Судове рішення #24147908

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


31 липня 2012 р. Справа № 53290/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:


головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів Улицького В.З., Запотічного І.І.,


розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 7 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про стягнення заборгованості, -


В С Т А Н О В И В :


11.03.2011 року, як видно з поштового штампу на конверті позивач позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеній до категорії 3 у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії в межах строку позовної давності із дотриманням вимог ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач проживає у АДРЕСА_1, яке згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони гарантованого добровільного відселення та наділена правом на отримання доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, а відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір нарахованої та виплаченої позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії є значно меншим ніж передбачено ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що в свою чергу є порушенням його конституційних прав та свобод.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.07.2011 року, позов задоволено.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу, як особі, віднесеній до третьої категорії, не працюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, згідно ст.39 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11 вересня 2010 року по 11 березня 2011 року включно. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати і виплатити позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.1 та ч. 2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11 вересня 2010 року по 11 березня 2011 року з врахуванням ст.53 Закону України « Про державний бюджет України на 2010 рік», ст.22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» і виплачених сум та як особі, яка віднесена до третьої категорії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ч.2 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за вказаний період із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв в межах наданої компетенції та у відповідності до вимог законодавства, зокрема чинних постанов Кабінету Міністрів України. Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цим Законом та не може застосовуватись при призначенні пенсії передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є особою який постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення та віднесений до 3-ої категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 3 ст. 22 Конституції України зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення - провадиться доплата в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Згідно із ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно із пп. пп. 9, 13 п. 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: частини першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України», а текст статті 51 викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно із положеннями частини 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому при визначенні розміру оспорюваних виплат слід застосовувати норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанов Кабінету Міністрів України, на що посилається апелянт.

Із змісту статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом і не може застосовуватись для визначення, зокрема, розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.


Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає (ч.9, 10 ст.1832 КАС України).


Керуючись ст.ст. 160, 1832, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,


У Х В А Л И В :


Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області залишити без задоволення.


Постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 7 липня 2011 року по справі № 2а-7680/11 залишити без змін.


Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам.


Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.


Головуючий: Р.М. Гулид


Судді : В.З. Улицький


І.І. Запотічний






















































  • Номер: 6-а/754/2/24
  • Опис:
  • Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 2-а-7680/11
  • Суд: Деснянський районний суд міста Києва
  • Суддя: Гулид Р.М.
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 09.01.2024
  • Дата етапу: 25.01.2024
  • Номер: 2-аво/754/1/24
  • Опис:
  • Тип справи: на заяву у адміністративних справах (2-асз, 2-ар, 2-аво, 2-адр, 2-азз, 2-аі)
  • Номер справи: 2-а-7680/11
  • Суд: Деснянський районний суд міста Києва
  • Суддя: Гулид Р.М.
  • Результати справи: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.01.2024
  • Дата етапу: 25.01.2024
  • Номер: 6-а/754/3/24
  • Опис:
  • Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 2-а-7680/11
  • Суд: Деснянський районний суд міста Києва
  • Суддя: Гулид Р.М.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.02.2024
  • Дата етапу: 01.03.2024
  • Номер: 2-а/1023/9792/11
  • Опис: чорн.пенсія
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-7680/11
  • Суд: Славутицький міський суд Київської області
  • Суддя: Гулид Р.М.
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення ухвали (постанови) першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.04.2011
  • Дата етапу: 20.12.2013
  • Номер: 6-а/754/3/24
  • Опис:
  • Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 2-а-7680/11
  • Суд: Деснянський районний суд міста Києва
  • Суддя: Гулид Р.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.02.2024
  • Дата етапу: 01.03.2024
  • Номер: 6-а/754/2/24
  • Опис:
  • Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 2-а-7680/11
  • Суд: Деснянський районний суд міста Києва
  • Суддя: Гулид Р.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 09.01.2024
  • Дата етапу: 25.01.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація