ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
14 травня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
при секретарі судового засідання: Семяністій С.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС - 2003» (далі - ТОВ «ТС - 2003») до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Московському районі м. Харкова) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі місті Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 6 вересня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2006 року ТОВ «ТС - 2003» звернулось з позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002662310/3 від 21 квітня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1376,0 гривень, та податкового повідомлення - рішення № 0002652310/3 від 21 квітня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 27000,00 гривень.
Вимоги обґрунтовано тим, що контролюючий орган невірно визначив суму податкових зобов'язань та прийняв рішення, які суперечать законодавству та порушують права позивача.
Постановою Господарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 6 вересня 2006 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 21 квітня 2006 року №0002652310/3 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 27 000,00 гривень, з яких 1200,0 гривень основного платежу та 25 800,0 гривень штрафних санкцій.
Підставою для визначення підприємству суми податкового зобов'язання з податку на прибуток стали встановлені перевіркою порушення:
- до складу валового доходу 1 кварталу 2004 року позивачем не віднесено суму 1 700,00 гривень у вигляді поворотної фінансової допомоги. Вказана сума фінансової допомоги була включена підприємством до складу валового доходу у 4 кварталі 2004 році та відображена у декларації з податку на прибуток підприємства за 2004 рік;
- ТОВ «ТС-2003» 30 червня 2004 року отримало кошти у сумі 200000,00 гривень від ОСОБА_1 як внесок нею до статутного фонду. Дані кошти є доходом підприємства, оскільки громадянка ОСОБА_1 згідно Статуту підприємства у час отримання коштів не була учасником товариства. Підприємством до складу валового доходу 1 півріччя 2004 року та 9 місяців 2004 року не включило суму 200 000,00 гривень, але заниження валового доходу на 200 000,00 гривень в цілому за 2004 рік не відбулося у зв'язку з тим, що у 4 кварталі зазначена сума є внеском до статутного фонду і не включається до складу валового доходу, штрафна санкція відповідачем застосована у розмірі 30 000,00 гривень;
- ТОВ «ТС-2003» у наданій декларації за 1 півріччя 2004 року у складі валового доходу (доходу від продажу товарів) не відобразило доход від продажу товарів ТОВ „Добродій і К" у сумі 15 000,00 гривень, яка була врахована підприємством у складі валового доходу за 2004 рік.
- згідно наданій декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2004 року, встановлено, що ТОВ «ТС-2003» не відкоригований дохід від продажу товарів на суму повернення електротоварів від ТОВ «Добродій і К» на загальну суму 191 000,00 гривень, але зменшення валового доходу на 159 200,00 гривень враховано підприємством у декларації за 2004 рік. За результатами перевірки було зменшено суму доходу за 9 місяців 2004 року на 159 200,00 гривень.
В акті перевірки зазначено, що згідно наданій декларації за 2004 рік загальна сума доходу становить 78 300,00 гривень, а за даними перевірки згідно наданих первинних документів: накладних, актів виконаних робіт, банківських документів та касової книги, а також даних бухгалтерського обліку, загальна сума валового доходу становить 69 800,00 гривень. В цілому за 2004 рік задекларована сума валового доходу перевищує визначену перевіркою на 8 500,00 гривень.
Крім того, судами встановлено, що підставою для визначення підприємству суми податкового зобов'язання з податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням рішенням стали встановлені перевіркою порушення при визначенні валових витрат пп. 5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:
- завищення валових витрат 2004 року ( 4 квартал) на суму 1800,00 гривень, оскільки підприємством до складу валових витрат були віднесені витрати, пов'язані з придбанням будівлі, яка внесена до статутного фонду, витрати пов'язані із виготовленням паспорту та облікової картки по будівлям - пам'ятникам архітектури;
- позивачем у наданій декларації за 1 півріччя 2004 року було
відображено у складі витрат, пов'язаних із придбанням товарів на суму 209000,00 гривень у ЗАТ «Центр науково-технічних досліджень» у травні-червні 2004 року. За результатами перевірки підлягає включенню до валових витрат сума 174200,00 гривень, позивачем включено суму 159 200,00 гривень, тобто не включено до валових витрат 15 000,00 гривень, яка у декларації за 2004 рік підприємством включена до складу валових витрат;
- ТОВ „ТС-2003" по декларації за 9 місяців 2004 року не зменшені валові витрати на суму 159200,00 гривень у зв'язку із поверненням товарів у липні 2004 року до ЗАТ „ЦНТД" на суму 191000,00 грн., але в декларації за 2004 рік ця сума виключена підприємством із складу валових витрат. За результатами перевірки скориговані валові витрати становлять: за 2003 рік - 5 400,00 гривень; за 2004 рік - 48 600,00 гривень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заниження податку на прибуток в цілому за 2004 рік не було, хоча оскаржуваним рішенням застосовані санкції по вказаним вище порушенням згідно ст.17 п. 17.1 пп. 17.1.3 Закону України №2181-111.
Такі дії ДПІ є безпідставними, оскільки обов'язковою умовою для застосування податковим органом штрафу відповідно до ст. 17 Закону № 2181-111 є донарахування ним суми податкового зобов'язання платнику податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, а саме, коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Оскільки за результатами перевірки, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем не донараховано зобов'язання з податку на прибуток у вигляді основного платежу (не донарахований податок) з урахуванням приписів підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-111 та не узгоджене згідно приписів пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, визначення зобов'язань (застосування штрафу) відповідно пп.17.1.3 п.17.1. ст. 17 Закону № 2181-111 є неправомірним та здійснено при відсутності складу правопорушення, оскільки відсутня обов'язкова умова для його застосування (штрафу) - самостійне донарахування (визначення) контролюючим органом платнику податків суми податкового зобов'язання .
Судом встановлено, що перевіркою донараховано 1 200,00 гривень податку на прибуток оскаржуваним рішенням та застосовані у тому числі санкції у розмірі 360,00 гривень у зв'язку з тим, що ТОВ «ТС-2003» не відображено у складі валового доходу (доходу від продажу товарів) першого кварталу 2005 року доход у сумі 4600,00 гривень, оскільки від ТОВ «Добродій і К» надійшли кошти у сумі 7000,00 гривень як оплата за товари технічного призначення. Станом на 01 січня 2005 року у позивача рахується дебіторська заборгованість ТОВ «Добродій і К» у сумі 1 500,00 грн., яка ТОВ «ТС-2003» включена до складу валового доходу минулих періодів, тобто підлягає включенню до валового доходу 1 кварталу 2005 року лише сума в розмірі 4 600,00 гривень (7000 грн. - 1500 грн.).
Також перевіркою встановлено, що позивачем у складі валових витрат, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю за 1 квартал 2005 року, не відображені витрати, підтверджені документально (з урахуванням ПДВ) на загальну суму 5 753,05 гривень. За 2005 рік позивачем вказано в декларації про відсутність діяльності, тобто вказані витрати, понесені підприємством у 1 кварталі 2005 році та які значно перевищують донарахування у розмірі 1200,00 гривень, не задекларовані ТОВ «ТС-2003» неправомірно та неправомірно не визначено відповідачем в ході перевірки і не враховані при визначенні ним податкового зобов'язання за результатами перевірки.
Такі дії ДПІ не відповідають пп. «б» 4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону № 2181-11, оскільки контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомленням - рішенням № 0002652310/3 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 27 000,00 гривень, з яких 1 200,00 гривень основний платіж, 25 800,00 гривень штрафні санкції є такими, що підлягають задоволенню.
Також судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 21 квітня 2006 року № 0002662310/3 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1376,00 гривень, з яких 917,00 гривень основний платіж та 459,00 гривень штрафні санкції.
Підставою для визначення позивачеві зазначеної суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1376,00 гривень став встановлений перевіркою факт заниження податкового зобов'язання у 2005 році внаслідок того, що підприємство до обсягу продаж січня 2005 року не включило суму у розмірі 7000,00 гривень, яка надійшла на рахунок підприємства 14 січня 2005 року від ТОВ «Добродій і К» як оплата за товари технічного призначення.
Довідково в акті зазначено, що до перевірки надана податкова накладна від 17 грудня 2004 року № 278 ТОВ «Технологічне обладнання та товари» на суму 6780,00 гривень, у тому числі ПДВ - 1130,00 гривень, яка у періоді, що перевіряється, підприємством не включена до складу валових витрат. У книзі обліку придбаних товарів за січень 2005 року під номером 35 позивачем відображена податкова накладна від 17 грудня 2004 року № 278 на суму 6780,00 гривень, у т.ч. ПДВ - 1130,00 гривень, яка отримана 10 січня 2005 року від ТОВ «Технологічне обладнання та товари».
З урахуванням податкової накладної від 17 грудня 2004 року № 278 на суму ПДВ 1130,00 гривень висновок ДПІ про те, що позивачем занижено податок на додану вартість є неправомірним, а відповідно оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.
З огляду на вищенаведене, суди прийшли до правильного висновку, що у відповідача булі відсутні фактичні та правові підстави визначати суму податкових зобов'язань та штрафних санкцій, в зв'язку з чим підлягають скасуванню податкове повідомлення - рішення № 0002662310/3 від 21 квітня 2006 року та податкове повідомлення - рішення № 0002652310/3 від 21 квітня 2006 року.
Суди попередніх інстанцій належним чином дослідили обставини справи, їм дана належна правова оцінка, що обґрунтовано доводами судових рішень та не спростовується доводами касаційної скарги.
Оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі місті Харкова залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Харківської області від 13 липня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 6 вересня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий М.І. Смокович
судді С.А. Горбатюк
О.В. Мироненко
М.О. Сорока
Т.А. Чумаченко