АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження 22ц/2090/5070/2012р. Головуючий 1 інст. Кісь Д.П.

Справа № 2030/355/12 Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: стягнення аліментів

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною ОСОБА_1

на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Відділ державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

встановила:

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом після уточнення якого просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 6 000 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що у шлюбі з відповідачем народилась ОСОБА_3 17 червня 2006 року та ОСОБА_4 01 січня 2008 року які проживають з нею і знаходяться на її утриманні.

За рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 жовтня 2009 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу).

Внаслідок того, що відповідач сплачує аліменти нерегулярно, утворилась заборгованість, розмір якої на 01 квітня 2012 року складає 10 159,13 грн.

Посилалась на те, що заборгованість виникла з 2009 року, з застосуванням правил ст. 196 СК України навела розрахунок неустойки у сумі 95 088, 24 грн., але з урахуванням матеріального стану відповідача та виходячи з його можливостей, просила стягнути неустойку у розмірі 6 000 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 червня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2009 року до 01 квітня 2012 року у сумі 5 000 грн. та судовий збір на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначив, що його вина у вчиненні заборгованості по сплаті алементів відсутня. На час ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів він не працював, перебував на обліку у центрі зайнятості, створив нову сім'ю і його дружина була вагітною.

При цьому, він сплачував комунальні платежі за квартиру де проживала позивач і їх діти.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 знав про те, що рішенням суду з нього стягнуті аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей.

Він отримував від державного виконавця виклик для надання відомостей про сплату аліментів, але до виконавчої служби не з'явився.

Суд надав критичну оцінку запереченням відповідача проти позову тим, що позивач відмовлялась від зустрічі і отриманні грошових коштів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у тому, що виникла заборгованість по сплаті аліментів.

Суд навів розрахунок неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, згідно вимог ст. 196 СК України у сумі 53 036, 96 грн. і визначив остаточну суму неустойки (пені), що підлягає стягненню з відповідача з урахуванням уточненого розміру позовних вимог.

Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з вересня 2009 року до червня 2010 року та з серпня 2011 року до березня 2012 року перебував на обліку у центрі зайнятості.

Однак, самим відповідачем надані суду апеляційної інстанції відомості про те, що у період коли він повинен був сплачувати аліменти, він сплачував за користування банківським кредитом, що свідчить про наявність у нього доходів, що не підлягали обліку.

Заперечення проти позову з посиланням на те, що ним створена інша сім'я у якій народилась дитина не підтверджується наданими доказами.

Враховуючи наведене, а також те, що судом з урахуванням обставин справи позовні вимоги задоволено частково, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -/підпис/

Судді: /підписи/ З оригіналом згідно: Суддя -