копія

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І м е н е м    У к р а ї н и

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Управління суднобудівельної промисловості Міністерства промислової політики України за касаційною скаргою               ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва  від 20 квітня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2002 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на неправомірні дії начальника Управління суднобудівельної промисловості Міністерства промислової політики України ОСОБА_2.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2004 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 статті 229 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року (далі - ЦПК  України 1963 року).

Ухвалою апеляційного суду м. Києва  від 20 квітня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2004 року залишено без зміни.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану  ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на повторний апеляційний розгляд.

Вважає, що ухвала апеляційним судом постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги також зазначив, що ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2005 року, якою його апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, в апеляційному порядку не скасовувалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з пунктом 4 статті 229 ЦПК України 1963 року суд залишає заяву без розгляду, зокрема, у випадку неявки в судове засідання позивача за викликом суду без поважних причин або повторної неявки позивача за викликом суду незалежно від причин (стаття 172 цього Кодексу).

Як видно з матеріалів справи, ухвалою від 20 вересня 2004 року суд першої інстанції визнав явку ОСОБА_1 у судове засідання обов'язковою.

Однак останній, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання неодноразово не з'являвся. Тому, суд першої інстанції правильно застосував положення пункту 1 статті 229 ЦПК України і залишив скаргу ОСОБА_1 без розгляду, а суд апеляційної інстанції не мав підстав для скасування законного судового рішення суду першої інстанції.

Проте, залишення скарги без розгляду з цих підстав не позбавляє            ОСОБА_1 права повторного звернення до суду.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2005 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2004 року, а ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2005 року про залишення апеляційної скарги без руху визнана, такою, що постановлена помилково. Отже, твердження ОСОБА_1 про те, що суд апеляційної інстанції неправомірно розглянув його апеляційну скаргу без попереднього вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та що скарга залишалась без руху, є безпідставними.

Судом апеляційної інстанції при підготовці справи до апеляційного розгляду були вірно проведені підготовчі дії, з'ясовані обставини справи та враховано дотримання строків подачі апеляційної скарги згідно вимог статті 292 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що такі дії є процесуально правильним, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми процесуального закону і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки апеляційний суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду м. Києва  від 20 квітня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Управління суднобудівельної промисловості Міністерства промислової політики України - без зміни.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді                                      (підпис)                          Смокович М.І.

(підпис)                        Весельська Т.Ф.

(підпис)                         Горбатюк С.А.

(підпис)                        Мироненко О.В.

(підпис)                         Чумаченко Т.А.

    З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                             Семяніста С.Л.