Справа №0414/1693/2012

Провадження №4-с/0414/6/2012

У Х В А Л А

іменем України

24 липня 2012 р. Жовтоводский міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Завізіон Т.В.

при секретарі Пасічник Н.В.

з участю предстанвика скаржника ОСОБА_1

та представника відділу ДВС Рап В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води цивільну справу за скаргою комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»на дії державного виконавця державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції, -

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа»21.06.2012 року звернулося до Жовтоводського міського суду із скаргою, в якій просило визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції Рап В.І. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документу по примусовому виконанню судового наказу Жовтоводського міського суду від 25.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь їх підприємства заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 3 381 грн. 65 коп. та судових витрат у розмірі 30 грн. 00 коп.; скасувати постанову зазначеного державного виконавця від 14.06.2012 року про відмову в прийнятті до провадження судового наказу від 25.07.2011 року; забов»язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження по зазначеному судовому рішенню та забов»язати його ж провести виконавчі дії, передбачені законодавством, по його примусовому виконанню.

Обгрунтовуючи подану скаргу представник скаржника в судовому засіданні посилався на те, що 12.06.2012 року їх підприємством до відділу державної виконавчої служби було пред»явлено до примусового виконання судовий наказ від 25.07.2012 року, що був виданий Жовтоводським міським судом, про стягнення із ОСОБА_3 на користь КП «Жовтоводськтепломережа» заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 3 381 грн. 65 коп. та судових витрат у розмірі 30 грн. 00 коп.

14.06.2012 року підприємство отримало із відділу ДВС копію постанови від 14.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову у прийнятті виконавчого документу) по зазначеному судовому наказу у зв»язку із тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме тому, що в ньому не зазначено ідентифікаційний код боржника.

Вважаючи дії державного виконавця таким, що не відповідають п. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки останній передбачає, що ідентифікаційний код боржника має зазначатися в виконавчому документі у разі, якщо він відомий суду, а також із посиланням на вимоги ст. 98 ЦПК України, яка не передбачає обов»язку стягувача при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу зазначати такі відомості, як ідентифікаційний код платника податків, представник просив скаргу КП «Жовтоводськтепломережа»задовольнити в повному обсязі.

Представник відділу ДВС Жовтоводського міського управління юстиції скаргу не визнав та просив у її задоволенні відмовити, пояснивши суду, що оскільки п.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»та п.п. 3.3 глави 3 Інструкції з організації примусового виконання рішення № 489/20802 від 02.04.2012 року, що була затверджена наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 передбачають, що у виконавчому документі має бути зазначений ідентифікаційний код боржника, або відомості про те, що він має право здійснювати фінансові операції без використання ідентифікаційного коду, а у пред»явленому для примусового виконання КП «Жовтоводськтепломережа»судовому наказі ця інформація була відсутня дії державного виконавця при виконання судового наказу від 25.07.2011 року, які полягали у тому, що він виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження - є законними.

Суд, заслухавши пояснення представників КП «Жовтоводськтепломережа»та відділу ДВС, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом безспірно встановлено, що 25.07.2011 року за заявою КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводським міським судом було видано судовий наказ, яким з ОСОБА_3 на користь зазначеного підприємства була стягнута заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 3 381 грн. 65 коп., а також судові витрати у розмірі 30 грн. 00 коп.

У зазначеному судовому наказі в даних про особу боржника зазначено, що ідентифікаційний номер боржника невідомий.

12.06.2012 року зазначений судовий наказ стягувачем був пред»явлений до примусового виконання у відділ державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції.

Постановою від 14.06.2012 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції відмовив у відкритті виконавчого провадження ( в прийнятті до провадження виконавчого документа) із посиланням на п.6 ч. 1 ст. 26 Закону України, тобто у зв»язку із невідповідністю виконавчого документу вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.

При цьому в самій постанові державний виконавець зазначив, що такою невідповідністю є відсутність у виконавчому документі відомостей про одержання боржником ідентифікаційного коду.

Така постанова не може бути визнана судом законною, а тому вона підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Дійсно, п.3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачив, що у виконавчому документі, окрім іншого, має бути зазначене повне найменування (для юридичних осіб) або ім»я ( прізвище, власне ім»я та по-батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб»єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб -платників податків), а також інші данні, якщо вони відомі суду, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Міністерство юстиції України конкретизуючи та роз»яснюючи застосування Закону України «Про виконавче провадження» державними виконавцями у п.п. «г»п.п. 3.3 глави 3 Інструкції з організації примусового виконання рішення № 489/20802 від 02.04.2012 року, що була затверджена наказом Міністерства юстиції України за № 512/5, зазначило, що державний виконавець при перевірці відповідності виконавчого документу вимогам п.3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» має враховувати , що для фізичної особи реєстраційний номер облікової картки платника податків у виконавчому документі не зазначається, якщо особа є іноземцем та законодавством країни, на території якої проживає фізична особа, встановлено інші форми обліку або якщо особа відмовилася його мати через релігійні переконання, про що є відмітка у паспорті особи.

Із аналізу зазначеної норми інструкції суд приходить до висновку, що зазначене Міністерство дало роз»яснення про те, що у виконавчому документі має бути зазначено або номер облікової картки платника податків або зазначено, що особа відмовилася його отримувати через релігійні переконання, або мешкає у державі в якій передбачено іншу форму обліку платника податків.

