ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 жовтня 2006 р.

№ 28/179

              

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М. Харченка В.М.

розглянувши касаційну   скаргу

ВАТ "Мода-Сервіс"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 року

у справі за позовом до

Приватного виробничо-комерційного підприємства "ЮПІ" ВАТ "Мода-Сервіс"

про	стягнення коштів

      

       В С Т А Н О В И В:

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 року стягнуто з ВАТ "Мода-Сервіс" на користь приватного виробничо-комерційного підприємства "ЮПІ" 34 074,84 грн. на відшкодування збитків та 1 196 грн. судових витрат, а також зобов’язано повернути у технічно-придатному стані обладнання для фотолабораторії.

Ухвалою того ж суду від 22.06.2006 року вжито заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок №14 на вул. Центральній м. Дніпропетровська та заборонено виконкому Дніпропетровської міської ради та управлінню статистики вносити зміни до державного реєстру, щодо виключення з нього відповідача, а державному реєстратору –реєструвати зміни та доповнення до установчих документів та припинення діяльності відповідача.

Переглядаючи ухвалу господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, постановою від 12.09.2006 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд залишив ухвалу без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на незаконність арешту нерухомого майна і просить ухвалу господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін після оголошеної у судовому засіданні 19.10.2006 року перерви до 26.10.2006 року, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право

вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заходи щодо забезпечення позову визначні ст.67 ГПК України і передбачають: накладання арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві; заборону відповідачеві вчиняти певні дії; заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом арешту нежитлового приміщення, суд послався на необхідність забезпечення позову і, з власної ініціативи, заборонив державним установам реєструвати зміни до установчих документів і ліквідацію відповідача.

Проте, при цьому, суд не врахував, що питання внутрішньої організаційної роботи відповідача, як акціонерного товариства, не були предметом спору і права на таку заборону, відповідно до ст.67 ГПК України, суд не мав.

Не є предметом спору і нежитлове приміщення на вул. Центральна,14 м. Дніпропетровська, позов заявлено щодо збитків, які можуть відшкодовуватися за рішенням суду примусово у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Глава 6 зазначеного закону визначає послідовність звернення стягнення на окремі види майна юридичної особи, грошові кошти (стаття 63), інше майно, і в першу чергу –майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві; у другу чергу –інші матеріальні цінності, а у третю чергу –об’єкти нерухомого майна (стаття 64).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд на зазначене уваги не звернув, наявність майна, яке б у першу чергу могло забезпечити виконання рішення суду у межах суми позову не з’ясував, а тому вжиті ним заходи не можна визнати обґрунтованими, а прийняте з цього приводу судове рішення законним.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 року та  постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 року скасувати.

Питання щодо вжиття заходів до забезпечення позову передати на вирішення господарському суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк                                                                                                           

                                                                                                

                                                                                            В.М. Харченко