ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ                                                                                                                        

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

5 березня 2008 року                                                           м. Київ

          Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,         

при секретарі судового засідання Семяністій С.Л.,        

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська та судді цього суду ОСОБА_2 про визнання не чинною ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду від 02 березня 2005 року в частині повернення держмита, стягнення суми державного мита,  провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська та судді цього суду ОСОБА_2 про визнання не чинною ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду від 02 березня 2005 року в частині повернення держмита та стягнення з відповідачів суми державного мита.

Вимоги обґрунтував тим, що 11 лютого 2005 року та повторно             01 березня 2005 року позивач відмовився від позовних вимог у справі за своїм позовом до ПКФ "Люсер" про стягнення суми. В цій же заяві він просив повернути сплачене державне мито в розмірі 1700,00 гривень. Однак ухвалою судді  Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від  02 березня 2005 року йому відмовлено в поверненні сплаченого державного мита, а провадження у справі закрито.

Просив суд визнати не чинною ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_2 від 02 березня 2005 року в частині відмови в поверненні сплаченого державного мита, стягнути з відповідачів суму неповернутого державного мита у розмірі 1700,00 гривень та судовий збір у розмірі 17 гривень. 

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2006 року указаний позов повернуто позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня  2006 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.

У касаційній скарзі  ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та другої інстанцій.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя суду першої інстанції виходив з того, що цей спір не є справою адміністративної юрисдикції та повинен вирішуватися в цивільно-процесуальному порядку в межах розгляду цивільної справи, за якою було сплачено державне мито.

Такий висновок не відповідає приписам адміністративного судочинства.

Так, суд першої інстанції правильно встановивши, що такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, не правильно застосував норми процесуального права. Оскільки з наведених  підстав суддя не повертає позовну заяву, а відповідно до частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовляє у відкритті провадження у справі.

Виходячи з зазначеного вище ухвала Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2006 року є незаконною, так як прийнята з порушенням норм процесуального права.

Також є незаконною ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня  2006 року, якою ухвалу суду першої інстанції скасовано та у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.

Компетенція суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду визначена статтею 199 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо відмови у відкритті провадження у справі. Крім того, відповідно до статті 109 цього Кодексу вирішення питання щодо відмови у відкритті провадження у справі відносяться лише до компетенції суду першої інстанції.

За таких обставин оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з направленням позовної заяви в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.   

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2006 року скасувати і направити позовну заяву в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

        Головуючий                                                         М.І. Смокович

   судді                                                         Т.Ф. Весельська

                                                                                     С.А. Горбатюк                                                

                                                                                                                                             О.В. Мироненко

                                                                                                                                              Т.А. Чумаченко