ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

У Х В А Л А

Іменем     України

12 березня 2008 року                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді -                  Смоковича М. І.,

Суддів -                                           Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

                                                                       Мироненка О. В.,

                                                                       Штульмана І. В.,

            при секретареві -                         Сидорович О.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_2                                                                                    (довіреність від 11.01.08),

відповідача ГУ ДКУ у м. Києві - Гирявець М. В.

(довіреність від 08.01.08 № 05-30/55),

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку касаційного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_3,ОСОБА_4 до Шевченківського районного суду міста Києва, відділення Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва про відновлення порушених прав і свобод людини, відшкодування моральної шкоди, 

провадження у якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на ухвали судді Апеляційного суду міста Києва від 28 грудня 2005 року, Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року та 7 квітня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2005 року ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_1,ОСОБА_3,ОСОБА_4, подала до Апеляційного суду міста Києва, як суду першої інстанції, позовну заяву до Шевченківського районного суду міста Києва та відділення Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва про відновлення порушених прав і свобод людини, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 5 вересня 2005 року підсудність даної справи, як цивільної, визначено Святошинському районному суду міста Києва.

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2005 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, з посиланням на її невідповідність вимогам статей 119, 120 ЦПК України, оскільки у ній відсутнє обґрунтування позовних вимог у частині відновлення порушених прав і свобод. Окрім того, позивач не вказала, з яких міркувань виходила, визначаючи розмір моральної шкоди, якими доказами підтверджується її заподіяння та не зазначила визначені законом підстави для звернення в інтересах громадян ОСОБА_1,ОСОБА_3 таОСОБА_4 Цією ж ухвалою їй надано строк до 4 жовтня 2005 року для усунення зазначених недоліків. 

Наступною ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від  7 жовтня 2005 року позовна заява була визнана неподаною та повернута ОСОБА_2.

            Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 3 листопада         2005 року в описовій частині ухвали судді Святошинського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2005 року виправлено описку - дату ухвали про надання строку для усунення недоліків позовної заяви “20 вересня  2005 року” на “23 вересня         2005 року”.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 21 листопада 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_1,ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також ОСОБА_1,ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2005 року, а також апеляційну скаргу ОСОБА_1,ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_1,ОСОБА_3,ОСОБА_4 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 3 листопада 2005 року залишено без руху, з посиланням на невідповідність вимогам статті        187 КАС України, у зв'язку з недоданням до апеляційної скарги               ОСОБА_2 - довіреності на право оскаржувати судові рішення в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_1 та документів на представництво інтересів ОСОБА_4, а ОСОБА_1- документів на представництво інтересів        ОСОБА_4 Позивачам надано строк до 9 грудня 2005 року для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 28 грудня 2005 року зазначені вище апеляційні скарги були визнані неподаними та повернуті позивачам.

9 грудня 2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, а також ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах             ОСОБА_1,ОСОБА_3,ОСОБА_4 подали до Апеляційного суду міста Києва заяви про перегляд ухвали судді цього суду від 21 листопада 2005 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 4 січня 2006 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_1,ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді цього суду від 21 листопада 2005 року за нововиявленими обставинами; аналогічну заяву ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах  ОСОБА_1,ОСОБА_3,ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви до 20 січня        2006 року.

Наступною ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 30 січня            2006 року заяву ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_1,ОСОБА_3,ОСОБА_4 про перегляд ухвали судді цього суду від 21 листопада 2005 року за нововиявленими обставинами повернуто ОСОБА_2., з посиланням на неусунення наявних у ній недоліків.

Ухвалами Апеляційного суду міста Києва 14 лютого 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про відвід колегії суддів; видалено ОСОБА_3 із зали судового засідання; відмовлено ОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_3 у задоволенні заяви про перегляд ухвали судді Апеляційного суду міста Києва від 21 листопада 2005 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 7 квітня 2006 року частково задоволено заяву ОСОБА_2, ОСОБА_1,ОСОБА_3 про виправлення описок в ухвалах судді Апеляційного суду міста Києва від 4 та                30 січня 2006 року і Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року.

Не погоджуючись з ухвалами судді Апеляційного суду міста Києва від             28 грудня 2005 року про визнання неподаними та повернення апеляційних скарг, Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та від                      7 квітня 2006 року про виправлення описок у судових рішеннях,                ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 оскаржили їх в касаційному порядку.

У поданих касаційних скаргах, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування зазначених судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися для розгляду справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 5 Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 20 КАС України, апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених правових норм, апеляційний загальний суд, як адміністративний, компетентний переглядати рішення місцевого загального суду лише за умови, якщо останній вирішував справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначених положень процесуального законодавства не врахував суддя суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги, а апеляційний суд - при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами та виправленні описок у судових рішеннях і керувався положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, які їх регулюють, у той час, як питання прийняття позовної заяви вирішено судом першої інстанції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, оскаржувані ухвали підлягають скасуванню, з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвали судді Апеляційного суду міста Києва від 28 грудня 2005 року, Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року та 7 квітня 2006 року скасувати.

Справу направити до Апеляційного суду міста Києва для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі у порядку цивільного судочинства. 

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя                                                                                М. І. Смокович

Судді                                                                                                           Т. Ф. Весельська

С. А. Горбатюк

О. В. Мироненко

І. В. Штульман