справа № 415/1938/12

№ провадження 2/415/2562/12

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2012 м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді Похвалітої С.М., при секретарі Тур І.В.,

За участю:

- позивача ОСОБА_1,

- представника позивача ОСОБА_2,

- відповідача ОСОБА_3,

- представника відповідача ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання право на спадкування за законом.

Відповідач, у свою чергу, звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

У своєму позові ОСОБА_1 прохав суд визнати спадковим майном, що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м.; визнати за ним право на спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_5, після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді частки квартири АДРЕСА_1, в якій він мешкає на даний час. Разом з тим, йому та померлому ОСОБА_5 за життя належало по Ѕ частини в даному нерухомому майні, по 1/3 частині за життя ОСОБА_5, по 1/6 частини після смерті його матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2006 року за ним та померлим ОСОБА_5 було визнано право на спадкування по 1/6 частини на квартиру АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 Таким чином, вважає, що він із ОСОБА_5 володіли по Ѕ частини кожний. На даний час він володіє 1/3 частиною квартири та 1/6 частиною, яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_6 відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2006 року, а всього Ѕ частини квартири. За життя померлий ОСОБА_1 не реєстрував належну йому спадкову 1/6 частку квартири після померлої ОСОБА_6, яка була визнана за ним згідно рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2006 року, але фактично володів нею. Також йому відомо, що батько склав заповіт на користь відповідачки, яка є його онукою, у зв'язку з чим постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину. Він намагався переконати відповідача в оформлені спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5, але відповідач відмовилася це зробити, ніяким чином не зробивши дій, направлених на прийняття спадщини. Також, йому відомо, що відповідач заяву про прийняття спадщини в шестимісячний термін не подавала, а тому фактично спадщину не прийняла, в спірній квартирі не зареєстрована. У зв'язку з тим, що він мешкає в спірній квартирі тривалий час, фактично прийняв спадщину, а тому вважає, що він має право на спадкування після смерті ОСОБА_5.

Відповідач ОСОБА_3 у своєму зустрічному позові прохала суд визначити їй додатковий строк для звернення до Першої дніпродзержинської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2; позов ОСОБА_1 в частині визнання за ним права на спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на Ѕ частину квартиру АДРЕСА_1 залишити без задоволення, стягнути судові витрати на її користь з відповідача.

У своєму позові відповідач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дідусь ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, 1/3 частина якої належала померлому, а 1/6 частина згідно рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2006 року після смерті її бабусі ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_5 та бабуся добре ставилися до неї і до її матері ОСОБА_7, яку вони удочерили, а після її смерті в 2005 році, всі клопоти щодо догляду за дідусем лягли на неї. У зв'язку зі станом здоров'я дідуся у 2007 році вона вимушена була переривати своє навчання в Дніпропетровському університеті економіки та права, щотижня провідувати дідуся, готувати йому їжу, прасти, прибирати в квартирі та інше. Позивач приходив до дідуся лише для того, щоб вимагати грошову допомогу, навіть за день до смерті він приходив лаятися із батьком. За останні роки до своєї смерті, ОСОБА_5 час від часу казав, що складе на її ім'я заповіт, але вона не приділяла цим словам достатньої уваги, тому як доглядала за ним, як за рідною людиною не маючи корисної мети. Після смерті дідуся всі клопоти пов'язані з похованням лягли не неї, тобто за її кошти було проведено всі необхідні церемоніальні обряди поховання, поминальні паніхіди та інше. ОСОБА_1 тільки з'явився на похорон та сказав, що встановить пам'ятник батькові на кладовищі. Після смерті дідуся вона направила до нотаріальної контори листа, але не мала грошей та вільного часу для оформлення спадщини та відвідати нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Крім відсутності грошей, вона також мала на руках малолітню дитину та мешкала у гуртожитку в місті Дніпропетровську, а не в місті Дніпродзержинську, а також із позивачем ОСОБА_1 склалися складні стосунки, що унеможливлювало безперешкодно доступ її до квартири. Лише із отриманої позовної заяви ОСОБА_1 їй стало відомо, що дідусь склав на її ім'я заповіт, у зв'язку з чим виникла потреба в наданні додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги прохав суд визнати спадковим майном, що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м.; визнати за ним право на спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м. Посилався на обставини викладені в позові. В задоволенні зустрічних позовних вимог прохав суд відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю. Зазначив, що підстав для поновлення строку для подання заяви на прийняття спадщини відсутні, він неодноразово повідомляв відповідача про наявність ні її ім'я заповіту, який був залишений його батьком ОСОБА_5

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги позивача прохала суд визнати спадковим майном, що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м.; визнати за позивачем право на спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м. Посилалась на обставини викладені в позові. В задоволенні зустрічних позовних вимог прохала суд відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю. Зазначила, що підстав для поновлення строку для подання заяви на прийняття спадщини відсутні, позивач неодноразово повідомляв відповідача про наявність на її ім'я заповіту, який був залишений його батьком ОСОБА_5

