ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ                                          

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

         7 травня 2008 року                                                        м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

при секретарі судового засідання:  Семяністій С.Л.,  

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Кіровоградської обласної державної адміністрації на постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 липня 2006 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2006 року,

                                            в с т а н о в и л а :

         У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

         В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що розпоряд­женням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18 листопада 2005 року №767-р вона була незаконно звільнена із займаної посади - начальника управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, оскільки за цією підставою може бути звільнено лише того праців­ника, який безпосередньо обслуговує грошові чи товарні цінності. Виконання таких функцій до її посадових обов'язків не входило. Крім того, звільнення проведено в період її тимчасової непрацездатності.

         З цих підстав ОСОБА_1 просила поновити її на посаді началь­ника управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, стяг­нути середній заробіток за час вимушеного прогулу, у тому числі за період, коли відповідач незаконно не виконував попереднє судове рішення про поно­влення її на роботі, та 15000 гривень моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її трудових прав.

          Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 липня 2006 року позов у частині вимог про поновлення на роботі та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу задоволено повністю, в частині вимог про відшкодування моральної шкоди задоволено частково - в сумі 10000 гривень.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2006 року змінено постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 липня 2006 року в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - зменшено розмір відшкодування моральної шкоди з 10 000,00 гривень до 7 000,00 гривень. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

         У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нову постанову про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

          За розпорядженням голови Кіровоградської облдержадміні­страції від 18 листопада 2005 року №767-р підставою для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади стали численні порушення службових обов'язків при обслуговуванні товарно-матеріальних цінностей, незаконне витрачання бюджетних коштів, виявлені в актах прокурорського реагування, матеріалах перевірки фінансово-господарської діяльності управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації КРУ в Кіровоградській області, що призвело до втрати до неї довір'я.

         Згідно із пунктом 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

         З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у пункті 28 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" слідує, що звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транс­портуванням, розподілом тощо) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема порушення правил проведення операцій з матеріаль­ними цінностями).

         Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка, займаючи посаду начальника управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації та виконуючи свої посадові обов'язки, не може бути звільнена з роботи за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки до її функцій не входить безпосереднє обслуговування грошових або товарних цінностей.

Також встановлено, що відповідачем звільнено позивачку з роботи в період її тимчасової непрацездатності.

Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Зазначеним обставинам суди першої та другої інстанцій дали правильну правову оцінку.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення Кіровоградською обласною державною адміністрацією порядку звільнення ОСОБА_1  з займаної посади ґрунтуються на правильному застосуванні норм ма­теріального права.

         Визнавши звільнення позивача незаконним, судами правомірно та обґрунтовано вирішено питання щодо виплати позивачці середнього заробітку за час вимушеного прогулу, загальна сума якого складає 13 901,76 гривень та підлягає до стягнення з відповідача.

         Судом першої інстанції правильно було взято до розрахунку середньомісячну  заробітну плату встановлену судом при винесенні рішення від 18 серпня 2005 року по цивільній справі №2-1110-06 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та про відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим  рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

         Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин.

         Наведене свідчить про те, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення в частині задоволення позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність передбачених чинним зако­нодавством підстав для її задоволення, а саме факту порушення відповіда­чем законних трудових прав позивачки та пов'язаних з цим порушенням її моральними стражданнями, втратою нормальних життєвих зв'язків та не­обхідністю докладання додаткових зусиль для організації свого життя, однак суди не врахували обсягу та ступеню цих страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків.

         З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині рішення судів попередніх інстанцій необхідно змінити, зменшивши розмір моральної шкоди до 2000 гривень, яку необхідно стягнути з відповідача в користь позивача.

         Керуючись статтями 223, 225, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

          Касаційну скаргу Кіровоградської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

          Постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 липня 2006 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2006 року в частині стягнення моральної шкоди змінити та стягнути з  Кіровоградської обласної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди. В решті ці рішення судів залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                        М.І. Смокович

судді                                                                          С.А. Горбатюк

                                                                                   О.В. Мироненко

                                                                              М.О. Сорока

                                                                              І.В. Штульман