ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

08 листопада 2006 р.

№ 16/203

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,        

                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Лисичанський завод гумових технічних виробів” на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 6 липня 2006 року у справі № 16/203 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Техносбит” до відкритого акціонерного товариства “Лисичанський завод гумових технічних виробів” про стягнення суми, -

                                                                                 

                                       ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Техносбит” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Лисичанський завод гумових технічних виробів” про стягнення 1790,98 грн., посилаючись на  невиконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті продукції, отриманої у 2004 році від позивача за довіреністю на отримання товару серії ЯИЮ № 775424.

Рішенням господарського суду Луганської області від 2 червня 2006 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 6 липня 2006 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1790,98 грн. боргу та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на порушення попередньою судовою інстанцією норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 509, 530 Цивільного кодексу України, виходив з того, що поставлення на прохання відповідача позивачем у 2004 році товарів народного споживання підтверджується накладною позивача на відпуск товару від 21 грудня 2004 року № 64 та довіреністю відповідача на отримання товару серії ЯИЮ № 775424 від 17 грудня 2004 року. Отримана продукція відповідачем не оплачена.

Між позивачем та відповідачем відбувся правочин, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства і передбачений законом, –поставка товару, який врегульований нормою ст. 265 Господарського кодексу України. У відповідача виник обов’язок по сплаті отриманого товару та відповідальність за невиконання цього обов’язку.

Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого суду підставно залишено без змін постановою апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду від 6 липня 2006 року не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

          

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Лисичанський завод гумових технічних виробів” залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 6 липня 2006 року у справі № 16/203 –без змін.

Головуючий           Перепічай В.С.

Судді                                                                                      Вовк І.В.

                                                                                               Гончарук П.А.