ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

26 жовтня 2006 р.

№ 15/67

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

 

суддів :

Бакуліної С.В.,  Глос О.І.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

на постанову

від 08.08.2006 року Луганського апеляційного  господарського суду

 

у справі

№ 15/67

 

господарського суду

Луганської області

 

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_2

 

до	ПП ОСОБА_1

 

про	стягнення 23 880,83 грн.

 

в судовому засіданні взяли участь  представники :

 

від позивача:

не з'явились

 

від відповідача:

не з'явились

 

В С Т А Н О В И В:

 

Рішенням Господарського суду Луганської області (суддя Пономаренко Є.Ю.) від 18.04.2006 року по справі № 15/67 у задоволенні позову відмовлено повністю; визнані недійсними договори суборенди НОМЕР_1 та НОМЕР_2, укладені між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1; судові витрати зі сплати державного мита у сумі 238,89 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладені на позивача.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Бородіна Л.І., судді -Лазненко Л.Л., Якушенко Р.Є.) від 08.08.2006 року по справі № 15/67 рішення Господарського суду Луганської області від 18.04.2006 року скасовано; позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 борг у сумі 6260,32 грн., 169,24 грн. пені, 64,30 грн. витрат по держмиту та 35,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовною заявою, 35,82 грн. -за апеляційною скаргою; в решті вимог в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ПП ОСОБА_1 просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 року у справі № 15/67 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме ст.283 ГК України, ст.759 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 29.12.2002 року між Луганським міським комунальним підприємством експлуатаційно-лінійним управлінням автошляхів та ЗАТ “Доля-Схід” укладений договір оренди підземного переходу на перехресті вулиць Советська та Оборонна, за умовами якого Луганське міське комунальне підприємство експлуатаційно-лінійне управління автошляхів передало ЗАТ “Доля-Схід” в оренду строком на 49 років підземний перехід загальною площею 2147 кв.м, що розташований за АДРЕСА_1 (т.1, а.с.70-73).

Метою оренди є експлуатація о6'єкта, проведення його капітального ремонту і реконструкції, а також створення на його площах підземного торговельно-побутового комплексу (п.1.2. договору).

Власником об'єкта є територіальна громада міста Луганська (п.2.2. договору).

Орендарю належить право власності на заново побудовані об'єкти нерухомого майна в об'єкті (підземному переході), які будуть визначені сторонами після затвердження проектно-кошторисної документації шляхом складання додаткової угоди до даного договору і відповідно до чинного законодавства введені в експлуатацію (п.6.9. договору).

Пунктом 2.5 договору від 29.12.2002 року сторони передбачили, що ЗАТ “Доля-Схід” має право передавати в суборенду об'єкт або його окремі частини.

Актом державної технічної комісії про приймання закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 28.12.2004 року, затвердженим рішенням Луганської міської ради НОМЕР_3, прийнятий в експлуатацію торговельно-побутовий комплекс - магазин НОМЕР_4 (п'ята черга) за АДРЕСА_2 місцезнаходження об'єкта: АДРЕСА_1 підземний перехід (т.1, а.с.90-91).

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_5 власником торговельно-побутового комплексу - магазину НОМЕР_4 (п'ята черга), загальною площею 672,4 кв.м, розташованого за АДРЕСА_1, є  ЗАТ “Доля-Схід” (т.1, а.с.121).

13.01.2005 року додатковою угодою до договору оренди від 29.12.2002 року сторони домовилися внести зміни до пункту 1.1 договору оренди від 29.12.2002 року, зазначивши, що предметом оренди є споруда підземного переходу загальною площею 2147 кв.м, розташована за АДРЕСА_1 (т.1, а.с.74).

01.02.2005 року між ЗАТ “Доля-Схід” та ПП ОСОБА_2 (позивачем у справі) укладений договір оренди НОМЕР_6, за умовами якого ЗАТ “Доля-Схід” передало позивачеві у справі в тимчасове користування частину (торговельні павільйони) нежитлового приміщення, а саме: “Торговельно-побутового комплексу - магазина НОМЕР_4” (п'ята черга) за АДРЕСА_2 загальною площею 396,51 кв.м згідно акта приймання-передачі (т.1, а.с.46-50).

Мета оренди - здача частини нежитлового приміщення, а саме: “магазина НОМЕР_4” (п. 1.2. договору).

Відповідно до пункту 4.1. названого договору сторони домовилися, що орендар має право передавати об'єкт оренди (окремі приміщення об'єкта оренди) в суборенду на строк, що не перевищує строк оренди за даним договором.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом 11 місяців (пункт 6.1. договору).

Пунктом 4.3 договору сторони встановили, що на взаємовідносини сторін по даному договору не розповсюджується положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

На виконання вказаного договору ЗАТ “Доля-Схід” передало, а ПП ОСОБА_2 прийняв в оренду “Торговельно-побутовий комплекс - магазин НОМЕР_4” в підземному переході на перехресті АДРЕСА_2 за актом приймання-передачі від 01.02.2005 (т.2, а.с.50).

27.04.2005 року між ПП ОСОБА_2 (позивачем у справі) та ОСОБА_1 (відповідачем у справі) укладений договір суборенди НОМЕР_1, за умовами якого позивач у справі зобов'язався передати відповідачеві у справі в платне тимчасове користування частину (торговельний павільйон НОМЕР_7 загальною площею 19,0 кв.м.) нежитлового приміщення, а саме: “Торговельно-побутового комплексу - магазина НОМЕР_4” (п'ята черга) за АДРЕСА_2.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2005 року (т.1, а.с.22-29).

Відповідно до пункту 4.1 договору позивач зобов'язаний передати відповідачеві в користування об'єкт суборенди не пізніше дати відкриття торгового центру. Точна дата передачі повинна бути вказана в письмовому повідомлення позивача, направленому на адресу відповідача, а передача об'єкта суборенди оформлюється шляхом складання акту прийому передачі об'єкта суборенди, який підписується сторонами, або їх повноважними представниками.

Згідно з пунктом 5.2 договору розрахунки по орендній платі сторони домовилися здійснювати наступним чином:

- не пізніше 5 банківських днів з дня укладення даного договору - за перший місяць оренди;

- протягом 5 календарних місяців з дати укладення договору суборендар оплачує останній (одинадцятий місяць оренди);

- нарахування орендної плати здійснюється з дати двостороннього підписання акта відкриття (початку роботи) об'єкта суборенди згідно з додатком № 2 до договору;

- орендна плата за другий та наступні місяці оренди здійснюється суборендарем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендаря щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному згідно з додатком № 2 до договору.

Крім платежів по оренді суборендар згідно з пунктами 5.3, 5.4 договору зобов'язався компенсувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалювання тощо) протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунків орендарем, а також витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням та утриманням об'єкта оренди, які включають у себе: витрати по охороні торговельного центру, прибирання місць загального користування і території, вивіз твердих побутових відходів, обслуговування систем вентиляції, протипожежної сигналізації тощо на підставі рахунків орендаря щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, що передує тому, за який здійснюється оплата.

Орендна плата згідно додатку № 2 до договору суборенди за перший, другий, третій місяці оренди складає 159 грн. 00 коп. за 1 кв.м, загальна площа об'єкта - 19,0 кв.м, загальна вартість орендованої площі складає 3021 грн.

00 коп.; орендна плата за четвертий та наступні місяці оренди складає 212 грн. 00 коп. за 1 кв.м, загальна площа об'єкта - 19, 0 кв.м, загальна вартість орендованої площі складає 4 028 грн. 00 коп.

Експлуатаційні послуги відповідно: плата за 1 кв.м складає 5 грн. 30 коп., загальна вартість послуг складає 100 грн. 70 коп. (т.1, а.с.28).

Торговельний павільйон НОМЕР_7 згідно акту відкриття почав свою роботу з 10.06.2005 року (т.1, а.с.30).

Листом від 26.09.2005 року позивач, відповідно до пункту 9.2 договору суборенди НОМЕР_1 повідомив відповідача про одностороннє розірвання з ініціативи орендаря договору суборенди від 27.04.2005 року НОМЕР_1 у зв'язку з невиконанням суборендарем умов розділу 5 договору суборенди щодо орендної плати за користування приміщенням торговельного павільйону (т.1, а.с.38).

Додатковою угодою від 26.09.2005 року до договору суборенди від 27.04.2005 року НОМЕР_1 сторони за договором, ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_1, а також ПП ОСОБА_3 дійшли згоди про заміну сторони в договорі суборенди шляхом уступки прав та обов'язків суборендаря ОСОБА_1. новому суборендарю - ПП ОСОБА_3 (т.1, а.с.99).

За розрахунком позивача за відповідачем утворився борг по орендній платі, за комунальні та експлуатаційні платежі по об'єкту суборенди у сумі 6207 грн. 54 коп., яку він заявив до стягнення, а також 1598 грн. 11 коп. пені за прострочку платежів (т.1, а.с.32).

16.06.2005 року між ПП ОСОБА_2 (позивачем у справі) та ПП ОСОБА_1 (відповідачем у справі) укладений договір суборенди НОМЕР_2, за умовами якого позивач у справі зобов'язався передати відповідачеві у справі в платне тимчасове користування частину (торговельний павільйон НОМЕР_8 загальною площею 39,7 кв.м) нежитлового приміщення, а саме: “Торговельно-побутового комплексу - магазина НОМЕР_4” (п'ята черга) за АДРЕСА_2.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2005 року (т.1, а.с.13-21).

Відповідно до пункту 4.1 договору позивач зобов'язаний передати відповідачеві в користування об'єкт суборенди не пізніше дати відкриття торгового центру. Точна дата передачі повинна бути вказана в письмовому повідомлення позивача, направленому на адресу відповідача, а передача об'єкта суборенди оформлюється шляхом складання акту прийому передачі об'єкта суборенди, який підписується сторонами, або їх повноважними представниками.

Згідно з пунктом 5.2 договору розрахунки по орендній платі сторони домовилися здійснювати наступним чином:

- не пізніше 5 банківських днів з дня укладення даного договору - за перший місяць оренди;

- орендна плата за останній місяць оренди повинна бути сплачена не пізніше 1 календарного місяця з дати двостороннього підписання акта відкриття (початку роботи) об'єкта суборенди;

- нарахування орендної плати здійснюється з дати двостороннього підписання акта відкриття (початку роботи) об'єкта суборенди згідно з додатком № 2 до договору;

- орендна плата здійснюється суборендарем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендаря щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному.

Крім платежів по оренді суборендар згідно з пунктами 5.3, 5.4 договору зобов'язався компенсувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалювання тощо) протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунків орендарем, а також витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням та утриманням об'єкта оренди, які включають у себе: витрати по загальній охороні торговельного центру, прибирання місць загального користування і території, вивіз твердих побутових відходів, обслуговування систем вентиляції, протипожежної сигналізації тощо на підставі рахунків орендаря щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному.

Орендна плата згідно додатку № 2 до договору суборенди за перший, другий, третій місяці оренди складає 159 грн. 00 коп. за 1 кв.м, загальна площа об'єкта - 39,7 кв.м, загальна вартість орендованої площі складає 6312 грн. 30 коп.; орендна плата за четвертий та наступні місяці оренди складає 185 грн. 50 коп. за 1 кв.м, загальна площа об'єкта - 39, 7 кв.м, загальна вартість орендованої площі складає 7 364 грн. 35 коп.

Експлуатаційні послуги відповідно: плата за І кв.м складає 5 грн. 30 коп., загальна вартість послуг складає 210 грн. 41 коп. (т.1, а.с.20).

Торговельний павільйон НОМЕР_8 згідно акту відкриття почав свою роботу з 13.08.2005 року (т.1, а.с.39).

За доводами позивача договір НОМЕР_2 припинив свою дію 08.11.2005 року - з моменту повідомлення відповідача листом від 08.11.2005 року про розірвання договору суборенди від 16.06.2005 року НОМЕР_2 відповідно до пункту 9.2 цього договору у зв'язку з невиконанням суборендарем умов розділу 5 договору суборенди щодо орендної плати за користування приміщенням торговельного павільйону НОМЕР_8 (т.1, а.с.59).

За розрахунком позивача за відповідачем утворився борг по орендній платі, за експлуатаційні платежі по об'єкту суборенди за вересень-листопад 2005 року в сумі 12470 грн. 27 коп., яка була заявлена до стягнення, а також 3446 грн. 39 коп. пені за прострочку платежу (т.1, а.с.31).

В процесі апеляційного розгляду справи судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що при первісному розрахунку суми боргу позивачем не була взята до уваги оплата суборенди відповідачем у сумі 3121 грн. 70 коп., сплачена за платіжним дорученням НОМЕР_9 (т.2, а.с.54).

04.08.2006 року, дана сума була зарахована ним в рахунок погашення боргу по орендній платі за користування іншим павільйоном, що не є об'єктом суборенди за спірним договором.

Згідно уточненого розрахунку, наданого позивачем до Луганського апеляційного господарського суду, сума боргу по орендній платі та експлуатаційним платежам складає 9348 грн. 57 коп. (12470 грн. 27 коп. - 3121 грн. 70 коп.) за жовтень, листопад 2005 року (т.2, а с. 74).

Відповідач заперечує проти факту оренди приміщення торговельного павільйону НОМЕР_8 у вересні-листопаді 2005 року посилаючись на те, що з 14.09.2005 року доступ до об'єкта оренди був їй обмежений позивачем, що зафіксовано в постанові Ленінського РВ ЛМУ УМВС в Луганській області про відмову у порушенні кримінальної справи (т.2, а.с.67).

За розрахунком відповідача борг по орендній платі та експлуатаційним платежам по договору суборенди від 16.02.2005 року НОМЕР_2 (торговий павільйон НОМЕР_8) відсутній, сума переплати складає 2490 грн. 33 коп. (т.2, а.с.85).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 18.04.2006 року визнані недійсними договори суборенди від 27.04.2005 року НОМЕР_1 та від 16.06.2005 року НОМЕР_2, укладені між сторонами у справі, та у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду з посиланням на статті 203, 215 Цивільного Кодексу України мотивоване суперечністю договорів суборенди НОМЕР_1 та НОМЕР_2, на підставі яких заявлений позов про стягнення боргу, актам цивільного законодавства, зокрема статті 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, що стало підставою для визнання названих договорів суборенди недійсними відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з цим, а також за недоведеністю факту передачі спірного об'єкта в суборенду вимоги позивача визнані судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Предметом даного спору є стягнення боргу, який утворився при розрахунках за договорами суборенди торговельних павільйонів НОМЕР_8, НОМЕР_7торговельно-побутового комплексу-магазину НОМЕР_4 (п'ята черга) за АДРЕСА_2, укладеними між сторонами у справі 27.04.2005 року та 16.06.2005 року.

Апеляційний суд вірно відзначив, що при розгляді даної справи місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що об'єкт оренди за чотирма договорами, а саме: від 29.12.2002 року, від 01.02.2005 року та від 27.04.2005 року і від 16.06.2005 року на момент їх укладення є об'єктом комунальної власності, належав на праві власності територіальній громаді м. Луганська, а тому оренда цього майна регулюється Законом України “Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон про оренду).

Проте, як свідчать матеріали справи предметом договору від 29.12.2002 року між Луганським міським комунальним підприємством експлуатаційно-лінійним управлінням автошляхів та ЗАТ “Доля-Схід” є споруда підземного переходу, тоді як об'єктом договорів від 01.02.2005 року між ЗАТ “Доля-Схід” та ПП ОСОБА_2 і від 27.04.2005 року, 16.06.2005 року між ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_1 є торговельні павільйони торговельно-побутового комплексу - магазина НОМЕР_4 (п'ята черга), розташованого за АДРЕСА_2.

Власником цього торговельно-побутового комплексу - магазину НОМЕР_4 (п'ята черга) є ЗАТ “Доля-Схід”, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_5 (т.1, а.с.121), при видачі якого даному об'єкту присвоєна АДРЕСА_1.

Закон про оренду безпосередньо поширює свою дію на відносини щодо передачі на підставі договору в строкове і платне володіння і користування лише майна, що є державною або комунальною власністю, і не спрямований на пряме регулювання відносин щодо майна інших форм власності.

Частиною 1 пункту 4 статті 1 Закону України про оренду передбачена лише можливість застосування норм названого Закону до оренди майна інших форм власності, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Це означає, що сторони договору оренди майна інших форм власності можуть обумовити в договорі про незастосування зазначеного Закону до їх договірних відносин. Тобто якщо така умова є в договорі, то Закон про оренду не застосовується.

Як було вказано вище, пунктом 4.3 договору оренди від 01.02.2005 року торговельних павільйонів торговельно-побутового комплексу - магазину НОМЕР_4 (п'ята черга) сторони за договором, ЗАТ “Доля-Схід” та ПП ОСОБА_2, встановили, що на взаємовідносини сторін по даному договору не розповсюджуються положення Закону про оренду (т.1, а.с.47 зв.).

Договір суборенди є похідним від договору оренди і зберігає свою чинність поряд з договором оренди.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (частина 3 статті 774 Цивільного кодексу України).

Отже, на договори суборенди торговельних павільйонів НОМЕР_8, НОМЕР_7торговельно-побутового комплексу - магазину НОМЕР_4 (п'ята черга), які є похідними від договору оренди цього майна, не розповсюджуються положення Закону про оренду.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції дійшла правомірного висновку, що умови договору суборенди не протирічать умовам договору оренди та нормам Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та Господарського кодексу (далі - ГК) України, які регулюють спірні взаємовідносини з урахуванням особливостей регулювання майнових відносин у сфері господарювання (стаття 9 ЦК України).

Так, відповідно до статті 283 ГК України, яка кореспондується з нормами статті 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк дії договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (стаття 774 ЦК України).

Договором оренди НОМЕР_6 на орендаря, ОСОБА_2 (пункт 2.2.1 договору), покладено зобов'язання використовувати об'єкт оренди відповідно до його мети призначення, а саме: здачі нежитлового приміщення в суборенду (пункт 1.2 договору).

Отже, згода наймодавця, ЗАТ “Доля-Схід”, на передачу майна в суборенду, надана наймачеві за умовами договору оренди.

Строк дії договорів суборенди (до 31.12.2005 року) не перевищує строку дії договору оренди від 01.02.2005 року (одинадцять місяців - до 01.02.2006 року).

Таким чином, умови договорів суборенди від 27.04.2005 року та від 16.06.2005 року відповідають умовам та меті договору оренди від 01.02.2005 року.

Факт передачі торговельних павільйонів НОМЕР_8, НОМЕР_7 в суборенду підтверджується актами відкриття цих павільйонів від 10.06.2005 року та від 13.08.2005 року, які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень (т.1, а.с.30, 39).

Пунктами 5.2.1 договорів суборенди сторони передбачили, що нарахування орендної плати здійснюється з дати двостороннього підписання акта відкриття (початку роботи) об'єкта суборенди (т.1, а.с.15, 23).

Отже, вказані вище акти відкриття торговельних павільйонів є підставою виникнення зобов'язань відповідача щодо сплати орендної плати, експлуатаційних та комунальних послуг.

Доказами фактичного виконання договору суборенди з боку відповідача є платіжні доручення щодо здійснення платежів за договором суборенди (т.2, а.с.52, 53, 54).

Позивач листом від 26.09.2005 року відповідно до пункту 9.2 договору суборенди повідомив відповідача про одностороннє розірвання з ініціативи орендаря договору суборенди від 27.04.2005 року НОМЕР_1 у зв'язку з невиконанням суборендарем умов розділу 5 договору суборенди щодо орендної плати за користування приміщенням торговельного павільйону (т.1, а.с.38).

Апеляційний суд вірно відзначив, що названа дія відповідає вимогам частини 1 статті 188, частині 3 статті 291 ГК України.

Доказом фактичного припинення договору суборенди від 27.04.2005 року НОМЕР_1 за згодою сторін є додаткова угода до договору суборенди від 27.04.2005 року НОМЕР_1 про заміну сторони в договорі суборенди шляхом уступки прав та обов'язків суборендаря ОСОБА_1. новому суборендарю - ПП ОСОБА_3 Додаткова угода підписана ПП ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 26.09.2006 року (т.1, а.с.99).

З огляду на наведене апеляційний суд дійшов вірного висновку, що позивачем доведений суду факт дії договору суборенди від 27.04.2005 року

НОМЕР_1 у період з 10.06.2005 року до 25.09.2005 року та наявність заборгованості з орендної плати у сумі 6075 грн. 62 коп. та експлуатаційних платежів у сумі 184 грн. 70 коп. за серпень та 25 днів за період з 01.09.2005 року по 25.09.2005 року, розмір яких встановлений у фіксованих сумах згідно додатку № 2 до договору суборенди (т.1, а.с.28).

Позовні вимоги щодо стягнення комунальних послуг по договору

НОМЕР_1 за період з червня по вересень 2005 року (т.1, а.с.32) судовою колегією апеляційної інстанції визнані необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено підстав нарахування цих платежів, а саме: відсутні первинні документи, що підтверджують фактичне використання вказаних позивачем обсягів води та електроенергії за спірний період.

При визначенні розміру пені (0,5%) позивачем помилково не враховані вимоги статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, яка встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня за несвоєчасну сплату орендної плати та експлуатаційних платежів за період з 21.07.2005 року (пункти 5.2.2, 5.4 договору суборенди - т.1, а.ч.32) по 25.09.2006 року (період, заявлений позивачем) стягнута в сумі 169 грн. 24 коп.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо боргу, який утворився при розрахунках за договором суборенди від 27.04.2005р. НОМЕР_1, та пені за прострочення платежів суд правомірно визнав обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, у сумі 6260 грн. 32 коп. боргу по орендній платі та експлуатаційним платежам, і 169 грн. 24 коп. пені.

Заперечення відповідача щодо терміну припинення користування ним об'єктом оренди за договором від 27.04.2005 року НОМЕР_1 спростовуються фактичними обставинами справи, наведеними вище.

Разом з тим, судовою колегією прийняті до уваги заперечення відповідача щодо факту припинення користування приміщенням торговельного павільйону НОМЕР_8 з 14.09.2005 року та звільнення його від орендної плати та експлуатаційних платежів з цієї дати, виходячи з наступного.

Як було вказано вище, факт обмеження доступу ПП ОСОБА_1. до об'єкту суборенди - торговельного павільйону НОМЕР_8 ТРЦ “Перекрёсток” з 14.09.2005 року зафіксований в постанові Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.10.2005р. (т.2, а.с.67). При цьому в названій постанові зазначено, що підставою обмеження орендарем доступу суборендаря за договором суборенди від 16.06.2005р. НОМЕР_2 стало наявність заборгованості по орендній платі.

Проте, як свідчать матеріали справи, торговельний павільйон НОМЕР_8 згідно акту відкриття почав свою роботу 13.08.2005 року (т.1, а.с.39). За умовами пункту 5.2.1 договору суборенди від 16.06.2005 року НОМЕР_2 орендна плата за приміщення торговельного павільйону НОМЕР_8 за перший місяць оренди здійснюється не пізніше п'яти банківських днів з дня укладення цього договору, за останній місяць оренди - не пізніше 1 календарного місяця з дати двостороннього підписання акту відкриття об'єкта оренди (т.1.а.с.15).

Відповідач за платіжними дорученнями НОМЕР_10 на суму 6312 грн. 30 коп. та НОМЕР_9 на суму 3121 грн. 70 коп. перерахував на користь позивача загальну суму 9304 грн. 99 коп. (т.2, а.с.53, 54).

Позивач в порушення визначеного відповідачем призначення платежу (оплата оренди павільйону НОМЕР_8 за серпень 2005 року) зарахував суму 3121 грн. 70 коп., сплачену за платіжним дорученням НОМЕР_9, в рахунок орендної плати за інший об'єкт оренди, що було встановлено апеляційною інстанцією з пояснень бухгалтера позивача.

Отже, при наявності сплати всіх необхідних платежів за договором суборенди від 16.06.2005 року НОМЕР_2 станом на 14.09.2005 року позивач безпідставно обмежив доступ відповідачеві до орендованого приміщення.

Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, позивачем безпідставно та необґрунтовано заявлені вимоги щодо стягнення боргу по договору суборенди від 16.06.2005 року НОМЕР_2 за період з вересня по листопад 2005 року та пені за прострочку платежів за цим договором.

Враховуючи наведене, постанова Луганського апеляційного господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁸, п.1 ч. 1 ст. 111⁹, ст. 1111Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 від 07.09.2006 року б/н на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 року у справі № 15/67 залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 року у справі № 15/67 -без змін.

 

 

Головуючий-суддя

К.Грейц

 

С у д д і

С.Бакуліна  О.Глос