ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 

02 липня 2008 р.

№ 30/351

 

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого

Подоляк О.А.

 

суддів :

Грека Б.М., Дерепи В.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ТОВ "Енергомонтажвентиляція"

 

на  постанову

від 24.04.2008 р. Львівського  апеляційного господарського суду

 

у справі

№ 30/351

 

за позовом

ВАТ "Західенерго"

 

до	ТОВ "Енергомонтажвентиляція"

 

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача

СПД ОСОБА_1; ВАТ "Добротвірська теплова  електрична станція-2"; Червоноградське міжрайонне бюро технічної інвентаризації

 

про	витребування майна та усунення  перешкод в користуванні майном

 

за участю представників:

 

від позивача

-  Кравчук В.М.

 

від відповідача

-  ОСОБА_3

 

від третьої особи-1

-  ОСОБА_2, ОСОБА_3

 

від третьої особи-2

-          Галецький В.Т.,     Добровольська О.Л.

 

від третьої особи-3

-  не з'явились

 

В С Т А Н О В И В:

 

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.03.2008 р. (суддя Мороз Н.) в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 р. (судді: Юрченко Я.О., Якімець Г.Г., Зварич О.В.) рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2008 р. скасовано, позов задоволено: витребувано у ТОВ "Енергомонтажвентиляція" та зобов'язано повернути ВАТ "Західенерго" нерухоме майно -службово-побутовий корпус, контрольно-пропускний пункт, автостоянку, виробничий корпус, що розташовані в с. Матяші по вул. Центральній, 14-в Кам'янко-Бузького району Львівської області; усунуто перешкоди в користуванні вищевказаним нерухомим майном шляхом виселення із приміщень ТОВ "Енергомонтажвентиляція".

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Енергомонтажвентиляція" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111⁵ ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР від 01.12.1986 р. № 317 ПС "Про затвердження проекту на розширення та реконструкцію Добротвірської ГРЕС енергоблоками 3*215 МВт" затверджено проект розширення та реконструкції Добротвірської ДРЕС автоматизованими енергоблоками.

В подальшому, наказом Міністерства енергетики і електрифікації Української РСР від 23.07.1991 р. № 6пс "Про затвердження проекту розширення та реконструкції Добротвірської ДРЕС автоматизованими енергоблоками 3*215 МВт, смт. Добротвір Львівської області" затверджено відкоригований проект розширення та реконструкції Добротвірської ДРЕС автоматизованими енергоблоками, розроблений Львівським відділенням інституту "Теплоенергопроект". Замовником будівництва виступила Добротвірська ГРЕС.

Проаналізувавши розшифровку витрат 8 глави зведеного кошторисного розрахунку (Об'єктний кошторис № 8/262-101) "Тимчасові будівлі та споруди" в групі "Об'єднані господарства (АПО, ЮЕСМ, ОГМ, ОГЕ)", акти виконаних робіт за 1987-1992 р. р., в яких зазначено найменування замовника (Добротвірська ГРЕС), положень наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 13.09.1993 р. № 143, наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.03.1995 р. № 50, наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 16.08.1995 р., акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 17.07.1995 р. Державного підприємства "Західенерго" та акту інвентаризації, свідоцтва про державну перереєстрацію від 18.04.2000 р. ВАТ "Західенерго", суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що спірні об'єкти були збудовані на замовлення Добротвірської ГРЕС, єдиним правонаступником якої станом на 1997 р. була ДАЕК "Західенерго", на даний час -ВАТ "Західенерго", якому спірні об'єкти і належали на праві власності.

Судом встановлено, що спірне майно належало до тимчасових будівель та споруд, які відповідно до вимог п. 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445, не підлягали реєстрації, а тому захист прав на такі будівлі та споруди не міг залежати від наявності реєстрації.

Також апеляційним судом підставно враховано, що належність спірних об'єктів ДАЕК "Західенерго" (правонаступник -ВАТ "Західенерго") до створення ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" (30.06.1998 р.) учасниками спору не оспорювалось.

