожити  у їх дочки  у квартирі, яка  розташована у АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що він  має намір  виконати ремонт квартири,  але з  вересня 2006 року  і по   цей час  відповідач її,  позивачку, до АДРЕСА_2не пускає, змінив замки на вхідних дверях, ключі  від  квартири їй не надав, вона не має можливості користуватися спірною. квартирою, частина якої належить їй на праві власності  та вимушена проживати  у квартирі, яка належить її дочці та її членам  сім'ї. В зв'язку з тим, що між нею та відповідачем склалися  напружені  стосунки еприянені   ї доля  так як    ем ,  яка розташована у м. АДРЕСА_1з позовом до  відповідача про розподіл майна, набутого в період шлюбу, зазначив, що вона з  19  червня 1999 року 1999 року по 24 грудня 2003 року знаходилися з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають неповнолітню  дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. За час шлюбу за  їх спільні з відповідачем кошти  вони  придбали  таке майно:  кімнатний мебельний гарнітур - 2500 грн., спальний мебельний гарнітур - 5000 грн..,  мебельний гарнітур для кухні - 1500 грн., стіл та м'який куточок  для кухні - 2000 грн.,  диван та два кресла - 5550 грн., стіл журнальний - 350 грн.,  холодильник - 2000 грн., шафа дзеркальна - 1000 грн.,  пральна машина - 1200 грн., кондиціонер - 3000 грн., телевізор - 1500 грн.,   відеомагнітофон - 580 грн., музичний центр - 1300 грн.,  2 обігрівача - 350 грн. кожний, всього 700 грн., пилосос - 280 грн., телефон - 510 грн., тобто  усього  було придбано майна на суму 28970 грн. Це майно  знаходиться  у квартирі  по АДРЕСА_3. Добровільно розподілити  вищезазначене майно відповідач відмовляється, тому вона просить розподілити  спільне майно, придбане ними  за час шлюбу  у судовому порядку з урахуванням  інтересів малолітньої дитини, виділив їй майно на суму 18930 грн., відповідачу на суму 10580 грн., стягнути з відповідача  1\2 частку судових витрат, які вона  понесла в зв'язку зі зверненням до суду з позовною заявою.

     Відповідач у попередньому  судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти   розподілу  спільного майна, набутого ним та позивачкою у період шлюбу, і проти виділу  позивачці майна на суму 18930 грн., йому на суму 10580 грн., не заперечує проти ухвалення  рішення  при попередньому розгляді справи.

При попередньому розгляді справи позивачка  підтримала свої позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення рішення при попередньому розгляді справи.

     Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ст.  ст. 130 ч.4  ЦПК України при визнанні позову ухвалюється  судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при попередньому розгляді справи.

Судом були досліджені  такі докази, надані позивачкою на підтвердження свого позову: договір купівлі-продажу квартири, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження, свідоцтво про реєстрацію шлюбу,  квитанція про сплату   судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу квитанцію  про сплату за надання правової допомоги.

Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши докази,  суд вважає, що позов  підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу, виданого відділом реєстрації актів громадянського Дніпровського району м. Дніпродзержинська, актовий запис № 09(а.с.5), сторони дійсно заходилися у зареєстрованому шлюбі з 19 червня 1999 року.  24 грудня 2003 року  шлюб між сторонами був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим  відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська, актовий запис № 425 ( а.с.8).

Від шлюбу сторони  мають неповнолітню дитину - сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, що підтверджується  свідоцтвом про народження, виданим   відділом РАГС Дніпровського районного  управління юстиції м. Дніпродзержинська  07 лютого 2001 року, актовий запис № 72 ( а.с. 9).

За час шлюбу  сторонами у справі було  придбано  таке майно: кімнатний мебельний гарнітур - 2500 грн., спальний мебельний гарнітур - 5000 грн..,  мебельний гарнітур для кухні - 1500 грн., стіл та м'який куточок  для кухні - 2000 грн.,  диван та два кресла - 5550 грн., стіл журнальний - 350 грн.,  холодильник - 2000 грн., шафа дзеркальна - 1000 грн., кондиціонер - 3000 грн., телевізор - 1500 грн.,   відеомагнітофон - 580 грн., музичний центр - 1300 грн.,  2 обігрівача - 350 грн. кожний, всього 700 грн., пилосос - 280 грн., телефон - 510 грн., тобто  усього  було придбано майна на суму 28970 грн., яке  знаходиться  у квартирі  по АДРЕСА_3.

Відповідно до ст.. 60 Сімейного Кодексу України  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить  дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що  вищезазначене майно є  спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3.

Відповідно о ст.. 69 СК України  дружина і чоловік  мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.. 70 Сімейного Кодексу України  у випадку розподілу майна, що є об'єктом  права спільної сумісної власності подружжя, частки майна  дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено  домовленістю між ними  або  шлюбним договором.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним  проживають діти.

З урахуванням того, що   з позивачкою  після розірвання шлюбу залишився на вихованні та утриманні неповнолітній син сторін у справі -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, який страждає на ряд захворювань,  позивачка знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровського райвиконкому, як малозабезпечена сім'я  ( а.с. 11, 12, 13), суд вважає  за можливе  відступити  від засади  рівності часток і виділити  позивачці майно на суму 18390 грн., а  відповідачу 10580 грн.

Належить стягнути з відповідача  1\2  частку  судових витрат, які понесла позивачка на надання їй правової допомоги, на сплату судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу, так як відповідно до ст.. 88 ЦПК України  стороні, на користь  якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підтвердження  понесених витрат позивачка надала суду квитанцію про сплату 100 грн.  за підготовку та складення позовної заяви ( а.с. 6), квитанції про сплату судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу розгляду цивільної справи  в сумі 183,90 грн. та  30 грн.(а.с. 2, 3) .

Таким чином, визнання відповідачем позову не  суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 88 ЦПК України, ст. ст. 60, 69, 70 СК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4до ОСОБА_5про розподіл майна, набутого у період шлюбу задовольнити.

Розподілити  майно, яке є спільною сумісною власністю  подружжя ОСОБА_3, и виділити ОСОБА_4таке  майно:

спальний мебельний гарнітур - 5000 грн..,  мебельний гарнітур для кухні - 1500 грн., стіл та м'який куточок  для кухні - 2000 грн.,  диван та два кресла - 5550 грн.,  холодильник - 2000 грн., пральна машина - 1200 грн., 1 обігрівач - 350 грн.,  пилосос - 280 грн., телефон - 510 грн., на  суму 18930 грн.

Виділити  ОСОБА_5таке майно:

кімнатний мебельний гарнітур - 2500 грн., стіл журнальний - 350 грн., шафа дзеркальна - 1000 грн., кондиціонер - 3000 грн., телевізор - 1500 грн.,   відеомагнітофон - 580 грн., музичний центр - 1300 грн.,  1 обігрівач - 350 грн., всього  на суму 10580 грн.

Стягнути  з ОСОБА_5на користь ОСОБА_4156,95 ( сто п'ятдесят  шість) грн. 95 коп. у відшкодування  1\2 частки  судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

     Суддя:                                    С.М. Алькова