копія

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А., Штульмана І.В.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області (далі - ВДВС Селидівського МУЮ), Селидівського міського управління юстиції (далі - Селидівське МУЮ), відділення Державного казначейства України у м. Селидове Донецької області про відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ВДВС Селидівського МУЮ, Селидівського МУЮ), відділення Державного казначейства України у м. Селидове Донецької області про відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 25 квітня 2003 року з ДВАТ шахта 1/3 „Новогродівська” на його користь стягнута заборгованість з заробітної плати в сумі 5843,15 грн., компенсація втрати частини заробітної плати в сумі 911,54 грн., та рішенням цього ж суду від 24 липня 2003 року - середній заробіток за затримку розрахунку в сумі 6152,53 грн.

Виконавчі листи, перебували на виконанні у Новогродівському ВДВС.

У зв'язку з реорганізацією вугільних підприємств виконавчі документи передані на виконання ВДВС Селидівського МУЮ. 

Вважає, що при виконанні вказаного вище судового рішення ВДВС Селидівського МУЮ допустив неправомірну бездіяльність, оскільки не вживав ефективних заходів для виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника, порушив черговість задоволення вимог стягувачів, чим заподіяв йому збитки у вигляді неотримання доходів від вкладання грошових сум в банк на депозит, знеціненням грошової суми у зв'язку з процесами інфляції, що за його розрахунками складає 16172,75 грн.

Зазначав, що Селидівське МУЮ не здійснювало контроль за діяльністю виконавчої служби.

Оскільки, вказаною неправомірною бездіяльністю відповідачів їй заподіяна моральна шкода, просив стягнути з ВДВС Селидівського МУЮ матеріальну шкоду в сумі 16172 грн., відшкодувати моральну шкоду у сумі 19500 грн.

Таку ж суму на відшкодування моральної шкоди, просив стягнути і з Селидівського МУЮ.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 листопада 2004 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 листопада 2004 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції,   ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржувані рішення судами у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а суд апеляційної інстанції залишивши це рішення без зміни, виходили з того, що при примусовому виконанні рішень Новогродівскього міського суду ВДВС Селидівського МУЮ не допущено неправомірної бездіяльності, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає.

Колегія суддів вважає, що висновок судів є правильним.

На виконанні ВДВС Селидівського МУЮ знаходилась значна кількість виконавчих документів про стягнення грошових сум з ДВАТ шахта 1/3 „Новогродівська”.

Після надходження виконавчого листа ОСОБА_1 державним виконавцем своєчасно винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

З метою виконання судових рішень були ухвалені постанови про накладання арешту на рахунок боржника.

По мірі надходження грошових коштів, вимоги стягувачів задовольнялись в порядку календарного надходження виконавчих документів, відповідно до положень частини 7 статті 44 Закону України “Про виконавче провадження”.

Отже, суди дійшли правильного висновку про відсутність неправомірної бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди попередніх інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішення, підстав для їх скасування чи зміни немає.

           На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а оскаржувані рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2005 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, Селидівського міського управління юстиції, відділення Державного казначейства України у м. Селидове Донецької області про відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків - без зміни.

  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                      С.Л. Семяніста