Справа №1100 2006р.                           Головуючий у 1 інстанції:   ЛемакО.В.

Категорія  29                                                                   Доповідач:   ДроботяВ.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 10 дня Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого-Дроботі В.В. суддів - Власова С. 0.,Собослой ГГ. при секретарі - Махмутовій В.Ю.

з участю - апелянтки, представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 квітня 2006року, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство «Житловий ремонтно-експлуатаційний район №5» м.Ужгорода пред'явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості по комунальним платежам.

Позивач зазначав, що відповідачка є власником АДРЕСА_1Вказаний будинок та прибудинкова територія обслуговуються працівниками ЖРЕР №5. За останні три роки його працівниками жильцям будинку, в тому числі й відповідачці, надавались послуги по вивозу сміття, освітленню сходових кліток, дератизації, прибирання прибудинковоі території, обслуговування димовентканалів, утримання аварійної служби, обслуговування внутрибудинкових систем постачання, по здійсненню поточних ремонтів під "іздів, даху, підвалів. Сума заборгованості складає 790, 69 грн.

Посилаючись на те, що відповідачка не бажає у добровільному порядку сплатити вартість наданих їй послуг, позивач просив стягнути заборгованість примусово.

Рішенням суду позов задоволено.

В апеляційній скарзі апелянтка просить рішення скасувати, ухваливши нове про відмову у позові. Вказує на те, що позивач не надав обгрунтування своїх вимог, точного розміру кожної послуги, а суд не врахував те, що більша частина послуг, зазначених у переліку позивача, їй фактично не надавалась.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Є доведеним, що відповідачка з жовтня 2002 року є власником чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1(а.с. 32, 33)

Як ствердили сторони спору в межах трьохрічного строку позовної давності вона не сплачувала позивачеві жодних платежів з утримання будинку і прибудинкових територій.

При вирішенні спору колегія виходить з вимог cm. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно якої власники квартир багатоповерхових будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинковоі території.

Враховуючи наведене, доводи скарги про те, що лише наймачі повинні приймати участь у цих витратах не заслуговують на увагу.

Заперечуючи проти позову відповідачка зазначала, що окрім вивозу сміття та утримання прибудинкової території, які не були регулярними, решту послуг позивач не надавав.

При визначенні факту надання послуг та розміру заборгованості колегія виходить з вимог cm. cm. 60,303, 304 ЦПК України і вирішує спір на підставі наданих сторонами доказів (а. с. 26, 36, 37, 62-83).

Колегія суддів приймає як належні докази надання послуг відповідачці у 2003-05 роках договора, акти виконаних робіт та додатки до них, якими стверджуються вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, поточний ремонт систем центрального опалення та водовідведення, а також: дератизація у 2003 та 2005 роках.

Розмір цих послуг становить 493 грн 13 коп.

Колегія відхиляє як докази документи, надані відповідачкою, які за її твердженням свідчать про самостійні витрати щодо будинку у цей період, оскільки замовлення на дератизацію відповідачкою зроблено у березні 2006року, а придбання труб у грудні 2003 року не може слугувати доказом ремонту загальних систем спірного будинку.

Позивач не надавг, доказів, а отже не довів свої вимоги в частині надання послуг по освітленню сходових кліток, обслуговуванню димо-вентканалів, утриманню аварійних служб та обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж: водо-теплопостачання та водовідведення, тому на цю суму розмір заборгованості підлягає зменшенню.

Решта доводів скарги не заслуговують на увагу.

Згідно ч.4 cm. 10 зазначеного вище Закону комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані надавати мешканцям послуги за державними розцінками і тарифами. Контроль за додержанням розцінок і тарифів здійснюють фінансові органи.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які зауваження фінансових органів щодо розцінок, які позивач визначив відповідачці, то вони колегією приймаються як встановлений факт.

Керуючись ст.ст. 307,309, 316 ЦПК України колегія суддів, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 квітня 2006 року змінити, зменшивши розмір заборгованості, що підлягає стягненню с ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Житловий ремонтно-експлуатаційний район №5» м.Ужгорода з 790 грн.69 коп. до 493 грн. 13 коп. (четиреста дев'яносто три гривні 13 кот.)

Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.