Саме із таких вимог інструкції виходив державний виконавець відмовляючи КП «Жовтоводськтепломережа»у прийнятті до примусового виконання судового наказу.

Але виносячи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження державному виконавцю треба було виходити не тільки із процитованих вище норм Закону України «Про виконавче провадження»та інструкції, а й з наступного.

Як визначила ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які проводяться на підставах , в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно цього Закону та інших законів.

Отже, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а тому пов»язано з ним і не може не залежати від нього.

Судове провадження з видачі судових наказів врегульовано розділом другим Цивільно-процесуального кодексу України.

Закріпляючи вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу у ст. 98 ЦПК України законодавець визначив, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та має містити: найменування суду, в який подається заява; ім»я (найменування) заявника та боржника, а також ім»я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються та перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви має також бути доданий документи, що підтверджують сплату судового збору, повноваження представника заявника та копії заяви із копіями долучених до неї документів.

У відповідності до ч. 5 ст. 98 ЦПК України до неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.

Отже системний аналіз законодавчої бази, яка регулює порядок звернення до суду фізичних та юридичних осіб за захистом своїх порушених прав в наказному провадженні, що діє на теперішній час на території України, не передбачає обов»язку цих осіб зазначати в заяві про видачу судового наказу номер облікової картки платника податків.

Окрім того, оскільки такого обов»язку на стягувачів законодавець процесуальним законом не поклав, суд, у свою чергу, позбавлений можливості при вирішення питання про відкриття наказного провадження за поданою заявою пропонувати першим зазначати такі відомості в порядку ст. 121 ЦПК України, оскільки це суперечило б ст. 98 ЦПК України.

Враховуючи, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що не передбачає при його винесенні виклику сторін та витребування будь-яких додаткових письмових доказів судом, суд видаючи такій наказ зазначає у ньому такі дання про особу -боржника, які вимагає процесуальний закон.

За таких обставин, на час винесення судом судового наказу перший не володіє інформацією щодо номеру облікової картки платника податку, а тому позбавлений можливості зазначити його у наказі.

Той факт, що Закон України «Про виконавче провадження», який за своєю суттю є законом, що має забезпечувати виконання судового рішення, а не перешкоджати у його виконанні, містить у собі норму, яка фактично унеможливлює виконання будь-якого виданого судового наказу, якщо в ньому не зазначений номер облікової картки платника податків, не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження стягувачу, оскільки це фактично порушує гарантоване ст. 55 Конституції України право на судовий захист, оскільки примусове виконання судового рішення, як вже зазначалося раніше, є завершальною стадією судового провадження.

З тих самих підстав, суд вважає, що посилання державного виконавця на вимоги п.п. 3.3 глави 3 Інструкції з організації примусового виконання рішення № 489/20802 від 02.04.2012 року, що була затверджена наказом Міністерства юстиції України за № 512/5, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ця інструкція є підзаконним актом і не може суперечити процесуальному законові.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що вимоги КП «Жовтоводськтепломережа»в частині визнання незаконними дії державного виконавця державної виконавчої служби Жовтоводського управління юстиції Рап В.І. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документу при примусовому виконанні судового наказу Жовтоводського міського суду від 25.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Жовтоводськтепломережа»заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 3 381 грн. 65 коп.; скасування постанови зазначеного державного виконавця від 14.06.2012 року про відмову в прийнятті до провадження судового наказу від 25.07.2011 року та забов»язання державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження по зазначеному судовому рішенню підлягають задоволенню.

У той же час, вимоги скаржника в частині забов»язання державного виконавця провести виконавчі дії , передбачені законодавством, по примусовому виконанню судового наказу від 25.07.2011 року задоволенню не підлягають, оскільки підстав вважати, що державний виконавець після відкриття виконавчого провадження не вдасться до необхідних виконавчих дій задля примусового виконання судового наказу на час розгляду цієї скарги не має.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити в судовому рішенні, що той факт, що в постанові державного виконавця, що є предметом оскарження, не вірно зазначено дату винесення судового наказу, не є підставою для відмови у скарзі, оскільки всі інші данні судового наказу зазначеного в постанові свідчать про те, що йдеться саме про судовий наказ виданий судом 25.07.2011 року.

З урахуванням наведенного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 1, 18 Закону України «Про виконавче провадження»та у відповідності ст. ст. 10,11, 98, 121, 212-216, 384, 385, 386, 387, 389 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції - задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції Рап В.І. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документу при примусовому виконанні судового наказу Жовтоводського міського суду від 25.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 3 381 грн. 65 коп. та 30 грн. 00 коп. судових витрат -неправомірними.

Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції Рап В.І. від 14.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) -скасувати.

Забов»язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції Рап В.І винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу, що виданий Жовтоводським міським судом 25.07.2011 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 3 381 грн. 65 коп. та 30 грн. 00 коп. судових витрат .

У задоволені решти частини скарги КП «Жовтоводськтеполомережа»відмовити - у зв»язку із її безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена на протязі п»яти днів шляхом подачі через Жовтоводський міський суд Апеляційному суду Дніпропетровської області апеляційної скарги.

СУДДЯ: