ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну   скаргу  суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р.

у справі                          №30/205  господарського суду м. Києва

за позовом                 суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1

до відповідача              Товариства з обмеженою відповідальністю “БЦ”

про                              стягнення 50 000грн.

за участю представників:

СПД ОСОБА_1 -не з'явилися;

ТОВ “БЦ” -не з'явилися

в с т а н о в и л а :

суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом та просив суд стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю “БЦ” 50 000грн.

Вимоги позивача обґрунтовані не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих юридичних послуг згідно з договором від 02.03.2005р. (а.с.6-7).

Одночасно з поданням позовної заяви, СПД ОСОБА_1 заявлено клопотання про накладення арешту на майно відповідача та заборони на його відчуження, а також заборони приймати рішення щодо реорганізації та ліквідації товариства (а.с.7,13).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.02.2005р. з метою забезпечення позову  заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам відчужувати майно,  яке є власністю ТОВ “БЦ”, а також забороною будь-яким органам приймати рішення про реорганізацію або ліквідацію ТОВ “БЦ” до вирішення справи по суті (а.с.1-3). 

Вживаючи заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що акціонерами ТОВ “БЦ” внесено до порядку денного позачергових  зборів учасників, які відбудуться 18.02.2006р., питання ліквідації товариства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. ухвалу господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. залишено без змін (а.с.25-27).

17.07.2006р. до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга СПД Колесника О.І., у якій скаржник просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. скасувати, а ухвалу господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. доповнити словами: “заборону відчуження нерухомого майна ТОВ “БЦ” внести до Єдиного реєстру заборон відчуження  об'єктів нерухомого майна”.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судами норм процесуального права, а саме ст.ст.66,67,104 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.111¹³ ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський  суд  за  заявою сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з  своєї ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   Забезпечення позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі,   якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належать, зокрема: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії або заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Звертаючись до суду з даним позовом, СПД  ОСОБА_1 просив суд поновити його право шляхом стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 50 000грн. Разом з тим, судом заходи до забезпечення позову вжити без врахування можливого у даній справі способу захисту, який обрано позивачем, і з урахуванням якого може бути прийнято рішення у даній справі  (щодо задоволення позову та стягнення грошової суми) (також див. п.6 роз'яснення президії ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611).

Так, відповідно до оскаржуваної ухвали, зокрема, відповідачу та будь-яким іншим особам заборонено відчужувати майно, яке є власністю ТОВ “БЦ” . Разом з тим, все майно товариства не є предметом спору у даній справі; дії інших осіб,  яким заборонено відчужувати майно відповідача, не стосуються предмета спору у даній справі -виконання відповідачем зобов'язань за договором від 02.03.2005р.

Крім того, забороняючи будь-яким органам приймати рішення про реорганізацію або ліквідацію ТОВ “БЦ”, суд першої інстанції не зазначив яким чином такі дії стосуються предмета спору у даній справі.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції, в порушення вимог вищенаведених норм процесуального права, безпідставно задоволено клопотання позивача щодо застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу -ТОВ “БЦ” та будь-яким іншим особам відчужувати майно, яке є власністю відповідача, а також заборони будь-яким органам приймати рішення про реорганізацію або ліквідацію ТОВ “БЦ”. На зазначені порушення норм процесуального права не звернув увагу суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу господарського суду м. Києва від 13.02.2006р.

За таких обставин,  постанова Київського апеляційного господарського суду від  11.04.2006р. та ухвала господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.111⁵,111⁷, 111⁹- 111¹¹, 111¹³  ГПК України, колегія суддів                                           

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. у справі №30/205 скасувати.

3. Справу повернути до господарського суду м. Києва.

          Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                 Васищак І.М.   

                                                                                             Палій В.М.