Справа № 1-2118/11

В И Р О К

іменем України

30 липня 2012 рокуШевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Радчикової О.П.

при секретарі Додонь Ю.В.

з участю прокурора Ковальова А.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Волноваха, Донецької області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Торез, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку серпня 2011 року ОСОБА_8 вступила в злочинний зговір з ОСОБА_9 на здійснення розбійного нападу на квартиру АДРЕСА_1 з метою заволодіння майном ОСОБА_5 та ОСОБА_7

04 вересня 2011 року ОСОБА_8, діючи згідно заздалегідь розподілених ролей, за вказівкою ОСОБА_9, зробила дублікат ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та під'їзду, в якому розташована вказана квартира. Після цього ОСОБА_8 передала дублікати вказаних ключів ОСОБА_9 Останній в подальшому передав дані ключі ОСОБА_10 та невстановленій досудовим слідством особі, що сприяло безперешкодному проникненню ОСОБА_10 та невстановленої досудовим слідством особи до приміщення квартири АДРЕСА_1 з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу.

Після цього, 08 вересня 2011 року, приблизно о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_10 та невстановлена досудовим слідством особа, за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, за допомогою знарядь, наданих ОСОБА_9, а саме: масок, одягу та пістолету, та за допомогою дублікатів ключів, наданих ОСОБА_9, виготовлених заздалегідь ОСОБА_8, проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1, після чого, погрожуючи застосуванням пістолета, та застосувавши насильство, що було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_6 в момент заподіяння, відкрито заволоділи чужим майном, а саме:

- сумкою-дипломатом із синтетичної тканини чорного кольору, вартістю 250 гривень 00 копійок,

- окулярами для зору, вартістю 589 гривень 00 копійок,

- чохлом для окулярів чорного кольору, вартістю 60 гривень 00 копійок,

- портмоне шкіряним чорного кольору, вартістю 250 гривень 00 копійок,

- грошима в сумі 2000 гривень 00 копійок,

- телефоном 1616», вартістю 320 гривень 00 копійок,

- сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС»НОМЕР_5, вартістю 20 гривень 00 копійок, на рахунку якої був авансовий платіж в сумі 15 гривень 00 копійок,

- сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС»НОМЕР_6 вартістю 20 гривень 00 копійок, на рахунку якої був авансовий платіж в сумі 120 гривень 00 копійок,

- кредитною карткою «Приват+»на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- довідковою карткою «Приват банк»на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- дисконтною карткою «Еко-маркет», що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- дисконтною карткою «Фокстрот», що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- дисконтною карткою «Деко», що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- дисконтною карткою », що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- дисконтною карткою «Люксоптика», що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- договором на відкриття депозитного рахунку «Приват банк»на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- договір на відкриття особистого рахунку «Приват банк»на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_7, НОМЕР_7, виданий 21.10.1999р. Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- 2 формами з попереднього місця проживання в м. Умань про виписку на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- ідентифікаційним кодом - оригіналом, та 2 копіями на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- свідоцтвом про народження на ім'я ОСОБА_7, НОМЕР_8, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- дипломом з курсів «Архітектура та дизайн інтер'єра», що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- рахунками про сплату комунальних послуг за квартиру, телефон, електроенергію, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- свідоцтвом про народження на ім'я ОСОБА_12, що матеріальної цінності для потерпілої не становить,

- свідоцтвом про народження на ім'я ОСОБА_8, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_12, що матеріальної цінності для потерпілих не становить,

а всього на суму 3644 гривні 00 копійок.

Після цього, ОСОБА_10 та невстановлена досудовим слідством особа з місця вчинення злочину зникли, а відкрито викраденим чужим майном розпорядилися на власний розсуд.

Крім цього, на початку серпня 2011 року ОСОБА_8 вступила в злочинний зговір з ОСОБА_9 на здійснення розбійного нападу на квартиру АДРЕСА_1 з метою заволодіння майном та важливими особистими документами ОСОБА_5 та ОСОБА_7

04 вересня 2011 року, ОСОБА_8, діючи згідно заздалегідь розподілених ролей, за вказівкою ОСОБА_9, зробила дублікат ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та під'їзду, в якому розташована вказана квартира. Після цього ОСОБА_8 передала дублікати вказаних ключів ОСОБА_9 Останній в подальшому передав дані ключі ОСОБА_10 та невстановленій досудовим слідством особі, що сприяло безперешкодному проникненню ОСОБА_10 та невстановленої досудовим слідством особи до приміщення квартири АДРЕСА_1 з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу.

Після цього, 08 вересня 2011 року, приблизно о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_10 та невстановлена досудовим слідством особа, за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, за допомогою знарядь, наданих ОСОБА_9, а саме: масок, одягу та пістолету, та за допомогою дублікатів ключів, наданих ОСОБА_9, виготовлених заздалегідь ОСОБА_8, проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1, після чого, погрожуючи застосуванням пістолета, та застосувавши насильство, що було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_6 в момент заподіяння, відкрито заволоділи чужим майном та важливими особистими документами, а саме:

- договором на відкриття депозитного рахунку «Приват банк»на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- договором на відкриття особистого рахунку «Приват банк»на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_7, НОМЕР_7, виданий 21.10.1999р. Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- 2 формами з попереднього місця проживання в м. Умань про виписку на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- ідентифікаційним кодом - оригіналом, та 2 копіями на ім'я ОСОБА_7, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- свідоцтвом про народження на ім'я ОСОБА_7, НОМЕР_8, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- дипломом з курсів «Архітектура та дизайн інтер'єра», що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- свідоцтвом про народження на ім'я ОСОБА_12, що матеріальної цінності для потерпілої не становить,

- свідоцтвом про народження на ім'я ОСОБА_8, що матеріальної цінності для потерпілого не становить,

- свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_12, що матеріальної цінності для потерпілих не становить.

Після цього, ОСОБА_10 та невстановлена досудовим слідством особа з місця вчинення злочину зникли, а відкрито викраденим чужим майном розпорядилися на власний розсуд.

Підсудна ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів визнала, щиро розкаялась, попросила пробачення у потерпілих, які є її рідними, та суду показала, що з вересня 2009 року в квартирі, в якій вона проживає АДРЕСА_1, почав проживати її співмешканець ОСОБА_9. З ними в квартирі проживав її брат ОСОБА_6. Батьки на той час проживали в м. Умань, Черкаської області, в дідуся. ІНФОРМАЦІЯ_10 року помер дідусь, і вона та її брат поїхали на похорони. Після похорон вона поїхала до м. Києва, а брат залишився з батьками в м. Умані. Вона сподівалась, що брат повернеться до м. Києва, але він вирішив залишитися проживати в м. Умані. Ще при житті дідуся навесні 2009 року батько виписався з квартири в м. Києві та зареєструвався в квартирі в м. Умані. На початку червня 2010 року батько повернувся до м. Києва, в зв'язку з тим, що хотів влаштуватись на роботу. У вересні 2010 року, вона попросила батька, щоб він їхав до м. Умань та влаштувався там на роботу, але він відреагував незгодою. Під час проживання в квартирі у неї з ОСОБА_9 виникали конфлікти з батьками з приводу проживання ОСОБА_9 в квартирі. Доходило до бійки. 12 липня 2010 року у брата виникла бійка з ОСОБА_9, внаслідок чого брата було госпіталізовано. Коли постало питання про прописку батька в квартирі в м. Києві, в якій вони проживали, вона дізналась, що він продав квартиру в м. Умані. Вона відмовила матері в прописці батька в квартирі, про що написала заяву в ЖЕК. Після її відмови у неї почалися конфлікти з батьками з приводу проживання в квартирі ОСОБА_9, які з кожним днем посилювались.

Через деякий час ОСОБА_9 сказав їй, що необхідно знайти людей, які б допомогли їм, а саме налякати батька та забрати у нього документи, такі як паспорт та банківську картку, на рахунку якого знаходились грошові кошти з продажу квартири в м. Умань. 03 вересня 2011 року ОСОБА_9 сказав їй, щоб вона зробила дублікат ключів. Також він їй повідомив, що знайшов людей, які зможуть допомогти, і що ті люди повинні були зайти до квартири безперешкодно, за допомогою ключа відчинити квартиру та зайти до її приміщення. Вони повинні були зайти та забрати паспорт та банківську картку, також повинні бути присутніми батьки та брат, всі крім неї. Хто і скільки буде людей ОСОБА_9 їй не повідомив, а лише сказав, що їй це не потрібно знати. 05 вересня 2011 року, зранку вона взяла власні ключі від квартири та від домофону та пішла робити їх дублікат. Коли зробила, то повернулась додому та поклала їх до шухляди письмового столу, який знаходиться в її кімнаті. Про це вона повідомила ОСОБА_9. Також в цей день в неї був День народження, ввечері ОСОБА_9 зробив їй пропозицію вийти за нього заміж і наступного дня вони вирішили з ним поїхати до РАЦС подати заяву, але в них її не прийняли, тому що їй потрібно було змінити фотокартку в паспорті при досягненні 25 років. 07 вересня 2011 року ввечері провела ОСОБА_9 на поїзд, де він поїхав за місцем своєї реєстрації, до м. Зугрес, щоб повідомити свою матір про одруження. Наступного дня, коли вона знаходилась вдома, їй зателефонував ОСОБА_9, сказав, що доїхав нормально. Потім він знову зателефонував десь о 12 годині і повідомив, що приблизно о 14 годині вона повинна залишити квартиру, що мають прийти люди і забрати паспорт та банківську картку. Приблизно о 13 годині 30 хвилин зателефонував ОСОБА_9 та сказав, щоб вона виходила з квартири та йшла по магазинам чи гуляти. Після розмови з ним, вона вийшла з квартири на вулицю та пішла пішки вгору по вул. Котовського в напрямку вул. Ольжича, де розташований магазин «Еко маркет». Підійшовши до магазину, вона перед цим скористалась послугами банкомату «Приват Банку», де зняла з картки гроші в сумі 70 гривень, після чого вона відразу пішла до магазину. Вийшовши з магазину, вона пішла до магазину «Космо», де здійснила необхідні покупки. Після того, як вийшла з магазину пішла у напрямку провулку Орловського та дійшовши до перехрестя вул. Ризької та вул. Берлінської, повернула перед банком на право та пішла по вул. Берлінської в напрямку вул. Щусєва в напрямку магазину «3 метра». Дійшовши до магазину «3 метра», вона в кіоску придбала собі каву та пішла вниз по вул. Щусєва, та за багатоповерховим будинком присіла на лавці, пила каву та чекала на дзвінок ОСОБА_9, який повинен був повідомити, коли вона може йти додому. Через деякий час їй зателефонував ОСОБА_9 та сказав, що все закінчилось та вона може йти додому. Відразу після того, як вона закінчила розмову з ОСОБА_9, їй зателефонував батько та сказав, щоб я негайно прийшла додому. Вона запитала в нього, що сталось, на що він відповів, що їй потрібно негайно прийти додому. В цей час у батька хтось взяв телефон, представився їй працівником міліції та запитав, де я знаходжусь, на що вона відповіла, що приблизно в 15 хвилинах від дому. Після цього попросив її підійти додому. Коли вона прийшла до будинку, то біля під'їзду знаходилось багато працівників міліції. Їй почали задавати питання як на вулиці, так і в приміщенні. Після чого вона разом з працівниками міліції поїхала до відділення міліції, де надала покази та пояснення. Коли повернулась додому, то попросила вибачення у своїх близьких. Вона усвідомлювала та розуміла, що до квартири будуть заходити чужі люди, що її близькі будуть знаходитись в небезпечній ситуації. Вона в юриспруденції не орієнтується, однак, на її думку, досудовим слідством її дії кваліфіковано неправильно.

Підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочинів фактично визнав, щиро розкаявся, попросив пробачення у потерпілих та пояснив, що на початку серпня у 2011 році в районі Бессарабського ринку відпочивали разом з ОСОБА_17. Проходячи по вулиці, він зустрів ОСОБА_13. Вони придбали пиво та вживали його, а через деякий час підійшов ОСОБА_9, вони з ним познайомились та спілкувались. Під час розмови дізнався, що ОСОБА_9 його земляк з Донецька. Після чого вони розійшлись. Потім знову зустрілись через деякий час, ОСОБА_9 розповідав, як він живе, що в нього з роботою все нормально, а в сім"ї проблеми з батьками дівчини, постійно скандали, батьки постійно перебувають у стані алкогольного сп'яніння, були випадки, що навіть міліцію викликали, тому що доходило до бійки. Під час спілкування пішла мова про допомогу ОСОБА_9 з його проблемами, один шлях викрасти документи, мови про розбій, про нанесення тілесних ушкоджень, викрадення цінних речей не було. ОСОБА_13 запропонував виготовити ключі, щоб був доступ до квартири. ОСОБА_9 сказав, в квартирі проживають люди, які вживають алкогольні напої, а тому проблем з викраденням документів не повинно бути. Конкретну дату вони не обговорювали. Через деякий час подзвонив йому ОСОБА_9 і сказав, що вони говорили з ОСОБА_13, що 08 вересня 2011 року потрібно буде викрасти документи, тому що в ОСОБА_13 більше не буде часу. 08 вересня 2011 року він зустрівся з ОСОБА_13 поблизу станції «Берестейська». Йому не відомо хто домовлявся за автомобіль, який їх з ОСОБА_13 чекав неподалік від метро. Коли сіли до автомобіля, то ОСОБА_13 відразу дістав будівельні костюми, в які вони переодягнулись. Коли під'їхали до будинку, то ОСОБА_13 дістав дві маски, які вони одягнули перед входом в квартиру. Коли зайшли в квартиру, то там знаходилось троє людей, один з яких спав. ОСОБА_13 дістав із-за рукава пістолет, він сказав: «Залишатися всім на своїх місцях, перевірка документів». Чоловік, який лежав на дивані показав на кейс, де були документи. Він забрав папку та пішов на вихід. Молодий чоловік, який спав на дивані, проснувся, та хотів встати, то він ударив його по обличчю, щоб він не зміг встати. Після чого вони вибігли з квартири, сіли в автомобіль та поїхали. Папка з документами залишилась в автомобілі, а маски та пістолет залишились в нього, він думав, що то не справжній пістолет, тому навіть не ховав його. Вони потім збирались всі зустрітись та передати документи. А також ОСОБА_10 вказав, що перед тим, як покласти кейс до пакету, він його відкривав для того, щоб перевірити його вміст.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 змінив свої покази в частині того, що маски та пістолет надав ОСОБА_13 вже безпосередньо перед входом в квартиру, а на досудовому слідстві в своїх допитах в якості обвинуваченого, він чітко вказував, що напередодні перед нападом, він зустрівся з ОСОБА_9 на Майдані Незалежності, де саме ОСОБА_9 передав йому маски та пістолет та повідомив дату та час здійснення нападу. На питання суду, підсудний ОСОБА_10 повідомив, що працівники міліції на нього тиск не здійснювали, протоколи допитів писались з його слів, однак він не пам'ятає чи перечитував протокол допиту перед підписанням.

Підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочинів визнав частково, попросив пробачення у потерпілих, визнав, що він дійсно причетний лише до викрадення документів, однак він не є організатором розбійного нападу, та суду показав, що дійсно були постійні конфлікти з батьками ОСОБА_8, і вона дуже хвилювалась через це, часто плакала, він її завжди підтримував, хвилювався за неї. Батько ОСОБА_8 хотів прописатись в квартирі, через це вони на ОСОБА_8 дуже тиснули, було таке, що навіть викликали міліцію. Були суто сімейні конфлікти. Він з ОСОБА_8 хотіли одружитись, створити сім'ю. ОСОБА_8 на той момент працювала в кафе -офіціанткою, тиждень працює, а тиждень вдома, він також працював зранку до вечора, і коли він йшов на роботу, то протягом дня постійно думав, як там ОСОБА_8.

Так, в середині серпня він познайомився з ОСОБА_10, під час розмови з ним, він розповідав йому, що в нього конфлікт з батьками ОСОБА_8, потім вони обмінялись номерами мобільних телефонів. Потім вони пару раз зустрічались. На останній зустрічі був ще один хлопець на ім'я ОСОБА_13, він розповів йому ситуацію, яка склалась у сім"ї ОСОБА_8. ОСОБА_13 вирішив йому допомогти, він сказав, що в нього є досвід роботи в цій сфері і він все може владнати. Після довгої розмови, ОСОБА_13 сказав, що потрібно викрасти документи батька ОСОБА_8 ( паспорт, щоб відклалось питання на деякий час щодо його прописки в квартирі, до того часу, як вони з ОСОБА_8 одружаться). ОСОБА_13 сказав, що потрібно, щоб ОСОБА_8 виготовила дублікат ключів, хоча він йому говорив, що в нього також є ключі, і що він також може зробити їх дублікат, але він наполягав, щоб дублікат ключів зробив все ж таки ОСОБА_8. ОСОБА_13 сказав, що йому з ОСОБА_8 потрібно буде поїхати в середині вересня, дату він повідомить. Після чого вони роз'їхались по своїх справах. Вдома він розповів ОСОБА_8, що є знайомий, який запропонував їм допомогти в їхній ситуації, ніяких більше деталей не говорив, крім того, що потрібно буде виготовити дублікат ключів і те, що викрадуть документи. 05 вересня 2011 року ОСОБА_8 виготовила дублікат ключів і поклала їх в їхній кімнаті в ящик. Наступного дня він зустрівся з ОСОБА_13 поблизу метро «Дорогожичі», де передав йому дублікат ключів, а ввечері поїхав до себе додому, щоб повідомити свою маму, що вони з ОСОБА_8 вирішили одружитися. 07 вересня приїхав у м. Зугрес, а 08 вересня зранку йому зателефонував ОСОБА_13, запитав, як справи і де він знаходиться, він йому повідомив, що в м. Зугрес, тоді він запитав, де знаходиться ОСОБА_8, на що він сказав, що в м. Києві. Коли він повідомив, що знаходиться в м. Зугрес, тоді ОСОБА_13 сказав, що потрібно викрасти документи того ж дня і щоб він зателефонував ОСОБА_8, щоб вона пішла з квартири. Наступного дня, а саме 09 вересня до нього додому в м. Зугрес приїхали працівники міліції, які доставили до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві. На момент допиту він погано почувався, тому що багато часу знаходився в дорозі. Коли приїхали до м. Києва, і його відразу почали допитувати. Оперуповноважений задавав питання і більшість сам на них відповідав, він просив зробити перерву, але ніхто не реагував на його прохання. Працівники міліції сказали, щоб він підписав протокол допиту, погрожуючи фізичним насильством, він боявся за своє життя та життя близьких йому людей. Він не читав протокол допиту. Лише коли він отримав обвинувальний висновок, то прочитав, що під час нападу використовувались пістолет та маски. Попросив вибачення у потерпілих, вказавши, що в нього не було умислу вчиняти злочин, він лише хотів допомогти своїй дівчині, а сталось так, що він порушив закон. Вважає організатором розбійного нападу саме ОСОБА_13, який все спланував, саме ОСОБА_13 дістав маски та пістолет, а він сам не знав подробиць викрадення документів, яким чином це буде проходити і як це буде виглядати.

Не дивлячись на часткове визнання підсудними своєї вини у вчиненні вказаного злочину, обставин вчинення злочину, їх вина повністю підтверджується показами потерпілих, що були допитані в судовому засіданні, а також доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що 08 вересня 2011 року він, дружина та син знаходились вдома в квартирі. Приблизно о 13 -14 годині, вони почули, що відчинились двері та хтось увійшов до квартири. Потім через декілька секунд до них в кімнату увірвались двоє невідомих чоловіків, які незаконно проникли в його квартиру. Вони були одягнені в сіро-зелені костюми та були в масках. Той чоловік, який зайшов першим, сказав: «Стояти, не рухатись, міліція, перевірка документів»і в руках в нього був пістолет. Потім той чоловік підійшов до тумбочки та запитав в нього, де документи, він показав йому на кейс з документами, в якому знаходились гроші в розмірі 2 000 тисяч гривень, окуляри, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, паспорт, банківські договори, ідентифікаційний код та інші речі, після чого вони все це викинули в чорний пакет. Коли вони вже збирались виходити з квартири, то син намагався їм перешкодити. Один з чоловіків контролював його, а інший -сина, який наніс йому удар пістолетом. Він потягнувся до телефонів, що лежали на столі, а один з чоловіків схопив один телефон, витягнув з мобільного телефона сім-карту та забрав її собі. Потім він схопив другий телефон, також намагався витягнути сім-карту з нього, але в нього не вийшло. Тоді він забрав мобільний телефон собі. Таким чином, вони намагались блокувати їм можливість викликати міліцію. Потім чоловіки один за одним вибігли з квартири. Після того, як вони вибігли, він взяв телефон, який заряджався і який вони не помітили та викликав міліцію. Після того, як приїхали працівники міліції він зателефонував ОСОБА_8 і сказав, щоб вона швидко прийшла додому.

Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 08 вересня 2011 року вона, чоловік та син знаходились вдома в своїй квартирі. Приблизно о 14 годині почула, що відкриваються двері в квартиру та хтось зайшов. Вона подумала, що може це ОСОБА_8 прийшла, бо її тоді не було вдома. Тут через декілька секунд до них у кімнату вбігли двоє чоловіків. Вони були одягнуті в спецодяг, маски та рукавиці. Чоловік, який зайшов перший, сказав «Міліція! Перевірка документів!»і що до них надійшла інформація, що тут зберігається героїн. Вона дала їм свій паспорт, потім той чоловік з пістолетом підійшов до її чоловіка, та вимагав домову книжку, вона йому сказала, що в них не приватизована квартира, а тому не має домової книжки. Потім один із чоловіків підійшов до тумбочки та почав там щось шукати, але нічого не знайшов. Тоді він підійшов до чоловіка і запитав, де документи. ЇЇ чоловік дістав сумку, а той чоловік її вихопив, потім взяли зазначену сумку та висипали весь вміст в пакет, який лежав неподалік. Почувши шум проснувся син, запитав, що тут відбувається, а ОСОБА_10 вдарив його рукояткою пістолета по обличчю, а потім ще інший чоловік. Вона сказала своєму чоловікові, щоб той викликав міліцію, коли він хотів взяти мобільний телефон, в цей момент один із чоловіків схопив один телефон та витяг з нього сім-картку та забрав її собі. Потім він схопив інший мобільний телефон, який належав їй, і також намагався витягти звідти сім-картку, але в нього не вийшло. Тоді він забрав той телефон собі. Поки один чоловік займався телефонами, то інший контролював її сина, щоб той не зміг встати. Після чого чоловіки вибігли з кімнати. Коли вони вибігли, то її чоловік викликав міліцію та швидку допомогу з мобільного телефону, який заряджався, і вони його не помітили.

Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 08 вересня 2011 року вони всі знаходились вдома, він відпочивав на дивані. Він проснувся від того, що його хтось вдарив в обличчя. Потім ще декілька ударів по всьому тулубу. Потім він хотів встати з дивана, однак його знов вдарили у висок та плече рукояткою пістолета і він впав на диван. Один чоловік в якого був пістолет контролював його, а інший -батька. Коли вони вибігли з кімнати, він хотів їх наздогнати, але впав на коліно. Потім він викликав одну із служб.

Також вина підсудних підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 08 вересня 2011 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого була оглянута квартира АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 18-29;

- протоколом огляду та вилучення від 09 вересня 2011 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 було вилучено мобільний телефон марки «LG»з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС» (т. 1 а.с. 38);

- протоколом огляду та вилучення від 10 вересня 2011 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 було виявлено та вилучено квиток на залізничний транспорт серії УШ №837579 напрямком Київ -Донецьк, потяг №120, відправлення 07.09.2011р. о 19 годині 05 хвилин, та мобільний телефон марки «Нокіа 2323»з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 39);

- протоколом огляду та вилучення від 12 вересня 2011 року, відповідно до якого у ОСОБА_10 було виявлено та вилучено: предмет, схожий на пістолет, коробка до нього, сім-картка «Лайф»НОМЕР_9, два комбінезони сірого кольору, дві кепки бежевого кольору, рукавички з матерії бежевого кольору, рукавички шкіряні чорного кольору, маска у вигляді шапки з прорізами для очей зеленого кольору, маска у вигляді шапки з прорізами для очей чорного кольору, кросівки синьо-білого кольору, мобільний телефон марки «Самсунг», сім-картки НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 48);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12 вересня 2011 року та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_10 показав та розповів на місці про обставини вчиненого ним та невстановленою досудовим слідством особою розбійного нападу АДРЕСА_1, що мало місце 08 вересня 2011 року (т. 2 а.с. 10-13);

- висновком експерта № 279 від 27.10.2011р., згідно якого «Предмет, схожий на пістолет, який було виявлено та вилучено у ОСОБА_10 до вогнепальної зброї не відноситься. В наданому на експертизу стані до стрільби не придатний. Є пневматичним пістолетом моделі «Оіоск-17»НОМЕР_10, калібр 6 мм. промислового способу виробництва. Даний пістолет призначений для гри у страйкбол»(т. 1 а.с. 112-115);

- висновком експерта № 878 від 27.10.2011р., згідно якого «Фрагмент сліду низу взуття залишений однотипним взуттям кросівкам ОСОБА_10.»(т. 1 а.с. 124-133);

- висновком експерта № 1541/е від 07.11.2011р., згідно якого «На момент звернення ОСОБА_6 за медичною допомогою у нього виявлені такі тілесні ушкодження: синець на передній поверхні правого плеча у верхній третині; садна у лівій вилично-скроневій ділянці, на заднє-зовнішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, кожне з яких відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчить про те, що вони могли утворитись від дій тупих предметів, індивідуальні властивості яких в пошкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну»(т. 1 а.с. 138-143);

- речовими доказами по справі: вилученим у ОСОБА_9 квитком на залізничний транспорт серії УШ837579 (т. 1 а.с. 41).

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред»явлене підсудним обвинувачення.

Вина підсудних повністю підтверджується показаннями потерпілих, іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а також їхніми власними показаннями на досудовому слідстві, в яких вони детально, чітко та послідовно розповіли про обставини вчинення даного злочину, про розподілення ролей.