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 прохала суд відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, а вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві прохала задовольнити в повному обсязі. У своїх поясненнях посилалась на обставини викладені в заперечнні та в зустрічному позові. Прохала суд визначити їй додатковий строк для звернення до Першої дніпродзержинської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнути судові витрати на її користь з позивача. Також в судовому засіданні посилалась на обставини викладені в запереченні на позов.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 прохав суд відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, в частині його позовних вимог про визнання спадковим майном, що залишилося після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 не заперечував. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 прохав суд задовольнити в повному обсязі. У своїх поясненнях посилався на обставини викладені в зустрічному позові та в запереченні на позов. Прохав суд визначити ОСОБА_3 додатковий строк для звернення до Першої дніпродзержинської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнути судові витрати на користь з ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона позивачу є дружиною. Підтвердила факт того, що позивач після похорон свого батька ОСОБА_5 говорив відповідачу ОСОБА_3 про наявність заповіту, який залишив ОСОБА_5 ОСОБА_1 дзвонив до відповідача та просив, щоб вона направила йому документи для оформлення спадщини, про що також їй нагадував, але вона відмовлялася.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що вона є сусідкою діда ОСОБА_5 з 1996 року. Підтвердила факт того, що відповідач по справі - онука ОСОБА_5 доглядала його, приїжджала до нього один раз на тиждень та готувала їжу, купувала діду речі. Позивач - син померлого ОСОБА_5 не допомагав діду та не доглядав його.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори, у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, у якому прохає розглядати справу у відсутності їх представника.

Вислухавши позивача, представника позивача, відповідача та його представника, а також свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні позову відповідача суд вважає необхідним відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 квітня 1996 року, який виданий згідно з розпорядженням фонду комунальної власності м.Дніпродзержинську міської ради від 14 грудня 2009 року № 5/987-р, власниками квартири АДРЕСА_1 зазначені ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.20), що не заперечується відповідачем.

Зазначене також вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке видане Обласним комунальним підприємством «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» виданого 26 лютого 2010 року, де власниками квартири АДРЕСА_1 зазначені ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.10) та технічного паспорту на квартиру, виданого 08 лютого 2010 року Обласним комунальним підприємством «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» (а.с.17-19), що не заперечується відповідачем.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що вбачається зі свідоцтва про народження, видане 07 липня 2009 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 813 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що вбачається зі свідоцтва про смерть, видане 17 березня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 1087 (а.с.9).

У зв'язку із смертю ОСОБА_6 між позивачем та ОСОБА_5 виник спір щодо спадкування належної їй 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.

Так, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2006 року за ОСОБА_5 визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1; зобов'язано Дніпродзержинське БТІ зареєструвати за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 право власності на зазначені частки квартири АДРЕСА_1, зробивши відповідний запис в Реєстрі прав власників на нерухомість (а.с.15-16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_5 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть, видане 23 червня 2009 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 797 (а.с.8).

Таким чином, враховуючи вимоги ст.1220 ЦК України, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з належної йому на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, та 1/6 частини зазначеної квартири, та визнана за ним рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2006 року, що не заперечується відповідачем.

Таким чином спадковим майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 є Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги в цій частині позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно до вимог ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Так, у зв'язку з тим, що відповідач не прийняла спадщину за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину на майно, що залишилося після смерті його батька, але постановою нотаріусу йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 залишив заповіт на все майно на ім'я відповідача та ОСОБА_1 не має право на обов'язкову частку у спадщині згідно до ст. 1241 ЦК України (а.с.6).

Як вбачається з листа Завідуючого Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Полянського Ю.М. від 01 червня 2012 року ОСОБА_5 був залишений заповіт, посвідчений 28 квітня 2005 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та згідно відповіді наданою приватним нотаріусом ОСОБА_11 28 квітня 2005 року за реєстровим номером № 706 було посвідчено заповіт від імені заповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який заповідав усе належне майно ОСОБА_3 9а.с.73, 76).

Згідно до свідоцтва про шлюб відповідач ОСОБА_3, у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_13 змінила своє прізвище на ОСОБА_3, що вбачається зі свідоцтва про шлюб, видане 08 липня 2005 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.90).

Судом встановлено, що не заперечується позивачем, що відповідач ОСОБА_3 є онукою померлого ОСОБА_5, що згідно свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_3 батьками останньої зазначені ОСОБА_14 та ОСОБА_7, а також зі свідоцтва про смерть її матері ОСОБА_7 (а.с.45,72).

Як вбачається з наданого суду відповідачем чеку від 04 серпня 2009 року та пояснень ОСОБА_3, остання після смерті ОСОБА_5 надсилала Першій дніпродзержинській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області заяву на оформлення спадщини за законом померлого дідуся ОСОБА_5, але, у зв'язку з відсутністю коштів, свідоцтво про право на спадщину вона не отримала.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачу було відомо про час відкриття спадщини та мала можливість вчасно звернутися до нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про оформлення на спадщини за заповітом.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно звернулася лише 18 липня 2012 року, але постановою державного нотаріуса Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 18 липня 2012 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини (а.с.85).

Згідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У своїй постанові в п.24 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що вона не знала про наявність заповіту, не мала коштів на оформлення спадщини та наявність у неї малолітньої дитини не є причинами, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій, пов'язаних із оформленням спадщини після смерті ОСОБА_5. Крім цього, відповідач ОСОБА_3, як спадкоємець відповідно до вимог ст. 1266 ЦК України, впродовж шести місяців мала право звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини за законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, відповідачем ОСОБА_3 не надано суду доказів того, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не прийняла спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_5.

Згідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 не прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, а тому позивач ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги, набув право на спадкування за законом, тому вимоги позивача про визнання за ним право на спадкування за законом підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 278 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1220, 1223, 1266, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати спадковим майном, яке залишилося після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м.

Визнати з ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 39,8 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 278 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його проголошення.

Суддя Похваліта С. М.