копія

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

секретар судового засідання  Семяніста С.Л.,

за участі представника Генеральної прокуратури України Кудінова Ю.М.,

розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до суб'єкта підприємницької діяльності (далі - СПД) ОСОБА_1, 3-тя особа - Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, про розірвання договору оренди за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області Бикова В.М. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2006 року Дніпропетровським міжрайонним природоохоронним прокурором у господарському суді Дніпропетровської області на підставі норм Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України  було пред'явлено позов в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до суб'єкта підприємницької діяльності (далі -СПД) ОСОБА_1. про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2005 року та про припинення права користування земельною ділянкою площею 0,0977 га, розташованою за АДРЕСА_1

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2006 року позовну заяву прокурора повернуто без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року апеляційне подання Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції,   заступник прокурора Дніпропетровської області Биков В.М. подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з  огляду на таке.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення позовної заяви без розгляду, виходив з того, що позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора про розірвання договору оренди на земельну ділянку пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради відноситься до категорії адміністративних і не підлягає розгляду у порядку, встановленому ГПК України.

З цим погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що такий висновок є помилковим і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності 01 вересня 2005 року.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора стосується земельних правовідносин, які регулюються Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”.

Предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки, під час укладання якого сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав i обов'язків. В змісті зазначеного договору відсутні відносини влади i підпорядкування. Таким чином, зазначений договір є цивільним (господарським). Спір щодо розірвання договору оренди земельної ділянки згідно із статтею 12 ГПК України є підвідомчим саме господарському суду.

Участь у  цій справі в якості відповідача суб'єкта владних повноважень не змінює правову природу спірних правовідносин, оскільки останній лише здійснює свої повноваження в сфері управлінської діяльності відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Таким чином, дана справа є спором про право на оренду землі, а не у зв'язку з реалізацією відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій, а тому не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суди не виконали вказані вимоги процесуального законодавства, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230,  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області Бикова В.М. задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року скасувати, а справу за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до СПД ОСОБА_1,         3-тя  особа - Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, про розірвання договору оренди направити до суду першої інстанції для нового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді                                      (підпис)                          Смокович М.І.

(підпис)                        Весельська Т.Ф.

(підпис)                         Горбатюк С.А.

(підпис)                        Мироненко О.В.

(підпис)                         Чумаченко Т.А.

    З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                             Семяніста С.Л.