Наказом Фонду державного майна України та Міністерства енергетики та електрифікації України від 02.04.1997 р. № 402/85 "Про заходи щодо завершення будівництва другої черги Добротвірської ТЕС" ДАЕК "Західенерго" доручено створити до 01.06.1997 р. на базі майна об'єкту незавершеного будівництва другої черги Добротвірської ТЕС ВАТ "Добротвірська ТЕС-2".

Вказане товариство було зареєстроване 30.06.1998 р. і згідно установчих документів не є правонаступником ДАЕК "Західенерго" та не створювалося внаслідок реорганізації останньої.

Апеляційним господарським судом досліджено, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" від 23.04.1998 р. (протокол № 2, додаток № 1) затверджено перелік об'єктів, які ВАТ "Західенерго" передало до статутного фонду ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" в обмін на акції, а також їх грошова оцінка.

Відповідно до пункту "є" ст. 36 Закону України "Про господарські товариства" до повноважень установчих зборів акціонерного товариства належить вирішення питання про затвердження оцінки вкладів, внесених у натуральній формі.

Судом апеляційної інстанції правомірно прийнято до уваги рішення установчих зборів ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" від 05.06.2008 р., яким затверджена оцінка внеску ДАЕК "Західенерго" в сумі 196773100 гривень, та досліджено, що згідно рішень загальних зборів акціонерів та акту приймання-передачі об'єктів незавершеного будівництва перелік об'єктів, які були передані ВАТ "Добротвірська ТЕС-2", наведено у переліку № 1 - додатку до цього акту, і серед переданого майна спірного майна не зазначено.

При цьому, судом спростовано твердження відповідача та третьої особи про передання спірних об'єктів до статутного фонду ВАТ "Добротвірська ТЕС-2".

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Апеляційним судом встановлено, що позивач не передавав спірні об'єкти в статутний фонд ВАТ "Добротвірська ТЕС-2", а тому спірне майно з володіння власника -ДАЕК "Західенерго" у зв'язку із створенням ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" не вибувало.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Місцевий господарський суд, пославшись на перебування спірного майна у власності ВАТ "Добротвірська ТЕС-2", не навів жодних правових підстав набуття цього майна у власність, і безпідставно не врахував, що облік майна на балансі не свідчить про право власності на нього.

Матеріали справи свідчать про те, що 12.11.2004 р. ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" укладено з СПД ОСОБА_1 договір купівлі-продажу незавершеного будівництва, а в подальшому 01.06.2006 р. СПД ОСОБА_1 відчужив спірне майно ТОВ "Енергомонтажвентиляція".

Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Не будучи власником спірного майна ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" не мала права його відчужувати СПД ОСОБА_1

В силу ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Правомірно врахувавши, що керівні органи ДАЕК "Західенерго" та його правонаступника ВАТ "Західенерго" не ухвалювали рішень про передачу майна у володіння чи користування ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" чи іншим особам, а також підставно прийнявши до уваги, що спірне майно внаслідок укладенням договору купівлі-продажу спірного майна від 12.11.2004 р. між ВАТ "Добротвірська ТЕС-2" та СПД ОСОБА_1 вибуло з володіння власника -позивача не з його волі, апеляційний господарський суд дійшов підставних висновків про законність та обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є. А захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову.

В силу ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Висновки апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову про витребування майна та про усунення перешкод у користуванні ним відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам  справи,  нормам  матеріального  і  процесуального  права,  є  законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до п. 1 ст. 111⁹ ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111⁵ ГПК України та частин 1, 2 статті 111⁷ ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111⁷ ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

 

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ ГПК України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу ТОВ "Енергомонтажвентиляція" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 р. у справі № 30/351 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

 

 

С у д д і                                                                                           Б. Грек

 

 

                                                                                                        В. Дерепа