ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
05 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання незаконною бездіяльності щодо перерахунку і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час, стягнення моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 липня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та виплаті недоплаченої суми пенсії за минулий період.
Вимоги обґрунтовував тим, що у 1994 році він звільнився з військової служби у запас і йому була призначена пенсія відповідно до Закону України №2262-ХІ від 09 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Після його звільнення та призначення пенсії неодноразово підвищувалось грошове забезпечення у військовослужбовців. Так, згідно з Указом Президента України №847/99 від 14 липня 1999 року „Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» з 01 вересня 1999 року до 31 грудня 2002 року розмір щомісячної надбавки повинен становити 40% посадового окладу. На підставі Указу Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, органів внутрішніх справ» розмір надбавки до посадового окладу з 01 січня 2003 року до 31 грудня 2004 року становив 100%. Відповідно до Указу Президента України № 389 від 05 травня 2003 року розмір надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України складав 70% з 01 травня 2003 року до 31 грудня 2004 року. Згідно Указу Президента України № 923/96 від 04 жовтня 1996 року „Про грошове забезпечення військовослужбовців», Постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 року та Наказу Міністра Оборони України № 75 від 05 березня 2001 року мав бути проведений перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років військової служби з врахуванням премії в розмірі 33,3%, починаючи з 01 січня 2003 року. Однак відповідач, при нарахуванні пенсії, не брав до розрахунку надбавки, які передбачали підвищення посадових окладів, грошового забезпечення і не проводив перерахунок пенсії.
Просив суд визнати дії відповідача про відмову у перерахунку пенсії незаконними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії, включивши в її розрахунок належні надбавки.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 липня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення без зміни з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач під час військової служби не отримував надбавок, які просить врахувати при перерахунку пенсії.
Згідно зі статтею 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюється з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
З наведених обставин слідує, що надбавки та інші виплати, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.
Наведеним вище законодавством на час звільнення позивача також не було передбачено включення премії в розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії.
За таких обставин суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про те, що перераховані надбавки та премії не підлягають включенню в розмір грошового забезпечення з метою перерахунку розміру пенсії позивачеві.
Крім того, Закон України „Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” №1769-УІ, який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене суди правильно відмовили в задоволенні позовної заяви.
Таким чином, суди першої та другої інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, тому підстав для їх скасування чи зміни немає.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 липня 2006 року в цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий /підпис/ М.І. Смокович
судді /підпис/ Т.Ф. Весельська
/підпис/ С.А. Горбатюк
/підпис/ О.В. Мироненко
/підпис/ Т.А. Чумаченко
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар