УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/491/2059/12 Головуючий в суді першої
Справа № 441/1618/2012 інстанції - Демиденко Ю.Ю.
Категорія 26 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2012 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Михайлів Л.В., Соколан Н.О.,
при секретарі - Куреденко О.П.,
за участю - представників Відділення Фонду Лутоніної Надії Володимирівни та Компанієнко Олени Олександрівни, представника територіального управління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області Воєводи Романа Володимировича, представника третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 травня 2012 року по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Криворізької Тернівської гімназії Криворізької міської ради, Територіального управління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області (третя особа - ОСОБА_6) про визнання незаконними та скасування актів розслідування нещасного випадку, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду) звернулось до суду з позовом до Криворізької Тернівської гімназії Криворізької міської ради, територіального управління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування актів розслідування нещасного випадку. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2010 року з ОСОБА_6 стався нещасний випадок, за результатами повторного розслідування якого були складені акти спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 04 березня 2011 року, згідно яких нещасний випадок був визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом. Вважає, що розслідування проведено не об'єктивно і вказаний випадок не є страховим, оскільки ушкодження були отримані потерпілою не внаслідок падіння 17 вересня 2010 року в приміщенні книгосховища Гімназії, а внаслідок іншого падіння, так як з отриманою травмою потерпіла не могла самостійно пересуватися, в той час як вона 20.09.2010 року вийшла на роботу та відпрацювала з 08.00 до 14.00 години. Тому просив суд визнати ці акти незаконними та скасувати їх.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 травня 2012 року Відділенню Фонду відмовлено в задоволенні його позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд дійшов помилкового висновку про відсутність у нього права на звернення до суду з даним позовом, оскільки акт, складений за формою Н-1, є підставою для проведення страхових виплат, отже зачіпаються майнові інтереси Відділення Фонду. Суд неправомірно при дослідженні доказів поставив під сумнів висновок комісії Управління охорони здоров'я від 07 грудня 2010 року № 2420 та віддав перевагу даним, які містить виписний епікриз № 607 від 20 вересня 2010 року, не врахувавши, що в останньому зазначено, що травма побутова, сталася 18.09.2010 року біля 9-00 впала дома зі стільця, вдарившись правим стегном. Також, вважає помилковим посилання суду на висновок СМЕ № 295 від 18 лютого 2011 року, оскільки він є суперечливим та не надає точної та вичерпної відповіді на поставлені питання відносно нещасного випадку.
У своїх запереченнях Територіальне управління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, працюючи завідуючою бібліотекою Криворізької Тернівської гімназії, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби). .
Наказом Територіального управління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області №23-Р від 11 лютого 2011 року була призначена комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком, який стався з ОСОБА_6
За результатами спеціального розслідування складені Акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 04 березня 2011 року та Акт №1 про нещадний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1 від 04 березня 2011 року (а.с.30-35).
Як встановлено комісією зі спеціального розслідування, 17 вересня 2010 року о 14.00 год. з завідуючою бібліотекою Гімназії ОСОБА_6 на робочому місці в приміщенні книгосховища стався нещасний випадок у вигляді падіння на підлогу, внаслідок чого ОСОБА_6 отримала закритй перелом шийки правого стегна зі зміщенням уламків. 20 вересня 2010 року після вихідних постраждала вийшла на роботу та працювала з 08.00 год. до 14.00 год., після чого була відвезена до лікарні.
Представник Відділення Фонду, який брав участь у розслідуванні, підписав зазначені з окремою думкою, оскільки не був згоден з визначенням випадку як такого, що пов'язаний з виробництвом, і не визнав цей випадок страховим.
Звертаючись до суду з даним позовом, Відділення Фонду оспорює наслідки від падіння у вигляді встановленого лікарняним закладом діагнозу, посилаючись на довідку Управління охорони здоров'я від 07.12.2010 р. №2420, згідно якої постраждала ОСОБА_6 з вказаним переломом не могла самостійно пересуватися, не могла на третю добу вийти на роботу та працювати.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції перевірив доводи та заперечення сторін, допитав свідків, у повному обсязі встановив усі обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого Відділенням Фонду позову та законність актів, складених за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_6
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та підтверджений наявними у справі доказами.
Відповідно до вимог статей 11, 27, 60 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.
Згідно ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Довідка комісійного розгляду № 2420 від 07 грудня 2010 року, надана Управлінням охорони здоров'я на запит Відділення Фонду, на яку позивач посилається як на доказ неможливості настання у ОСОБА_6 наслідків від падіння у вигляді встановленого їй діагнозу, не спростовує висновків суду, оскільки питання щодо можливості постраждалої ОСОБА_6 самостійно пересуватися протягом двох діб, знаходитись вдома без надання медичної допомоги та вийти на третю добу на роботу і відпрацювати з 8.00год. до 14.00год. потребує спеціальних медичних познань, тому належним доказом цих обставин має бути висновок судово-медичної експертизи.
Таким доказом є наявний у справі висновок судово-медичного експерта № 295 від 18 лютого 2011 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_6 ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків виникло від дії тупого твердого предмету чи при ударі об такий предмет, в термін і можливо при обставинах, на які вказує постраждала.
Як убачається із матеріалів справи, під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку були опитані потерпіла та особи, причетні до нещасного випадку - вихователь групи подовженого дня ОСОБА_7, яка 17.09.2010 року близько 14.00 години допомогла ОСОБА_6 підвестись після падіння, сісти на стілець, оглянула постраждалу, допомогла звестись, вийти з книгосховища, зачинити двері та дійти до читального залу бібліотеки, звідки ОСОБА_6 зателефонувала чоловікові та до приймальної директора; соціальний педагог ОСОБА_8, яка в цей час знаходилась у приймальні директора гімназії, взяла слухавку та була повідомлена про падіння; медична сестра гімназії ОСОБА_9, яка зустріла ОСОБА_6 у супроводі її чоловіка та сина на сходах між другим та третім поверхами близько 14 години 45 хвилин 17.09.2010 року.
Оцінивши у сукупності надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорювані акти спеціального розслідування є законними, а позовні вимоги Відділення Фонду - безпідставними.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення, оскільки зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, у той час як згідно зі ст.. 212 ЦПК України право оцінки доказів надано суду, який оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Посилання на помилковість висновку суду про відсутність у позивача права на звернення до суду з даним позовом не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки суд правильно послався у рішенні на положення п. 59 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджених Постановою КМ України від 25.08.2004 р. №1112 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно якого право на оскарження рішення спеціальної комісії у разі незгоди із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) в судовому порядку мають тільки роботодавець, потерпілий, або члени його сім'ї чи особа, яка представляє його інтереси.
Зазначаючи про наявність майнових інтересів Відділення Фонду у зв'язку з тим, що акт, складений за формою Н-1, є підставою для проведення страхових виплат, позивач не навів доказів порушення відповідачами «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», які б могли бути підставою для визнання оскаржуваних актів спеціального розслідування нещасного випадку за формами Н-1 та Н-5 від 04 березня 2011 року незаконними.
У зв'язку з цим суд першої інстанції правильно відмовив Відділенню Фонду у задоволенні його позову.
Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повна ухвала складена 03 серпня 2012 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: Л.В.Михайлів
Н.О.Соколан