АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/4974/2012

Справа № 2-250/11 Головуючий 1 інст. Музиченко В.О.

Категорія: договірні Доповідач - Хорошевський О.М.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, треті особи приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Н.В., Васікова Л.Є., філія ХРУ Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»про поновлення строків позовної давності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи приватни йнотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Н.В., філія ХРУ Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» про визнання добросовісним набувачем квартири та визнання права власності, -

встановила:

У серпні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом після уточнення якого просив визнати недійсним договори купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1 від 09 жовтня 2000 року укладений між ним та ОСОБА_4 та від 10 червня 2004 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що у 2000 році він взяв у борг у ОСОБА_5 10 000 грн. У забезпечення зобов'язань перед ОСОБА_5 він мав намір передати у заставу кв. АДРЕСА_1 яка належала на праві власності йому та його матері. ОСОБА_5 умовив його оформити залог договором купівлі-продажу зазначеної квартири, оформивши його на свою дружину ОСОБА_4

У 2001 році він на виконання зобов'язань перед ОСОБА_5 шляхом укладання договору купівлі-продажу за яким він передав ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_2.

У 2006 році він дізнався, що ОСОБА_4 продала належну йому квартиру ОСОБА_1

Посилаючись на те, що помилявся відносно правової природи договору купівлі-продажу квартири, а також, що цей договір мав фіктивний характер, оскільки після його укладення він продовжував користуватись квартирою та був в ній зареєстрован, просив позов задовольнити.

У зустрячному позові ОСОБА_1 просила визнати її добросовісним набувачем спірної квартири та визнати за нею право власності на цю квартиру.

Зазначила, що придбала право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_4 і посвідченого натаріально.

Про те, що в цій квартирі мешкають колишні власники ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вона знала. ОСОБА_8 казала їй, що син має намір перевезти її до іншого житла.

На неодноразові вимоги до ОСОБА_3 звільнити квартиру, той не реагував.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квртири № АДРЕСА_1, посвідчений 09 жовтня 2000 року приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 11 300 грн.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1, посвідчений 10 червня 2004 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 53 000 грн.

Визнано за ОСОБА_9 право власності на квартиру № АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та задовольнити зустрічний позов.

Скарга містить посилання на те, що суд безпідставно зробив висновок про те, що договір від 09.10. 2000 року був укладений під впливом помилки і є фіктивним, оскільки такий висновок суперечить наданими сторонами доказами.

У суду не було підстав для визнання недійсним договору від 10 червня 2004 року.

Суд безпідставно поновив ОСОБА_10 строк позовної давності і визнав за ОСОБА_3 право власності на спірну квартиру.

Скарга містить також посилання на те, що вимоги зустрічного позову обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що факт укладання договору купівлі-продажу квартири від 09 жовтня 2000 року внаслідок помилки, позивачем доведений.

Позивач мав намір оформити заставу спірної квартири, оскільки взяв у борг у ОСОБА_5 10 000 грн.

При цьому, позивач не мав наміру позбавити себе та свою матір права власності на квартиру, що є його єдиним житлом.

Крім того, суд зазначив, що договір від 10 червня 2004 року є фіктивним, оскільки позивач не бажав позбутися права власності на квартиру і продовжував користуватися нею. Цей правочин вчинено без наміру створення правових наслідків.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовив за їх необгрунтованості і невідповідністю чинному законодавству.

Однак з висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна.

Доказів того, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 укладений договір займу на суму 10 000 грн. суду надано не було.

Матеріали справи містять розписку видану ОСОБА_3 ОСОБА_4, згідно якої позивач отримав 4 500 доларів США у рахунок оплати за квартиру (т.1 а.с. 204).

З договору купівлі-продажу спірної квартири від 09.10. 2000 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вбачається, що позивач одержав для себе та своєї доручительки грошові кошти за продаж квартири ще до підпису цього договору (т.1 а.с. 6).

Оскільки будь-яких доказів того, що укладений договір купівлі-продажу від 09.10. 2000 року позивач діяв під впливом помилки суду надано не було, судова колегія не вбачає підстав для визнання цього договору недійсним.

При цьому, судова колегія бере до уваги, що на час укладання цього договору ОСОБА_3 був власником і кв. АДРЕСА_2.

Крім того, укладаючи договір купівлі-продажу від 09.10. 2000 року він діяв як від свого імені так і від іменя своєї матері ОСОБА_8, яка за життя цього договору не оспорювала, повноважень ОСОБА_3 на вчинення таких дій не надавала.

Оскільки відсутні підстави для визнання недійсним договору від 09.10. 2000 року, судова колегія не вбачає підстав для зазначення недійсним договору від 10 червня 2004 року.

Посилання на фіктивність цього договору спростовується поясненнями сторін та заходами, що здійснювала ОСОБА_1 для вселення у спірну квартиру, а саме її звернення до суду з позовом про виселення ОСОБА_3

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1, то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про їх необгрунтованість, оскільки право власності на спірну квартиру, набуте нею за зареєстроване у встановленому законом порядку, а тому підстав про визнання за нею права власності у судовому порядку відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 червня 2011 року змінити у частині задоволення вимог ОСОБА_3.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -/підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя -