ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Іменем України
6 травня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Смоковича М.І.,
Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Штульмана І.В.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_1 до житлової комісії Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області, начальника Славутського гарнізону - командира військової частини А-3845, житлової комісії Славутського гарнізону про визнання незаконними рішень житлових комісій Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області та Славутського гарнізону щодо зняття його з квартирного обліку,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою начальника Славутського гарнізону - командира військової частини А3845 та Голови житлової комісії Славутського гарнізону на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 вересня 2006 року, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до житлової комісії Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області, начальника Славутського гарнізону - командира військової частини А3845, житлової комісії Славутського гарнізону з позовом про визнання незаконними рішень житлових комісій Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області та Славутського гарнізону щодо зняття його з квартирного обліку.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що, будучи військовослужбовцем, у 1994 року за місцем роботи був взятий на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Після звільнення з військової служби у 2004 році, за ним збережено право перебувати на квартирному обліку.
Рішеннями житлових комісій Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області від 23 лютого 2006 року та Славутського гарнізону від 5 квітня 2006 року його знято з квартирного обліку на підставі пункту 1 статті 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР.
Оскільки вказаний пункт Правил передбачає підстави прийняття на квартирний облік, а не зняття з нього, та, враховуючи відсутність у нього власного житла, просив, з урахуванням уточнень, визнати незаконними та скасувати рішення житлової комісії Славутського гарнізону від 23 лютого 2006 року та житлової комісії Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області від 5 квітня 2006 року про зняття його з квартирного обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, поновити його в черзі на отримання житла з часу взяття на облік та стягнути витрати, пов'язані з судовим розглядом справи.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 вересня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними та скасовано оскаржувані рішення житлових комісій про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку. Зобов'язано житлову комісію Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області поновити ОСОБА_1 з сім'єю з трьох чоловік на квартирному обліку.
У поданій касаційній скарзі начальник Славутського гарнізону - командир військової частини А3845 та Голова житлової комісії Славутського гарнізону, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися судами в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що наказом Міністра оборони України по особовому складу від 5 листопада 2004 року № 914 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас у зв'язку зі скороченням штату працівників, із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України (а. с.7).
Оскільки у квітні 2005 року його було незаконно знято з квартирного обліку, то рішенням житлової комісії Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області від 31 січня 2006 року - поновлено в черзі на отримання житла за рахунок Міністерства оборони України з 22 березня 1994 року та за його бажанням взято на облік громадян, які мають право на позачергове отримання житла, з 31 січня 2006 року (а. с. 8).
Рішенням житлової комісії Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області від 23 лютого 2006 року та, аналогічним йому за змістом, рішенням житлової комісії Славутського гарнізону від 5 квітня 2006 рокуОСОБА_1 знову було знято з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до статті 3 Житлового кодексу Української РСР, житлові відносини в Українській РСР регулюються Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік та видаваними відповідно до них іншими актами житлового законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами житлового законодавства Української РСР.
Одним з таких актів житлового законодавства є Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470.
Відповідно до пункту 1 статті 13 зазначених Правил, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок.
Підставою для прийняття житловими комісіями оскаржуваних рішень про зняття майора запасуОСОБА_1 з квартирного обліку стала та обставина, що він, відповідно до пункту 1 статті 13 зазначених вище Правил, не потребує поліпшення житлових умов, оскільки проживає у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, жила площа якої складає 45 м2, та є членом сім'ї наймача й має рівні з ним права користування жилим приміщеним; середня забезпеченість жилою площею на кожного члена сім'ї складає 9 м2.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування рішень житлових комісій Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області від 23 лютого 2006 року та Славутського гарнізону від 5 квітня 2006 року, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ці рішення порушують житлові праваОСОБА_1, оскільки він житлом не забезпечений - проживає в указаній квартирі на умовах піднайму жилого приміщення, що підтверджується відповідним договором від 13 листопада 1996 року (а. с. 6), зареєстрованим у будинковому управлінні № 2 Шепетівської квартирно-експлуатаційної частини району (а. с. 5).
Відповідно ж до пункту 4 статті 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, громадяни, які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів, є такими, які потребують поліпшення житлових умов і за вказаних обставин, зняття його з квартирного обліку є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважає його правильним та обгрунтованим, оскільки суди, вирішуючи даний спір, в повному обсязі встановили обставини справи і права та обов'язки сторін, перевірили їх доводи, яким дали належну правову оцінку й прийняли рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів обґрунтовані та підтверджені наявними у справі доказами.
Доводи ж, наведені в касаційній скарзі, про те, що підставою для зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку стала невідповідність дійсності поданих ним відомостей, що стали підставою для взяття на облік, висновку судів не спростовують, оскільки, як вбачається з протоколів засідання житлових комісій Славутського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області від 5 квітня 2006 року (а. с. 10) та Славутського гарнізону від 23 лютого 2006 року (а. с. 32), під час засідання комісії, в якій позивач брав участь, питання достовірності таких відомостей членами комісії не порушувалося та не перевірялося; комісією вирішувалося єдине питання - поліпшення ОСОБА_1 житлових умов, внаслідок чого відпали підстави для надання йому жилого приміщення.
Не можуть бути взяті до уваги й доводи касаційної скарги про невідповідність договору піднайму жилого приміщення, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, закону, оскільки вказаний договір недійсним не визнавався.
У зв'язку з відсутністю підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, суд касаційної інстанції відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляє касаційну скаргу і залишає їх без змін.
Керуючись статтями 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу начальника Славутського гарнізону - командира військової частини А3845 та Голови житлової комісії Славутського гарнізону відхилити, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М. І. Смокович
Т. Ф. Весельська
С. А. Горбатюк
О. В. Мироненко
І. В. Штульман