Судове рішення #241548
25/115-06-2947

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

01 листопада 2006 р.                                                                                   

№ 25/115-06-2947  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючого

Кривди Д.С.,

суддів:

Жаботиної Г.В.,

Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргу

КП “Центр інженерних досліджень”

на постанову

від 04.07.2006 Одеського апеляційного господарського суду

у справі

№25/115-06-2947

господарського суду

Одеської області

за позовом

ЗАТ БМУ-12 “Одесбуд”

до

КП “Центр інженерних досліджень”

про

визнання повністю недійсною документації, зброшурованої в паспорт земельних ділянок ДП “Одеська ТЕЦ” в частині, що стосується ділянки №1 –земельна ділянка ДП “Одеська ТЕЦ”, та визнання повністю недійсним акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки в натурі по ділянці №1, основна територія ДП “Одеська ТЕЦ”

за участю представників сторін

від позивача:

Артемчук П.П - голова правління, Воскобойніков В.О., дов.

від відповідача:

Класс О.П., дов.


ВСТАНОВИВ:


ЗАТ Будівельно-монтажне управління №12 “Одесбуд” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до КП “Центр інженерних досліджень” про визнання повністю недійсною документації, зброшурованої в паспорт земельних ділянок ДП “Одеська ТЕЦ” в частині, що стосується ділянки №1 –земельна ділянка ДП “Одеська ТЕЦ”, та визнання повністю недійсним акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки в натурі по ділянці №1, основна територія ДП “Одеська ТЕЦ” (м. Одеса, вул. Церковна, 29).

Ухвалою від 26.04.06 господарський суд Одеської області (суддя Малярчук І.А.) припинив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що предметом оскарження є документація, зброшурована в паспорт земельних ділянок ДП “Одеська ТЕЦ”, та акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки в натурі по ділянці №1, які не є актами в розумінні ст. 12 ГПК України, що визначає підвідомчі господарським судам спори.

Постановою від 04.07.06 Одеський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. –головуючий, Сидоренко М.В.,  Таценко Н.Б.) вказану ухвалу скасував, а справу направив на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова вмотивована тим, що суд першої інстанції помилково припинив провадження у справі, оскільки суд не встановив обставин порушення прав позивача і визнав спір не підвідомчим господарським судам.

Ухвалою від 19.09.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга   підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначили суду першої та апеляційної інстанцій, предметом позову в справі є документація, зброшурована в паспорт земельних ділянок, та акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки в натурі, які, на думку позивача, порушують його права  користувача земельною ділянкою з мотивів, викладених у позові.

За висновком суду апеляційної інстанції, дійшовши висновку, що документація, зброшурована в паспорт земельних ділянок, та акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки в натурі не є правовими актами в розумінні законодавства, суд першої інстанції повинен був проаналізувати відповідність обраного позивачем способу захисту його цивільного права вимогам законодавства і вирішити спір по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним  засадам  цивільного інтересу.

Суд першої інстанції прийняв до провадження позовну заяву, в якій позивач просить визнати повністю недійсною документацію, зброшуровану в паспорт земельних ділянок ДП „Одеська ТЕЦ” в частині, що стосується ділянки №1 –земельна ділянка ДП „Одеська ТЕЦ” та визнати повністю недійсним акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки в натурі по ділянці №1, основна територія ДП „Одеська ТЕЦ”, вул. Церковна, 29.

Здійснюючи розгляд справи, суд першої інстанції встановив, що предметом оскарження є документація, яка має інформаційний характер, технічна документація визначення земельної ділянки, що не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України. Тобто вказані документи не породжують правових наслідків, не змінюють чи припиняють права позивача згідно зі ст.ст. 11, 15 ЦК України.

Визначений судом першої інстанції вид документів є землевпорядною документацією, передбаченою ст.ст. 125, 181, 184, 186, 194, 198 Земельного кодексу України, яка містить певні відомості, інформацію про місце розташування, правовий режим, межі земельних ділянок тощо, що засновані на  рішеннях, правочинах та здійсненому комплексі робіт.

Суд апеляційної інстанцій не прийняв до уваги встановлений судом вид документації та дійшов висновку про незабезпечення судом першої інстанції захисту прав позивача у суді.

Обґрунтовано посилаючись на положення ст. 1 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, апеляційна інстанція дійшла хибного висновку, що тільки після дослідження обставин у справі та визначення невідповідності предмету позову встановленим законом способу захисту прав, суд повинен відмовити у позові, оскільки право звернення до господарського суду допускається за захистом порушеного права у спосіб визначений законом.

Предметом позову і спору по справі, як встановлено судом першої інстанції і не спростовано судом апеляційної інстанції, є документи, які за своїм змістом не є актами, що породжують правові наслідки, змінюють чи припиняють права позивача, а спір щодо інформації чи відомостей документів не є предметом  розгляду такого спору в господарському суді, тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України даний спір не підвідомчий господарським судам.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що прийнята  судом апеляційної інстанції постанова не відповідає вимогам процесуального законодавства і підлягає скасуванню, а касаційна скарга –задоволенню у повному обсягу.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:


1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.06 у справі №25/115-06-2947 скасувати, а ухвалу господарського суду Одеської області від 26.04.06 у цій справі залишити без змін.


Головуючий                                                                                Д.Кривда


Судді                                                                                                    Г.Жаботина


                                                                                                    А.Уліцький


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація