Рядок 3

Справа <1/0312/191/11

Провадження 1/0312/217/2012

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Свередюка А.В.,

при секретарі Гнатюк К.В.,

за участю прокурора Смаля О.І.,

підсудної ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки сел. Жовтневе м. Нововолинська Волинської області, українки, громадянки України, освіта повна вища, одружена, має на утриманні одну малолітню дитину, не працює, інвалідом І-ІІ групи не являється, не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -суд,

встановив:

ОСОБА_1 29 березня 2011 року біля 19 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_1, у якому на той час проживала, на ґрунті сімейної сварки, умисно нанесла удар кухонним ножем в область грудей ОСОБА_2, чим спричинила останньому тілесні ушкодження, а саме: рани на передній поверхні грудної клітки зліва в V міжребер'ї по середньо-ключичній лінії; раневий канал проникаючий в плевральну порожнину по ходу якого пересічена повністю внутрішня грудна артерія та закінчующийся в ділянці передньої стінки перикарду, де ушкоджені судини перикарду. Гемоперикард, шок І-ІІ ступеня. За ступенем тяжкості виявлені ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по признаку небезпеки для життя.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому їй злочині не визнала, заперечила умисел на позбавлення життя потерпілого, суду показала, що 29 березня 2011 року вона була на роботі до 18 год. Оскільки затримувалась на роботі, попередила чоловіка ОСОБА_2, щоб той забрав їх дочку із дитячого садка. Останній постійно її ревнував до клієнтів на роботі, знайомих, тому вони того для також сварились по телефону. Коли повернулась додому, чоловік був дуже злий на неї, ревнував, між ними на кухні будинку, де вони на той час проживали виникла сварка, під час якої вона вдарила його ногою в поперек. Потерпілий чіплявся до неї, штовхнув її, вона впала біля холодильника. ОСОБА_2 вилив на неї воду, що стояла в каструлі на плиті, а саму каструлю кинув їй у обличчя, внаслідок чого розсік їй брову. Вона піднялась, оскільки перелякалась, взяла в праву руку кухонний ніж, який лежав біля мікорохвильової печі, оскільки кухня невелика і відступати не було куди (за нею знаходилось вікно) кричала чоловіку: "Не підходь, у мене ніж!", однак це ще більше розізлило ОСОБА_2, і він почав на неї знову нападати, під час цього сам наштиркнувся на ніж, вона його від себе відштовхнула. Ні він, ні вона при цьому не впали. Наміру позбавляти життя чоловіка не мала. Відразу забрала дочку, щоб та не бачила кров. "Швидку допомогу" викликати вона не встигла, оскільки потерпілий зробив це сам. Принесла чоловіку вату щоб зупинити кров та води. Дуже шкодує що так сталось.

Факт умисного вчинення ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 небезпечного для життя в момент заподіяння підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що підсудна ОСОБА_1 його дружина. На даний час вони помирились, проживають разом і спільно виховують свою дочку. 29 березня 2011 року він був удома. Зателефонувала дружина і сказала щоб він забрав їх дитину із дитячого садка, на що він погодився. Пішов забирати дочку, перед цим випив 0,5-1 літр пива. О 17 год. 10 хв. вже були з дочкою вдома, дружини з роботи ще не було. Він постійно ревнує жінку до інших чоловіків і тому її затримка з роботи почала його нервувати. ОСОБА_1 повернулась додому приблизно о 18 год. 30 хв. -19 год., була у стані алкогольного сп'яніння. На цьому ґрунті почав сваритись з дружиною. Сказав що зателефонує тещі і розповість про таку її поведінку, на що ОСОБА_1 копнула його ногою у поперек. Це його дуже розізлило і він вдарив підсудну, вона впала. Хотів піти з квартири, однак дочка заховала його кросівок. ОСОБА_1 була на кухні і почала з ним знову сваритись. Він зайшов на кухню і повторно вдарив її в обличчя, вона впала біля холодильника. Він вилив на неї воду з каструлі що стояла на плиті, однак остання не заспокоїлась і продовжувала кричати, тоді він кинув на неї ще і каструлю. ОСОБА_1 підвелась і взяла в руки кухонного ножа, який лежить у них постійно біля мікрохвильової печі і сказала: "Не підходь до мене, я тебе боюся". Однак така поведінка дружини ще більше розізлила його, в нападі люті він зробив крок до підсудної, і відчув біль у грудях. Для чого зробив різкий рух в сторону підсудної пояснити не зміг. ОСОБА_1 від себе його відштовхнула. Ніж залишився у руках підсудної, ні вона, ні він при цьому не впали. Він зняв із себе кофту та притулив до рани, сам визвав по телефону карету "швидкої допомоги". Після операції, коли його допитували працівники міліції сказав, що його вдарила ножем дружина тому, що ще повністю не відійшов від наркозу. Розуміє що сам наштиркнувся на ніж, який тримала в руках ОСОБА_1, наміру позбавляти його життя підсудна не мала. Будь яких претензій до підсудної він немає, просить суворо її не карати.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що працює лікарем "швидкої допомоги". 29 березня 2011 року знаходився на роботі, був з бригадою диспетчером направлений на виклик на вул. Володимирську у м. Нововолинську. По прибуттю ними був виявлений чоловік на прізвище ОСОБА_1, у якого було виявлено поранення грудної клітки. Останній розповів що дані тілесні ушкодження він спричинив собі сам. На ці слова з іншої кімнати вийшла дружина потерпілого і повідомила, що це вона вдарила чоловіка ножем, що він (потерпілий) "довів" її до цього вчинку сам. В машині швидкої допомоги, потерпілий зізнався, що ножем його вдарила дружина. Ножа, яким було спричинено поранення біля потерпілого він не бачив. Потерпілий був терміново доставлений у Нововолинську ЦМЛ.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що працює фельдшером "швидкої допомоги". В березні 2011 року, точної дати не пам'ятає, близько 19 год. їздили бригадою на виклик. На місці побачили чоловіка з пораненням в ділянці грудей. Останній сказав, що сам себе поранив, але на його слова жінка, яка вийшла, сказала що це вона вдарила чоловіка ножем.

З протоколу огляду місця події від 29 березня 2011 року (а.с.6) з фототаблицями до нього (а.с.7-8) вбачається, що у будинку АДРЕСА_1 на кухні було виявлено та вилучено кухонний ніж з руків'ям коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору та в кімнаті кофту червоного кольору з продовгуватим отвором та слідами речовини бурого кольору. На підлозі кухні та коридору даного будинку також виявлені сліди речовини бурого кольору схожі на кров.

Із оголошених в судовому засіданні поясненнь ОСОБА_1 від 29 березня 2011 року (а.с.9) вбачається, що остання під час сімейного конфлікту зі своїм чоловіком ОСОБА_2 29 березня 2011 року взяла ножа та нанесла удар останньому, куди саме не пам'ятає, оскільки була дуже схвильована, як потім побачила, що рана знаходилась в ділянці його грудної клітки.

Із оголошених в судовому засіданні поясненнь ОСОБА_2 від 30 березня 2011 року (а.с.10) вбачається, що під час сімейного конфлікту 29 березня 2011 року його кухонним ножем в ділянку грудної клітки вдарила дружина, чим спричинила йому тілесні ушкодження.

Протоколом огляду предметів від 06 квітня 2011 року (а.с.13) ніж загальною довжиною 240 мм з руків'ям з полімерного матеріалу коричневого кольору з нашаруваннях на двох сторонах вістря клинка речовини бурого кольору, схожого на кров та кофту червоного кольору з довгими рукавами із застібкою-блискавкою на передній лівій частині якої знаходиться механічне наскрізне пошкодження лінійної форми довжиною 22 мм та хаотично розміщеними плямами бурого кольору було оглянуто та приєднано до матеріалів справи у якості речових доказів (а.с.14).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18 травня 2011 року (а.с.22) з фототаблицями до нього (а.с.23-25) ОСОБА_1 показала при яких обставинах та обстановці 29 березня 2011 року ОСОБА_2 під час конфлікту з нею у будинку АДРЕСА_1 отримав ножове поранення.

З висновку експерта №95 від 22 квітня 2011 року (а.с.37-39) вбачається, що на лівій частині спортивної кофти, що вилучена 29 березня 2011 року під час огляду місця події у потерпілого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться одне механічне наскрізне пошкодження лінійної форми довжиною 22 мм, пошкодження утворене внаслідок розрізу.

Експерт ОСОБА_6 суду показав, що він був присутній при проведенні відтворення обстановки та обставин події. ОСОБА_1 продемонструвала, що ніж вона тримала перед своїми грудьми вістрям вперед, та заявила, що її чоловік ОСОБА_2 підійшов до неї та наштовхнувся на ніж, чим спричинив собі тілесні ушкодження. Зі слів ОСОБА_1 заявлених нею під час проведення відтворення обстановки та обставин події, після контакту ножа з тілом ОСОБА_2, її положення в просторі не змінилось, а саме що після контакту ножа з тілом ОСОБА_2 вона не похитнулась, не відступила назад, не падала. Враховуючи покази підсудної ОСОБА_1 та дані проведеної ним судово-медичної експертизи, отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у спосіб вказаний ОСОБА_1 є малоімовірним, оскільки при наштовхуванні тіла на ніж ОСОБА_2 рефлекторно зупинився б та відступив назад. Якщо б тіло ОСОБА_2 не зупинилось би, і були б утворені ті тілесні ушкодження, які у нього було виявлені, то його тіло б по інерції наштовхнулось на тіло ОСОБА_1, і вони обоє втратили рівновагу, тобто обидва тіла були б після зіткнення в динамічному русі, про що не вказує в своїх показаннях остання. Вважає, що найвірогіднішим є той спосіб утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2, який вказав останній при поступленні на стаціонарне лікування, а саме: "29 березня 2011 року вдарила ножем дружина".

З висновку експерта №123 від 16 травня 2011 року (а.с.47-50) вбачається, що ніж, вилучений 29 березня 2011 року під час огляду місця події в помешканні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до холодної зброї не відноситься, є кухонним ножем, який відноситься до ножів господарсько-побутового призначення.

З висновку експерта №313 від 25 квітня 2011 року (а.с.58-59) з додатками (а.с.60) вбачається, що під час конфлікту, який мав місце 29 березня 2011 року в будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останньому було спричинено тілесні ушкодження у виді рани на передній поверхні грудної клітки зліва в V міжребер'ї по середньо-ключичній лінії; раневий канал проникаючий в плевральну порожнину по ходу якого пересічена повністю внутрішня грудна артерія та закінчующийся в ділянці передньої стінки перикарду, де ушкоджені судини перикарду. Гемоперикард, шок І-ІІ ступеня. Ніж зайшов в тіло потерпілого на 4,2 см. За ступенем тяжкості виявлені ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по признаку небезпеки для життя.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 30 травня 2011 року (а.с.74) вбачається, що ОСОБА_2 показав, що 29 березня 2011 року він побив свою дружину ОСОБА_1, після чого вона взяла в руки кухонний ніж, на який він в подальшому сам наштиркнувся. Після зіткнення ножа з його тілом він відступив назад, ОСОБА_1 в цей момент з ножем у руці рівновагу не втрачала, не падала, а залишилась стояти на місці.

З акту №217 від 26 травня 2011 року (а.с.64-65) вбачається, що під час конфлікту, який мав місце 29 березня 2011 року в будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, остання перебувала у стані алкогольного сп'яніння, у стані фізіологічного афекту підекспертна не перебувала. Емоційні переживання на які підекспертна посилалась сформувались на психогенному грунті (через сімейні негаразди), однак високого ступеня дезорганізації особистості на час делікту не сягали. Вона спроможна була довільно регулювати свою поведінку, правильно сприймати важливі по справі обставини та давати щодо них вірні покази.

З висновку нарколологічної експертизи №329 від 20 травня 2011 року (а.с.70) вбачається, що ОСОБА_1 алкоголізмом не страждає, примусового протиалкогольного лікування не потребує. На час скоєння інкримінованих їй дій, обстежувана ОСОБА_1 в стані патологічного алкогольного сп'яніння не перебувала.

З висновку експерта №277 від 25 квітня 2011 року (а.с.54-55) вбачається, що під час конфлікту, який мав місце 29 березня 2011 року в будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній було спричинено тілесні ушкодження у виді двох лінійних подряпин в ділянці верхнього краю лівої очиці, крововилив на ІІ пальці лівої кисті в ділянці основи, що відносяться за ступенем тяжкості до категорії легких тілесних ушкоджень.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, 29 березня 2011 року біля 19 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_1, у якому на той час проживала, на ґрунті сімейної сварки усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер (наслідки) своїх дій, намагалась позбавити життя людину. З цією метою нанесла удар кухонним ножем в область грудей ОСОБА_2, чим спричинила останньому тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по признаку небезпеки для життя. Тим самим, ОСОБА_1 розуміючи, що мала можливість під час нанесення удару ножем, спрямованого у життєво важливі органи тіла людини, заподіяти наслідок у вигляді смерті, однак, вчинивши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, не досягла бажаного результату, що не залежало від її волі, оскільки своєчасно надана потерпілому кваліфікована медична допомога запобігла настанню летального випадку. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.

Дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в суді.

Суд критично відноситься до показів потерпілого ОСОБА_2 та показів ОСОБА_1 в частині того, що він наносив ОСОБА_1 удари в обличчя, оскільки це спростовується висновком експерта №277 від 25 квітня 2011 року (а.с.54-55) згідно якого ОСОБА_1, було спричинено тілесні ушкодження у виді двох лінійних подряпин в ділянці верхнього краю лівої очиці, крововилив на ІІ пальці лівої кисті в ділянці основи, що відносяться за ступенем тяжкості до категорії легких тілесних ушкоджень. Також суд не приймає до уваги покази потерпілого та підсудної про те, що ОСОБА_1 не наносила йому удару кухонним ножем, оскільки підсудна є його дружиною, на даний час вони помирились і спільно виховують свою малолітню дитину. Такі покази потерпілого і підсудної спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами: показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, експерта ОСОБА_6, оголошеними у судовому засіданні поясненнях обвинуваченої та потерпілого на досудовому слідстві (а.с.9-10).

Підсудна ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 ствердили в суді, що умислу позбавити життя потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_1 не мала. Інших доказів, які б спростовували показання вказаних осіб в цій частині в ході судового слідства не здобуто.

Як зазначається у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи" від 07 лютого 2003 року №2, для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Про те, що підсудна ОСОБА_1 не мала наміру позбавляти життя потерпілого ОСОБА_2, окрім показів самої підсудної та потерпілого свідчить і те, що вчинення нею злочину передувала протиправна поведінка потерпілого ОСОБА_2 щодо самої підсудної, якій він заподіяв тілесні ушкодження (а.с.54-55), те, що знаряддям злочину виявився кухонний ніж (а.с.47-50), який вона взяла на кухні раптово, побачивши, що потерпілий не має наміру припиняти сварку, те, що потерпілому було завдано лише один удар, що ОСОБА_1 мала реальну можливість позбавити потерпілого ОСОБА_2 життя, та те, що після вчинення злочину підсудна не переховувалась.

Зважаючи на вищевикладене, суд визнає винною ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні спричиненому ОСОБА_2, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння та перекваліфіковує дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України.

ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (а.с.80).

Речові докази: ніж загальною довжиною 240 мм з руків'ям з полімерного матеріалу коричневого кольору та кофту червоного кольору з довгими рукавами із застібкою-блискавкою на передній лівій частині якої знаходиться механічне наскрізне пошкодження лінійної форми довжиною 22 мм та з хаотично розміщеними плямами бурого кольору, передані на зберігання у камеру схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області (а.с.14) -знищити.

За проведення експертиз стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави: за дактилоскопічну експертизу (а.с.32) -210,96 грн.; за трасологічну експертизу (а.с.42) -491,92 грн.; експертизу холодної зброї (а.с.50) -351,60 грн.; за судово-психологічну експертизу (а.с.50) -232 грн., а всього в дохід держави 1286,48 грн.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд не визнає.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає вчинення нею злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину та дані про особу: по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.89), одружена (а.с.91), має на утриманні малолітню дитину (а.с.92), є працездатною (а.с.84), на момент вчинення злочину працювала (а.с.88), не судима (а.с.83), що не визнає будь-яку вину у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 і вважає, що для виправлення та перевиховання їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.323, ст.324 КПК України, -суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

До вступу вироку у законну силу залишити ОСОБА_1 запобіжний захід -підписку про невиїзд.

Речові докази: ніж загальною довжиною 240 мм з руків'ям з полімерного матеріалу коричневого кольору та кофту червоного кольору з довгими рукавами із застібкою-блискавкою на передній лівій частині якої знаходиться механічне наскрізне пошкодження лінійної форми довжиною 22 мм та з хаотично розміщеними плямами бурого кольору, передані на зберігання у камеру схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області -знищити.

За проведення експертиз стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави: за дактилоскопічну експертизу -210 (двісті десять) грн. 96 коп.; за трасологічну експертизу -491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 92 коп.; експертизу холодної зброї -351 (триста п'ятдесят одну) грн. 60 коп.; за судово-психологічну експертизу -232 (двісті тридцять дві) грн., а всього в дохід держави 1286 (одну тисячу двісті вісімдесят шість) грн. 48 коп.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя А.В. Свередюк