Справа №2-313/08

                                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

       03 липня 2008 року

       Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Берегово справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівської міської Ради про визнання права власності на самочинно збудований гараж,

                                                                В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Берегівської міської Ради про визнання за ним права власності на гараж, розташований в АДРЕСА_1, який був збудований без затвердженої будівельної документації, тобто являється самочинним будівництвом. 

        На попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов  і пояснив, що у 2004 році ним був отриманий дозвіл на викуп земельної ділянки для комерційного використання, нащо ним були оформленні документи, однак державного акту позивач ще отримав. Згодом позивач отримав дозвіл на будівництво на вказаній ділянці гаражу разом з ОСОБА_2, однак провів таке самостійно без належно затвердженої проектної документації. Оскільки вказаний гараж рахується самочинно збудованим, не може провести його державну реєстрацію без рішення суду. Просив позов задовольнити, визнавши позивача власником вказаних гаражів в цілому, оскільки ОСОБА_2 проти цього не заперечує .

      Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

      Заслухавши пояснення сторони, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона  посилалась, як на підставу своїх вимог , оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

       Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва .

       Відповідно до ч.1,2 ст.376 ЦК України, будівництво вважається самочинним, якщо воно будується без належно затвердженого проекту або відхилення від такого. Особа не набуває права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

        Відповідно до ч.5 ст.376 ЦПК України, на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

       Згідно договору оренди земельної ділянки від 02.03.2004 року, ОСОБА_1. та ОСОБА_2 була передана земельна ділянка, що розташована в АДРЕСА_1, для ведення комерційної діяльності строком на 5 років ( а.с.23-25).

      Рішенням 19 сесії 4 скликання Берегівської міської ради №495 від 21.05.2004 року, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. надано дозвіл на викуп земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 (а.с.27). Згідно пояснень ОСОБА_1, державного акту про право власності на земельну ділянку він не має, оскільки ще триває процес оформлення відповідних документів.

      Згідно заяви ОСОБА_2 від 27.05.2008 року, він не заперечує, щоб за ОСОБА_1. було визнано право власності  на два гаража, розташованих в АДРЕСА_1, в цілому ( а.с.46).

       Постановою №19 начальника Державного архітеркурно-будівельного контролю від 21.02.2007 року, на забудовника ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за самочинне будівництво гаражів, яке полягало у проведенні будівництва без затвердженої проектної документації, однак будівництво виконано без відхилення від будівельних норм та правил і не суперечить плану забудови міста (а.с. 7).

       Проектна документація на будівництво гаражу та технічний паспорт на гараж виготовлені ( а.с.8-16, 18-21).

       Берегівська міська рада, являючись власником земельної ділянки, на якій розташовані збудовані гаражі, не заперечує проти визнання за ОСОБА_1. права власності на них ( а.с.35).

     Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року із змінами, позивач, будучи інвалідом 2 групи, звільнений від сплати державного мита. Відповідач по справі, виконком Берегівської міської ради, будучи органом місцевого самоврядування, теж звільнений від сплати державного мита.

       Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.

      Керуючись ст.ст. 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 88, 174 ч.4, 208, 209, 212, 292, 294 ЦПК України, ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року із змінами,

                                                                р  і  ш  и  в :

        позов задовольнити .

       Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, власником двох гаражів, розташованих в АДРЕСА_1, в цілому.

        Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

                Головуючий                                                                       О.О.Фейір