РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/1091/2012Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

РІШЕННЯ

"25" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В.,

При секретаріШиловій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6, діючої від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, до ОСОБА_8 (треті особи - орган опіки та піклування виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, комунальне підприємство «Аршинцево») про визначення порядку користування квартирою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_7, до ОСОБА_8 про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1.

У позові зазначила, що в період з 9 січня 2009 року по 31 жовтня 2011 року вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. В квартиру АДРЕСА_1 вселилися до шлюбу, оскільки проживала з ОСОБА_8 однією сім'єю, мають спільну дитину - сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виходячи з того, що між сторонами склалися неприязні стосунки, відповідач погрожує їй та дитині виселенням з квартири, своєю поведінкою унеможливлює їх спільне проживання, ОСОБА_6, уточнивши позовні вимоги, просила:

визначити порядок користування квартирою, виділивши у користування дитини кімнату площею 10,9 кв.м., а кімнату загальною площею 18,4 кв.м. та підсобні приміщення - залишити у загальному користуванні;

зобов'язати ОСОБА_8 не порушувати визначений порядок користування житловим приміщенням.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16 травня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На думку апелянта, суд не врахував, що при відносинах, які склалися між сторонами, встановлення порядку користування спірною квартирою є необхідним.

ОСОБА_8 подав заперечення, в яких, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, відповідно до положень ч.2 ст.197 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційній суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності та знаходиться на балансі комунального підприємства «Аршинцево» (а.с. 21-24).

Згідно даних технічного паспорту, квартира має загальну площу 56,9 кв.м., жилу площу - 42,7 кв.м., та складається з трьох кімнат площею 13,4 кв.м., 10,9 кв.м., 18,4 кв.м., кухні 5,3 кв.м., санвузлу 2,9 кв.м., коридорів площею 2,9 кв.м. та 1,8 кв.м., вбудованої шафи площею 1,3 кв.м. (а.с. 7-9).

Відповідно особового рахунку НОМЕР_1 наймачем зазначеної квартири є відповідач ОСОБА_8, зареєстрований в ній з 17 грудня 1991 року (а.с. 23).

Безспірно встановлено, що позивачка ОСОБА_6 вселилася в спірну квартиру як член сім'ї наймача ОСОБА_8 та проживає в ній до теперішнього часу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_7 (а.с. 10), який як син наймача з 2000 року зареєстрований та проживає в зазначеній квартирі.

9 січня 2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб (а.с. 12), який рішенням Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2011 року розірвано (а.с. 6).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що запропонований позивачем порядок користування квартирою призведе до штучного погіршення їх житлових умов і викличе необхідність постановки цих осіб на облік, як таких, що потребують поліпшення житлових умов.

Не погоджуючись з таким висновком суду, апелянт зазначив, що право члена сім'ї наймача вимагати укладення з ним окремого договору найму передбачено законом. Відтак, залишення позову без задоволення тягне порушення прав дитини, в інтересах якої заявлений позов.

Довід апелянта щодо права членів сім'ї наймача вимагати укладення окремого договору найму заслуговує на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.64 ЖК Української РСР якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами місії наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

Згідно ст.104 ЖК Української РСР член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Отже, законодавець виходить із визнання рівності прав і обов'язків усіх членів сім'ї наймача та передбачає можливість встановлення судом порядку користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду лише при одночасному вирішенні питання про зміну договору найму жилого приміщення.

Проте, позивач вимоги щодо зміни договору найму жилого приміщення не заявляв.

Вирішуючи спір, суд не звернув увагу на те, що спірна квартира знаходиться на балансі органу місцевого самоврядування - Комунального підприємства «Аршинцево», тобто є житлом державного житлового фонду, сторони не є власниками зазначеного житла, а тому не може вирішуватись питання про встановлення порядку користування житлом, оскільки такий порядок може бути встановлений лише між співвласниками житла.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в позові з інших підстав.

Керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 травня 2012 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6, діючої від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, до ОСОБА_8 про визначення порядку користування квартирою, з інших підстав.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.