Посилання підсудного ОСОБА_9 на те, що під час його затримання та допиту в якості підозрюваного він надав неправдиві показання, оскільки до нього працівниками міліції застосовувались недозволені методи слідства, спростовуються постановою помічника прокурора Шевченківського району м. Києві від 18.06.2012р. про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності в діях працівників УКР ГУМВС України в м. Києві та Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ознак складу злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, обставини вчинення злочину ОСОБА_9 повідомляв лише у своїх поясненнях та при допиті його в якості підозрюваного від 10.09.2011р. В подальшому в ході досудового слідства підсудний ОСОБА_9 відмовлявся давати показання на підставі ст.. 63 Конституції України, так і підписувати переважну більшість процесуальних документів -протоколи від 13.09.2011р.: роз'яснення прав як обвинуваченому, про відмову від захисника, про пред'явлення обвинувачення тощо, а 28 вересня 2011р. було допущено в якості його захисника ОСОБА_1 Наведене з достатньою повнотою свідчить про свободу реалізації ОСОБА_9 під час досудового слідства свого права на захист та спростовує його твердження про тиск з боку працівників міліції й примушування до вчинення певних дій. Крім того, при обранні запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 доставлявся до суду і мав можливість суду повідомити про застосування до нього недозволених методів досудового слідства, проте не зробив цього.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 вказував, що він не планував зазначений злочин, подробиць вчинення злочину він не знав, оскільки все організовував та спланував невстановлена досудовим слідством особа на ім'я ОСОБА_13, хоча в своїх поясненнях та при допиті в якості підозрюваного ОСОБА_9 давав чіткі та детальні покази, де про зазначену особу не згадував, крім того повідомляв, що пообіцяв ОСОБА_10 винагороду за реалізацію свого плану в сумі 500 доларів США, які повинен був передати після вчинення злочину, а також при зустрічі з ОСОБА_10 передав останньому гроші в сумі 1000 гривень для підготовки вчинення злочину, тому суд приймає саме ці покази та вважає їх правдивими, оскільки вони узгоджують з іншими матеріалами справи.

Часткове невизнання підсудним своєї вини суд розцінює не інакше як бажання пом'якшити відповідальність за вчинення протиправного діяння.

Суд критично ставиться до показів підсудного ОСОБА_10, даними ним в судовому засіданні, в частині того, що знаряддя злочину, а саме маски та пістолет надав невстановлена досудовим слідством особа на ім'я ОСОБА_13 вже безпосередньо перед входом в квартиру, оскільки на досудовому слідстві в своїх допитах в якості обвинуваченого ОСОБА_10 давав послідовні та логічні пояснення щодо обставин вчинення злочину, розподілу ролей, які узгоджуються з іншими доказами, зібраними по справі, де він чітко вказував, що напередодні перед нападом, він зустрівся з ОСОБА_9 на Майдані Незалежності в м. Києві, де саме ОСОБА_9 передав йому маски та пістолет та повідомив дату та час здійснення нападу. Крім того, на питання суду, підсудний ОСОБА_10 повідомив, що працівники міліції на нього тиск не здійснювали, претензій до них немає, протоколи допитів писались з його слів, однак він не пам'ятає чи перечитував протокол допиту перед підписанням. Про тиск, погрози або фізичне насильство з боку працівників міліції підсудний ОСОБА_10 не вказував та не зміг дати логічних і переконливих пояснень про причини зміни своїх показів. Зміну показів ОСОБА_16 в цій частині суд розцінює як бажання допомогти підсудному ОСОБА_9 уникнути відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину.

За таких обставин, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України - сприяння вчиненню нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу (розбій), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у житло, шляхом надання засобів для усунення перешкод; за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України -сприяння вчиненню заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами шляхом нападу, поєднаного з насильством небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у житло, шляхом надання засобів для усунення перешкод.

Дії підсудного ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України - організація вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу (розбій), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у житло, шляхом фінансування злочинної діяльності; за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України -організація вчинення незаконного заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами шляхом нападу, поєднаного з насильством небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у житло, шляхом фінансування злочинної діяльності.

Дії підсудного ОСОБА_10 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України - вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу (розбій), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у житло; за ч. 3 ст. 357 КК України -незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами шляхом нападу, поєднаного з насильством небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у житло.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Зокрема, підсудний ОСОБА_9 раніше не судимий (т. 1 а.с.243), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.с.244-245), з місця проживання та попереднього місця роботи характеризується позитивно (т. 1 а.с.246-247).

Обставина, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_9, суд вважає добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_9 й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк ближче до мінімального, передбаченого санкцією кримінального закону, з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

При призначенні остаточного покарання підсудному ОСОБА_9 суд вважає за необхідне застосувати правила ст.. 70 КК України і визначити остаточне покарання до відбуття шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням.

Підсудний ОСОБА_10 раніше не судимий (т. 2 а.с.40), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 2 а.с.41), з місця проживання та попереднього місця служби характеризується позитивно (т. 2 а.с.42, 132, 133, 134), проживав з матір'ю, яка хворію на гіпертонічну хворобу ІІ ступеню (т. 2 а.с.239).

Обставина, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_10, суд вважає щире каяття, оскільки в судовому засіданні підсудний, даючи показання, щиро висловив свою шкоду за вчинений злочин, до своїх дій ставиться критично.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_10 й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк ближче до мінімального, передбаченого санкцією кримінального закону, з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

При призначенні остаточного покарання підсудному ОСОБА_10 суд вважає за необхідне застосувати правила ст.. 70 КК України і визначити остаточне покарання до відбуття шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням.

Підсудна ОСОБА_8 раніше не судима (т. 1 а.с.182), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.с.183-184), з місця проживання та попереднього місця роботи характеризується позитивно (т. 1 а.с.185-194), не працює, доглядає за хворою матір'ю (т. 2 а.с.138-140)

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_8, суд вважає щире каяття, оскільки в судовому засіданні підсудна щиро висловила свою шкоду за вчинений злочин, до своїх дій ставиться критично, та добровільне відшкодування завданої шкоди, примирення з потерпілими.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Враховуючи обставини, які пом'якшують покарання підсудної, суд вважає, що за таких обставин є підстави для застосування до підсудної ОСОБА_8 при визначенні покарання вимог ст. 69 КК України та призначення покарання більш м»якого, ніж передбачено санкцією ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України

З урахуванням наведених обставин справи та особи підсудної, яка вперше вчинила злочин, позитивно характеризується, думку потерпілих, які її пробачили та просили призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, думку потерпілої ОСОБА_5, що є матір'ю підсудної, яка зазначила, що на даний час вона хворіє, потребує операції, а її донька ОСОБА_8 доглядає за нею та постійно допомагає по господарству, оскільки вона на даний час не може обходитись без сторонньої допомоги, суд вважає, що виправлення підсудної можливе без ізоляції її від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_8 й попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням її від відбування призначеного покарання із іспитовим строком, без конфіскації майна.

При призначенні остаточного покарання підсудній ОСОБА_8 суд вважає за необхідне застосувати правила ст.. 70 КК України і визначити остаточне покарання до відбуття шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Заявлений на досудовому слідстві потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов на суму 3644 гривень слід залишити без задоволення, оскільки потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні від своїх позовних вимог відмовився у зв'язку з повним відшкодуванням йому завданої шкоди підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_9, про що свідчить заява, що міститься в матеріалах кримінальної справи (т. 2 а.с.151).

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.

З підсудних слід стягнути судові витрати по справі за проведення експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.. 72 КК України перевести покарання у вигляді обмеження волі в більш суворий вид покарання і вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_9 призначити шляхом поглинання менш суворого більш суворим і визначити остаточне покарання до відбуття у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити без змін -тримання під вартою в СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту його затримання - з 10 вересня 2011 року.

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.. 72 КК України перевести покарання у вигляді обмеження волі в більш суворий вид покарання і вважати ОСОБА_10 засудженим за ч. 3 ст. 357 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_10 призначити шляхом поглинання менш суворого більш суворим і визначити остаточне покарання до відбуття у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту його затримання - з 12 вересня 2011 року.

ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.. 72 КК України перевести покарання у вигляді обмеження волі в більш суворий вид покарання і вважати ОСОБА_8 засудженою за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 призначити шляхом поглинання менш суворого більш суворим і визначити остаточне покарання до відбуття у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки, поклавши на неї такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 відмовити.

Речові докази по справі, а саме:

- мобільний телефон марки », вилучений у ОСОБА_9, конфіскувати в дохід держави;

- мобільний телефон марки «Нокіа 2323», вилучений у ОСОБА_9, конфіскувати в дохід держави;

- телефон марки «Самсунг», вилучений у ОСОБА_10, конфіскувати в дохід держави;

- квиток на залізничний транспорт серії УШ №837579, що зберігається в матеріалах справи, зберігати при матеріалах справи;

- предмет, схожий на пістолет, коробка до нього, сім-картка «Лайф»НОМЕР_9, два комбінезони сірого кольору, дві кепки бежевого кольору, рукавички з матерії бежевого кольору, рукавички шкіряні чорного кольору, маска у вигляді шапки з прорізами для очей зеленого кольору, маска у вигляді шапки з прорізами для очей чорного кольору, кросівки синьо-білого кольору, сім-картки НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, вилучені у ОСОБА_10, дві сім-картки оператора мобільного зв'язку «МТС», вилучені у ОСОБА_9, знищити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 4710 (чотири тисячі сімсот десять) гривні 63 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а підсудними -в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя: