ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 р. | № 2/1293 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” на рішення господарського суду Житомирської області від 6 червня 2006 року у справі № 2/1293 за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” до агропромислової інвестиційної компанії спільного підприємства “Агропромінвест” про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до агропромислової інвестиційної компанії спільного підприємства “Агропромінвест” про стягнення 17781,17 грн. підвищеної плати за спожиту електричну енергію понад договірні величини, встановлені договором № 105 від 22 липня 2004 року про постачання електричної енергії.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 6 червня 2006 року в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняте судове рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередньою судовою інстанцією норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач в жовтні 2004 року спожив 20036 кВт/г електроенергії, що підтверджується рахунком за активну електроенергію від 19 жовтня 2004 року № 20325, які останній оплатив 11 листопада 2004 року. Згідно додатку № 1 до договору № 105 від 22 липня 2004 року договірна величина споживання відповідачем електроенергії на жовтень місяць встановлена в кількості 25000 кВт/г, а тому відповідач в жовтні не спожив електричної енергії понад договірну величину.
В січні 2005 року відповідач фактично спожив 12729 кВт/г, що підтверджується рахунком за активну електроенергію від 19 січня 2005 року № 1525, які оплачені 2 лютого 2005 року. Згідно додатку № 1 до договору № 105 від 22 липня 2004 року договірна величина споживання відповідачем електроенергії на січень місяць встановлена в кількості 25000 кВт/г, а тому відповідач в січні не спожив електричної енергії понад договірну величину.
При цьому, судом зазначено, що здійснюючи коригування договірних величин електроспоживання, позивач фактично в односторонньому порядку без згоди відповідача змінив договір, що є недопустимим, виходячи зі змісту ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України.
Проте, з висновком місцевого суду про необґрунтованість позову погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 липня 2004 року сторони уклали договір № 105 про постачання електричної енергії, відповідно до якого позивач зобов’язався постачати електроенергію відповідачу, а останній –оплатити її вартість.
Відповідно до п. 2.2.3 договору № 105 про постачання електричної енергії розрахунковим періодом, який прирівнюється до календарного місяця, вважається період з 21 числа по 20 число включно.
Згідно п. 7.3 вказаного договору остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця, тобто до 26 числа включно.
Згідно до п. 2.1.2 укладеного договору відповідачу на жовтень 2004 року та на січень 2005 року було доведено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 25000 кВт/г, фактично в жовтні 2004 року відповідачем спожито електроенергії в обсязі 20036 кВт/г, в січні 2005 року –12729 кВт/г.
Позивач видав відповідачу рахунки за спожиту електроенергію від 19 жовтня 2004 року та від 19 січня 2005 року, які останнім не були оплачені у встановлений договором строк.
Відповідно до п. 5.1 договору та за підсумками місяця договірна величина споживання електричної енергії відкоригована позивачем до рівня фактично сплаченої відповідачем за цей місяць величини її споживання. Для сплати спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії позивач видав відповідачу рахунки від 10 листопада 2004 року та від 31 січня 2005 року, які останнім не оплачені.
Відповідно до п. 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 із внесеними змінами та доповненнями, зареєстрованою Міністерством юстиції України 02.08.1996 за №417/1442, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Згідно Правил користування електричною енергією гранична величина обсягу споживання це обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24 березня 1999 року затверджено Порядок постачання електричної енергії споживачам, п. 1 якого зазначає, що регулювання постачання електричної енергії проводиться шляхом встановлення граничних величин її споживання.
Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6, 7, 11 вказаного Порядку граничні величини споживання електричної енергії визначаються, затверджуються та доводяться до місцевих органів виконавчої влади, місцевих енергопостачальних організацій, а також споживачів до початку розрахункового місяця.
Згідно п. 11 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) граничні величини споживання електроенергії доводяться до споживачів як договірні у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем.
Пунктом 5.3 Правил користування електричною енергією встановлено, що коригування постачальником договірної (граничної) величини споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії здійснюється за підсумками розрахункового періоду.
П’ятикратна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини є відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну саме за розрахунковий період з 21 числа по 20 число включно, який, як встановлено місцевим господарським судом, визначено п. 2.2.3 договору № 105 про постачання електричної енергії і прирівнюється до календарного місяця.
Застосування до споживача процедури встановлення і коригування граничних величин згідно Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24 березня 1999 року, має здійснюватись за умови зазначення у договорі між сторонами порядку встановлення доведення та коригування граничних величин, зокрема, дати підведення підсумків розрахункового періоду. У випадку передбачення зазначеного вище порядку у договорі граничні величини набувають статусу договірних, а у споживачів виникає зобов’язання згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” оплатити п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої (зафіксованої протягом розрахункового періоду) і договірної величини.
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції на день проведення коригування) споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний період.
У відповідності до п. 5.2 укладеного договору, Постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2002 року № 475 відповідачу на жовтень 2004 року та на січень 2005 року доведено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 25000 кВт/г.
Місцевим господарським судом встановлено, що фактично в жовтні 2004 року відповідачем було спожито електроенергії в обсязі 20036 кВт/г, а в січні 2005 року –12729 кВт/г.
Термін проведення розрахунків до 26 числа включно відповідачем порушено.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та помилково дійшов до висновку про те, що коригування договірних величин електроспоживання, здійснене позивачем, є фактично зміною умов договору в односторонньому порядку без згоди відповідача, застосуванням фінансової санкції, яка не передбачена договором.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення не можна визнати законним, обґрунтованим, прийнятим у відповідності з фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, нормами матеріального і процесуального права, а тому судове рішення підлягає скасуванню, з направленням справи новий розгляд до того ж суду.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Житомирської області від 6 червня 2006 року у справі № 2/1293 скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.