Справа № 2/1018/1073/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2012 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Шаховій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, виселення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою в обґрунтування якої зазначив, що після смерті його батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина, яка складалась із квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,084 га по АДРЕСА_2. Відповідачі запропонували позивачу поділити спадкове майно наступним чином: у власність позивача повністю перейшла спірна земельна ділянка, у власність відповідачки ОСОБА_2 перейшла вищевказана квартира. Також додатково позивач сплатив відповідачу ОСОБА_3 80000 грн., за що в свою чергу останній відмовився від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_2 27.12.2010 року договір про розподіл спадкового майна був зареєстрований в установленому законом порядку. В порушення умов вказаного договору відповідачі самовільно поселилися у самочинно збудованому будинку, що знаходиться на земельній ділянці позивача та почали чинити перешкоди позивачу у здійсненні його права власності на земельну ділянку. В зв'язку з чим позивач просить в судовому порядку зобов'язати відповідачів звільнити земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_2 та повернути її позивачу, виселити відповідачів з будинку, розташованого на вказаній земельній ділянці.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, пояснив, що після смерті батька ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги був позивач, його брат та матір - відповідачі у справі. Вони з матір»ю прийняли спадкове майно та добровільно розділили його, а брат відмовився від нього на користь останньої. Не дивлячись на такі обставини, відповідачі захопили земельну ділянку, проживають в самочинно збудованому на ній будинку, чим порушують його права.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що спірна земельна ділянка фактично дісталась її покійному чоловіку у спадщину. На ній вони побудували будинок, який ще не ввели в експлуатацію. Після смерті чоловіка вони з позивачем прийняли спадщину та поділили її. Земельна ділянка відійшла молодшому сину, а їй квартира в м.Києві. При цьому позивач сплатив їм 80000 грн. Вважає, що вона має право на користування спірною ділянкою та проживання в самочинно побудовному будинку.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав з підстав, наведених іншим відповідачем. Пояснив, що вони з матір»ю дійсно зайняли земельну ділянку та проживають в спіному будинку. Підтвердив наявність між сторонами неприязних стосунків на грунті поділу майна.
Суд вислухавши представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-БК №047609 від 30.12.2006 року.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті останнього були його дружина ОСОБА_2, сини -ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Заповіту покійний не залишав.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до нотаріальної контори та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на 1/3 частку кварири АДРЕСА_1 та на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,084 га по АДРЕСА_2. ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину на 2/3 части того ж майна. ОСОБА_3 від своєї частки у спадковому майні відмовився на користь ОСОБА_2
Як вбачається з нотаріально посвідченого договору про розподіл спадкового майна від 27.12.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір про розподіл спадкового майна таким чином: у власність ОСОБА_1, переходить земельна ділянка, площею 0,084 га, а у власність ОСОБА_2 переходить ? частина квартири АДРЕСА_1.
Вказаний договір є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався. Добровільність його укладення визнається сторонами в судовому засіданні.
Відповідно до відмітки державного нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори на копії державного акту право власності на земельну ділянку площею 0,084 га по АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1
Відповідачі зайняли вказану ділянку, користуються нею, проживають у самовільно побудованому на ній будинку без згоди на то власника. Вказані обставини також визнаються сторонами в судовому засіданні, як і факт самочинного будівництва будинку.
З наявних у справі копій постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.08.2011 року, 12.09.2011 року, 30.04.2012 року встановлено, що у позивача дійсно виникли створені відповідачами перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.152 ЗК України визначає способи захисту прав на земельні ділянки.
Стаття 212 ЗК України визначає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Оскільки позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, а відповідачі знаходяться на ній та користуються без наявності на то правових підстав та всупереч волі власника, тому суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги про звліьнення вказаної земельної ділянки та повернення її позивачу.
Доводи відповідачів, що вони мають право на користування спірною земельною ділянкою доказово необгрунтовані, а тому судом до розгляду не приймаються, як і доводи про те, що при вирішенні даного спору необхідно приймати до уваги наявність у сторін іншого майна та його поділ.
Щодо позовних вимог про виселення відповідачів з будинку без надання іншого жилого приміщення, то суд вважає, що оскільки правовстановлюючі документи на будинок відсутні, він є самочиннозбудованим об»єктом, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині. Посилання позивача та його представника на норми ст.50, 116 ЖК України є необгунтованими.
Керуючись ст.3, 11, 15, 60, 212-214 ЦПК України, ст.152, 212 ЗК України, ст.50, 116 ЖК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов»язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 та повернути її ОСОБА_1.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.
СуддяПроць Т. В.