копія

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І м е н е м    У к р а ї н и

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи у справі за заявою прокурора Сосницького району Чернігівської області про визнання незаконними протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 17 травня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2004 року прокурор звернувся до суду із заявою про визнання незаконним протоколу про адміністративне правопорушення від 13 жовтня 2004 року № 9, та постанови про накладення штрафу на директора ПСП “Лавське” ОСОБА_1 в сумі 200 грн. за невиконання законних вимог посадових осіб державної інспекції праці на підставі статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Деснянського районного м. Чернігова суду від 01 березня 2005 року провадження по справі закрито.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17 травня 2005 року апеляційне подання прокурора Сосницького району Чернігівської області відхилено. Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2005 року залишено без зміни.

У поданому касаційному поданні  заступник прокурора Чернігівської області просить постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що главою 31 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок оскарження в суді дій органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень і  надано право звернення до суду з відповідною скаргою лише особі щодо якої винесено постанову або потерпілому.

З цим погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, оскільки він ґрунтується на повно та всебічно з'ясованих у цій справі обставинах, підтверджених розглянутими у судовому засіданні доказами, та відповідає вимогам чинного законодавства.

Перелік осіб, які мають право оскаржити до суду постанову відповідного органу (крім суду), посадових осіб у справах про адміністративне правопорушення наведений у статті 244 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року (далі - ЦПК України 1963 року). Прокурор до цього переліку не віднесений.

Порядок опротестування прокурором та розгляду постанов у справах про адміністративне правопорушення визначений статтями 290, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, прокурор не мав права звертатись до суду з відповідною заявою.

Безпідставним є посилання прокурора на положення статті 248-15 ЦПК України 1963 року, оскільки ця норма регулює інші правовідносини, зокрема, які не пов'язані з рішеннями у справах про адміністративні правопорушення.

Доводи, викладені в касаційному поданні, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального законів і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд першої інстанції та апеляційний суд не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 17 травня 2005 року - без зміни.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді                                      (підпис)                          Смокович М.І.

(підпис)                        Весельська Т.Ф.

(підпис)                         Горбатюк С.А.

(підпис)                        Мироненко О.В.

(підпис)                         Чумаченко Т.А.

    З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                             Семяніста С.Л.